Справа № 22ц – 725                                                                                  Головуючий 1 інстанції  Жукова О.Є.

Категорія  32                                                                                                                  Доповідач Висоцька В.С.

                                                                    У Х В А Л А

                            І М Е Н Е М                  У К Р А Ї Н И

14 січня     2010 року                                                                                   м. Донецьк

Апеляційний                             суд               Донецької                   області

 в складі     Головуючого     ВИСОЦЬКОЇ   В.С.

                  суддів                  БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

при секретарі    Суліма Є.Ю.

за участю  позивача             ОСОБА_1,

   представника позивача  ОСОБА_2,

   відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

  представника відповідача   ЗАТ «УАСК «АСКА»  ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна  страхова компанія  „АСКА” (далі –  ЗАТ «УАСК «АСКА») про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди   за апеляційною скаргою  ОСОБА_4 на рішення  Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області

від 11 листопада 2009 року

                                          В С Т А Н О В И В :

 Рішенням  Калінініського районного суду  м. Горлівки  Донецької області   від  11 листопада   2009 року  позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ЗАТ УАСК „АСКА” про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди     задоволений частково,  на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача  ЗАТ УАСК „АСКА”   стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 358,60  грн., на відшкодування  моральної шкоди  - 2550 грн.; з відповідача ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди   7 450 грн.

В апеляційній скарзі відповідач  ОСОБА_4  просить рішення суду в   частині  стягнення з нього  моральної шкоди скасувати, ухвалити нове про   відмову в стягненні з нього  моральної шкоди.

 Відповідач  посилається  на те, що  висновки суду першої інстанції не відповідають  фактичним обставинам справи, судом  порушені  норми матеріального права. Апелянт зазначив, що суд не врахував, що позивач ОСОБА_1 не знаходився на стаціонарному лікуванні, а лише проходив амбулаторне лікування, судом  не з’ясовано механізм отримання фізичної травми, оскільки позивач не був пасажиром  автобусу ЛАЗ, який йому належить, а був пасажиром автобусу ПАЗ, з яким скоєно зіткнення.

Вважає, що  позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди. Оскільки ним було укладено договір обов’язкового страхування цивільно – правої відповідальності із страховою компанією,  відповідальність за завдану матеріальну та моральну шкоду повинна нести страхова компанія. Суд при винесенні рішення не врахував його становище, а саме, що він є інвалідом третьої групи, дружина на теперішній час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, має двох неповнолітніх дітей та скрутне матеріальне становище.  

                 В судовому   засіданні    відповідач ОСОБА_4   підтримав апеляційну скаргу.

                 Відповідач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу задовольнити.

                 Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2,  представник відповідача   ЗАТ «УАСК «АСКА»  ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

                      Апеляційний суд вважає, що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню,  рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

                       Судом   першої інстанції встановив, що  вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України. Внаслідок дорожньо –  транспортної пригоди сталося зіткнення двох транспортних засобів  - автобусу ЛАЗ -695 НГ реєстраційний номер АН 4576,який належить на праві власності ОСОБА_4  під управлінням водія ОСОБА_3 та автобусу ПАЗ 32054 СПГ реєстраційний номер АН 9223 СТ. Пасажиром  автобусу ПАЗ 32054 СПГ ОСОБА_1 отримані перелом 7 грудного хребта, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. ОСОБА_3 під час скоєння ДТП  знаходився  з ОСОБА_4 в трудових  відносинах на підставі договору від   2 березня 2009 року.  

17 грудня 2008 року між ОСОБА_4  та ЗАТ УАСК „АСКА”    був укладений договір обов’язкового  страхування цивільно – правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів – автобусу, яким керував ОСОБА_6

Частково  задовольняючи  позовні  вимоги в частині моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що  позивачу ОСОБА_1Вю. заподіяна моральна шкода, оскільки  внаслідок ДТП  йому були заподіяні тілесні ушкодженні середньої тяжкості, він відчуває неповноцінність,не може вільно пересуватися,  вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. З урахуванням вимог  розумності і справедливості суд стягнув на відшкодування моральної шкоди  10 000 грн.  Оскільки Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлена гранична сума – не більш ніж 5% ліміту, визначеного у п.9.3. ст.9 Закону (51 000 грн. на одного потерпілого), суд стягнув на користь позивача зі страхової компанії 2500 грн., а решту суми 7 450 грн. – з власника автомобілю, з якою винний в ДТП ОСОБА_3  перебуває в трудових відносинах.

                 Проте з таким висновком погодитися не можна.

                  Відповідно до ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

                   З обставин справи вбачається, що  4 березня 2009 року в 12 годин 30 хвилин в м. Горлівка Донецької області  сталася дорожньо –  транспортної пригоди  з участю водія автобусу  ЛАЗ 695 НГ   ОСОБА_3, який  при виконанні трудових обов’язків  порушив п.2.3 Правил дорожнього руху, не вжив заходів до екстреного гальмування або зміни напрямку руху і здійснив  зіткнення з   автомобілем ПАЗ 32054 СПГ. Внаслідок ДТП пасажиром автобусу ПАЗ  ОСОБА_1 були  отримані перелом 7 грудного хребта, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості  (а.с.4-9).

                     Таким чином, шкода виникла внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, тому правовідносини сторін регулюються ст. 1188 ЦК України.

                     Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а  саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

                     Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам,особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ч.2 ст.1188 ЦК).

                     З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не з’ясовував належність автобусу ПАЗ 32054 СПГ, пасажиром якого був позивач  ОСОБА_1, не притягнув до участі у справі володільця джерела підвищеної небезпеки - автобусу ПАЗ 32054 СПГ, з участю якого сталася дорожньо – транспортна подія.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні  обставини справи, не застосував закон, який підлягав застосуванню при виниклих правовідносинах, що є порушенням норм матеріального права та  є підставою для скасування судового рішення.

                      Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості  ухвалити  нове рішення, оскільки суд не притягував до участі у справі   володільця джерела підвищеної небезпеки - автобусу ПАЗ 32054 СПГ, з участю якого сталася дорожньо – транспортна подія, що є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

                        Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

                                          У Х В А Л  И В

Апеляційну скаргу  ОСОБА_4    задовольнити частково.

Рішення  Калінінського  районного    суду  м. Горлівки  Донецької області     від  11 листопада  2009 року   скасувати, справу направити на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

       Головуючий                                                                                     В.С.Висоцька

        Судді                                                                                                 О.М.Біляєва

                                                                                                                   О.В.Осипчук