Номер провадження 2-а/754/35/18

Справа №754/16305/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне судове рішення складено 08.10.2018 року)

08 жовтня 2018 року, м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О. В.. секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/16305/17

ОСОБА_1 - позивач

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - відповідач

Вимоги позивач: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

Заремба О.А. - адвокат позивача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому посилаючись на порушення свого права на призначення пенсії, просив визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 22.08.2017 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 13.08.2017 року при загальному стажі 27 років 11 місяців, вона в період роботи з 17.09.1992 року до 30.03.2001 року, тобто 8 років 6 місяців 13 днів працювала на посаді, що дає їй право на призначення пенсії за списком № 2.

У судовому засіданні адвокат позивача позов підтримав і просив про його задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним поштовим повідомленням.

Адвокат позивача не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням положень ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача.

Заслухавши адвоката, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідач є правонаступником Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

22.08.2017 року, позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заяву про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.08.2017 року, позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з тих підстав, що атестація робочого місця позивача не проводилась.

Не погоджуючись із відмовою відповідача в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

При цьому, адвокат позивача не заперечував у судовому засіданні, що в період роботи позивача з 17.09.1992 року до 30.03.2001 року, атестація робочого місця позивача не проводилась.

Правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для виконання судоми нижчих інстанцій.

У постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 року № 21-183а13, від 25.11.2014 року № 21-519а14, від 17.03.2015 року № 21-585а14, йдеться про наступне.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги суд вважає не обґрунтованими.

За таких обставин, позов не задовольняється.

Оскільки позов не задовольняється, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 241-247 КАС України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати по справі, покласти на ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: