Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Справа№0540/6082/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, зобов'язання відповідача розглянути заяву від 27.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 27.04.2018 року, зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.04.2018 року із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 27.07.1984 року по 01.01.2002 року включно, зобов'язання відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією з 27.04.2018 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, зобов'язання відповідача розглянути заяву від 27.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 27.04.2018 року, зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.04.2018 року із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 27.07.1984 року по 01.01.2002 року включно, зобов'язання відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією з 27.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 квітня 2018 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 у відповідності зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вказує, що заяву було подано за формою встановленого порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що вона набула право на пенсію у листопада 2017 року, при досягнення 51 року 6 місяців. Позивач зазначає, що заява про призначення пенсії була отримана позивачем, ще 03 травні 2018 року, однак на час звернення до суду не розглянута. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги чинного законодавства.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву позивач посилається на те, що позивачем 11.10.2017 року до управління була надана заява про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вказує на те, що рішенням від 10.11.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2, оскільки відповідач не має можливості перевірити надані довідки про підтвердження пільгового характеру роботи. В зв'язку з чим позивач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.10.2018 року відповідачем надано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач зазначив, що ним отримана заява позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, однак не розглянута, оскільки відповідно до п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії непрацюючими особами, а також членами сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). Відповідач вказує на те, що у 2018 році позивач особисто до управління з заявою про призначення пенсії не звертався.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

14 вересня 2018 року позивачем надано суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач підтримав обставини викладені у заяві та просив суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 12 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року відкладено розгляд підготовчого провадження на 02 жовтня 2018 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року замінено первинного відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області його правонаступником - Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-8).

Відповідач - Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, створено шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області та Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України».

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 24 квітня 2018 року на адресу Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області з супровідним листом від 27.04.2018 року було направлено заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 89-90).

Згідно супровідного листа від 27.04.2018 року вбачається, що на адресу УПФУ в Першотравневому районі були направлені документи: заява від 27.04.2018 року про призначення пенсії, подана за формою встановленого додатком № 2 до постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, копія паспорту та ІПН заявника,, копія трудової книжки заявника, копія пільгової довідки ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» № 14М100/02-286 від 11.10.2016 року, копія наказу № 400 від 27.08.1993 року, копія витягу з наказу № 170 від 30.05.1995 року, копія наказу № 132 від 02.10.1998 року, копія витягу з наказу № 132 від 02.10.1998 року, копія наказу № 380 від 24.10.2001 року, копія додатку № 1 до наказу № 380 від 24.10.2001 року (а.с. 87-88).

На час розгляду справи рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії суду не надано.

Позивач вважає дії відповідача щодо не розгляду її заяви про призначення пенсії у строки визначені чинним пенсійним законодавством протиправними, в зв'язку з чим звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок № 22-1).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесено зміни у Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абзац другий пункту 16 викладено в такій редакції: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Відповідно Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

З огляду на вищевикладене суд зазначає про те, що з 03 жовтня 2017 року при призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійні фонди України зобов'язані керуватись положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Суд зазначає, що у статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладені аналогічні положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З матеріалів справи встановлено, що позивач 27.04.2018 року направила на адресу УПФУ в Першотравневому районі Донецької області заяву про призначення пенсії, однак рішення за результатами розгляду даної заяви УПФУ в Першотравневому районі не прийнято, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року.

Згідно п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Приписами пункту 2.1 розділу ІІ зазначеного Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно п. 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу вищезазначених положень Порядку вбачається, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була направлена на адресу УПФУ в Першотравневому районі Донецької області поштою, що не спростовується сторонами.

З огляду на це суд звертає увагу позивача на те, що вона порушила вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме не звернулась особисто до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області, як це визначено чинним законодавством.

Крім того, суд звертає увагу на те, що УПФУ в Першотравневому районі Донецької області заява позивача про призначення пенсії отримана 03.05.2018 року, однак доказів того, що зазначена заява була розглянута та прийняте відповідне рішення суду не надано.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 звернулась до управління не у спосіб визначений чинним законодавством, однак вважає протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 27.0.42018 року.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства протягом 10 днів з дня отримання заяви про призначення пенсія повинен прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії, однак відповідач зазначених дій не вчини, а також не повідомив відповідача про причини не розгляду її заява.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Першотравневого району Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.04.2018 року, та зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.04.2018 року.

Щодо вимог позивача визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.04.2018 року із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 27.07.1984 року по 01.01.2002 року включно, зобов'язання відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією з 27.04.2018 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Таким чином, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.04.2018 року із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 27.07.1984 року по 01.01.2002 року включно, зобов'язання відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією з 27.04.2018 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, зобов'язання відповідача розглянути заяву від 27.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 27.04.2018 року, зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.04.2018 року із зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 27.07.1984 року по 01.01.2002 року включно, зобов'язання відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за пенсією з 27.04.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Першотравневого району Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.04.2018 року.

Зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.04.2018 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72 а, код ЄДРПОУ 42171919) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст рішення буде складено та підписано 05 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.