АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-330/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А., суддів: Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
при секретарі Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Альфа» про поновлення на роботі та відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Гарант-Альфа» про поновлення на роботі та відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. В позові зазначав, що 01.09.2005 року він був прийнятий в ТОВ «Гарант-Альфа» на посаду начальника служби охорони. 17.06.2009 року його було звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до п. 1 ст. 38 КЗпП України згідно з наказом про припинення трудового договору № 25-к від 17.06.2009 року, а підставою звільнення вказана заява ОСОБА_3
Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки 16.06.2009 року ним була подана заява відповідачу про звільнення з роботи за власним бажанням з 16.06.2009 року на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України в зв’язку із порушенням адміністрацією товариства законодавства про працю і умов колективного трудового договору (неодноразова затримка виплати заробітної плати). Відповідач же звільнив його за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, що не відповідало його бажанню, та з порушенням вимог КЗпП України. Таке звільнення спричинило та спричиняє йому моральні страждання, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в розмірі двох середньомісячних окладів, що складає 6890 грн. 82 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, просив поновити його на роботі, відшкодувати заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 6890 грн. 82 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач бажав звільнитися з товариства на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України, а звільнений був за п. 1 ст. 38 вказаного Кодексу, тобто, звернувшись до суду з позовом про поновлення на роботі, фактично оспорював формулювання звільнення, але вимог про зміну формулювання звільнення не заявляв.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 також намагався довести, що адміністрацією ТОВ «Гарант-Альфа» були дорущені порушення умов коллективного договору щодо своєчасності виплати заробітної плати. Зазначені факти додатково свідчить про те, що позивач фактично не згоден з формулюванням звільнення, але при цьому не просить змінити формулювання звільнення з п. 1 ст. 38 на п. 3 ст. 38 КЗпП України, вважаючи, що такі обставини є підставою для його поновлення на роботі.
ОСОБА_3 наголошує також на тому, що поданням заяви про звільнення за п. 3 ст. 38 КЗпП України він переслідував мету таким чином змусити адміністрацію виконувати умови колективного договору щодо дотримання встановлених строків виплати заробітної плати.
Проте ці ствердження, на думку колегії, спростовуються діями позивача, який не навів в заяві про звільнення ніяких порушень трудового законодавства, пославшись лише на бажання звільнитись за п. 3 ст. 38 КЗпП, не звертався до подання заяви про звільнення з приводу усунення будь-яких порушень його трудових прав до адміністрації товариства або інших компетентних органів (Держохоронпраці, прокуратуру, суд), не відізвав свою заяву про звільнення, поставив свій підпис під наказом № 25-к про звільнення за п. 1 ст. 38 КЗпП без будь-яких зауважень та в цей же день отримав розрахункові, зокрема компенсацію за невикористану відпустку, та трудову книжку. Зазначені дії свідчать, що ОСОБА_3 мав намір звільнитись за власним бажанням та погодився з формулюванням звільнення, але згодом захотів поновитись на роботі.
З вищезазначених встановлених обставин випливає, що позивач звільнений без будь-яких порушень з боку адміністрації, тому підстав для поновлення на роботі ОСОБА_3 не вбачається, а відтак і похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції обгрунтовано залишив без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-330/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ вступна та резолютивна частини/
19 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А., суддів: Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
при секретарі Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Альфа» про поновлення на роботі та відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :