УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
іменем України
11 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Коростишівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про продовження терміну для прийняття спадщини, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, включення до кола спадкоємців, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2009 року представник позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4, звернулася до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина на будинок 28 та на будинок АДРЕСА_1.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину будинку АДРЕСА_2 вона отримала.
Спадщину на будинок АДРЕСА_1, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6, її син ОСОБА_5 не встиг прийняти, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка вказує, що вона має право на спадщину на вказаний будинок, а тому просила продовжити термін для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 померлим спадкоємцем ОСОБА_5, право на прийняття якої переходить до неї відповідно до спадкової трансмісії.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-145 Головуючий в суді 1-ї інстанції Рибнікова М.М.
Категорія 37 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Також позивачка просила включити її до кола спадкоємців майна померлої ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_1 та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.06.2008 року, видане на ім’я ОСОБА_1.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Суд вийшов за межі позовних вимог, надавши позивачці додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори з підстав, на які позивачка не посилалася. Також вказує, що рішенням суду від 28.10.2008 року позивачці надавався додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та повторно 12.06.2009 року в задоволенні аналогічного позову було відмовлено. Окрім того, апелянт зазначає, що суд в порушення вимог постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 ?ро судову практику у справах про спадкування” вирішив питання про право позивачки на спадкування.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного .
З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2007 року померла ОСОБА_6 /а.с.2 спадкової справи №26, ас.102/. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с.54/.
Спадкоємцем померлої ОСОБА_6 був її син ОСОБА_5, який не встиг прийняти спадщину оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 2 спадкової справи №27, а.с.103/. На час відкриття спадщини останній не проживав з спадкодавцем та не був зареєстрований за вказаною адресою.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 /а.с. 13 спадкової справи №26/, яку прийняли ОСОБА_1 - дядько спадкоємця та ОСОБА_3 - тітка спадкоємця /а.с. 7,49,50/.
3
Одночасно з поданням заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, відповідачем ОСОБА_1 була подана заява про прийняття спадщини після смерті своєї сестри
- ОСОБА_6 в порядку спадкової трансмісії, оскільки її син - ОСОБА_5 помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти / а.с. 1 спадкової справи №26/.
Відповідно до поданої заяви 15 травня 2008 року ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку по АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_6.
Позивачка ОСОБА_3, яка є рідною сестрою чоловіка спадкодавеці /помер в 1996 році/, та тіткою ОСОБА_5, отримала право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, лише після смерті ОСОБА_5 відповідно до вимог ч.1 ст. 1276 ЦК України.
У зв’язку з викладеним, ОСОБА_3 для одержання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 повинна була подати до нотаріальної контори заяву протягом строку, що залишився для прийняття спадщини, тобто до 01 березня 2008 року ч.1 ст. 1276 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, станом на 19 лютого 2008 року, при зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 на будинок по АДРЕСА_2, позивачка знала про відкриття спадщини і на будинок по АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_6, однак із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено (пункт 24 підпункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 ?ро судову практику у справах про спадкування”).
Рішенням суду від 29 жовтня 2008 року ОСОБА_3 надано додатковий строк терміном один місяць, до 29 листопада 2008 року, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на будинок АДРЕСА_1 /а.с. 99/ , однак позивачка у встановлений строк не подала заяву до нотаріальної контори. Рішення суду в частині визначення судом конкретної календарної дати, до якої позивачка
4
могла подати заяву про прийняття спадщини, ніким не оскаржувалося.
10 березня 2009 року ОСОБА_3 повторно звернулася до суду з позовною заявою про визнання поважною причини пропуску строку для прийняття спадщини, надання додаткового строку та покладення на нотаріальну контору обов’язку прийняти заяву про прийняття спадщини на будинок АДРЕСА_1 /а.с.100-101/. В задоволенні вказаного позову ОСОБА_3 було відмовлено за безпідставністю /а.с.8/.
Визначаючи позивачці повторно додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та ухвалив рішення всупереч вимогам закону.
Також, не може бути продовжений термін для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 померлим спадкоємцем ОСОБА_5, право на прийняття якої переходить до ОСОБА_3 відповідно до спадкової трансмісії, оскільки за змістом ст.25 ЦК України, ст.ст. 27-31 ЦПК України, суд не може вирішувати питання про права особи, цивільна та цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність якої припинена у зв’язку зі смертю.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції, в цій частині, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позовні вимоги щодо скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та включення ОСОБА_3 до кола спадкоємців майна померлої ОСОБА_6, є похідними від первісної вимоги, а тому також не підлягають задоволенню.
Крім того, скасовуючи свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 травня 2008 року, яке видано ОСОБА_1 на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину не скасовується, а визнається недійсним за рішенням суду , якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка не оспорює право відповідача на Ѕ частину спадкового майна - будинку АДРЕСА_1 /а.с. 4, 47/, а про інші випадки, що встановлені законом для визнання свідоцтва недійсним, не зазначає.
Також, судом першої інстанції не враховано, що право на звернення до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, або визнання свідоцтва недійсним, могло виникнути у позивачки лише після прийняття спадщини в наданий судом додатковий строк (пункт 24 підпункт 8 постанови Пленуму
5
Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 ?ро судову практику у справах про спадкування”).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2009 року скасувати та постановити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Коростишівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про продовження терміну для прийняття спадщини, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та включення до кола спадкоємців.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді