Справа №2-211/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: судді – Порох К.Г.
при секретарі – Лук*яненко О.В.
за участю позивача Зінов*євої Т.І.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «Про надання права на спадкування майна разом з спадкоємцями першої черги», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. 08.04.2009 року звернулась до суду з позовом про стягнення витрат пов»язаних з утриманням та похованням ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог вказала, що являється сестрою ОСОБА_3, а ОСОБА_1 – його дочкою. 17 січня 2007 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, який знаходиться по вул. Мічуріна, 130 у сел. Васильківка Дніпропетровської області. Останні 10 років ОСОБА_3 дуже хворів (хронічна сердцево-судинна недостатність), у нього майже не було коштів на утримання будинку та лікування, відповідачка його ні разу не відвідала, не підтримувала ніяких родинних стосунків, весь вказаний час вона піклувалась про брата.
Помешкання ОСОБА_3 із-за заборгованості перед Васильківським управлінням експлуатації газового господарства було відключено від газу. До того ж постійно протікала покрівля будинку під час дощу. Також у ОСОБА_3 не було коштів на сплату податку за землю. Всі ці проблеми, як зазначає позивачка, вона вирішувала особисто, власним коштом сплачувала всі витрати, пов’язані з зазначеними негараздами. Для підтримання здоров’я брата вона купувала дорогі ліки, доставляла його на стаціонарне лікування. Вона була змушена взяти на себе організацію та витрати на поховання брата після його смерті. Таким чином, позивачка зазначає, що вона понесла значні витрати на утримання та поховання батька відповідачки ОСОБА_3, на загальну суму 8478 грн. 48 коп.
В ході розгляду справи позивачка змінила свої позовні вимоги та просила надати їй право на спадкування майна після смерті брата ОСОБА_3 разом з спадкоємцями першої черги за законом - дочкою ОСОБА_1,так як вона протягом останніх10 років піклувалась про померлого, надавала йому матеріальну допомогу у ремонті його помешкання, придбавала йому дорогі ліки для підтримання його здоров»я, доставляла до лікарні.Вона вважає, що з урахуванням безпорадного стану брата її допомога була суттєвою і вона має право на спадщину разом з ОСОБА_1
Відповідач позов визнала частково, згодна сплатити витрати на поховання, про те, не згодна на визнання позивачки спадкоємицею першої черги нарівні з нею, так як між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Був укладений договір дарування будинку та довічного утримання, який був розірваний у судовому порядку за позовом ОСОБА_3
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 помер 17.01.2007 року у віці 67 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть на його ім»я від 20.01.2007 року серії І-КИ № 142757, виданого відділом РАЦС Васильківського районного управління юстиції (а.с. 5)
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серії І-АГ № 291313 від 29.04.1967 року, виданого Васильківським райбюро ЗАГС (а.с. 25).
Відповідно до інформації Васильківської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 являється спадкоємцем ОСОБА_3 другої черги, а спадкоємцем першої черги є його дочка – ОСОБА_1, крім того вказано, що ОСОБА_2 пропустила шестимісячний термін з часу відкриття спадщини (а.с. 24).
Управлінням Пенсійного фонду України у Васильківському районі повідомлено, що ОСОБА_2 виплачена одноразова допомога на поховання ОСОБА_3 в сумі 827 грн. 92 коп. (а.с. 39).
Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК україни фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Позивачка не заперечувала факту, що між нею та померлим ОСОБА_3,у 1998році був укладений договір дарування житлового будинку№130 по вул.Мічуріна в селищі Васильківка Дніпропетровської області,( на теперішній час спірне спадкове майно), з угодою довічного користування житловим будинком ОСОБА_3 Та її зобов»язанням сплачувати всі послуги за користуванням жилим будинком, коммунальними послугами,водопостачанням,газом, електроенергією,який рішенням суду 06 листопада 2006року був визнаний недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 сплачувала витрати за газопостачання-400грн.(а.с.8), оплачувала ремонт житла (а.с.14-17), що випливає з умов Угоди до Договору дарування житлового будинку від 05 серпня 1998року.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2006року, шо набрало законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалось, задоволено позов ОСОБА_3 до Зінов»євої ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та визнано недійсним договір дарування житлового будинку, розташованого в селі Васильківка по вул.Мічуріна,130 Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_3 та Зінов»євою Т.І., посвідчений 05 серпня 1998року приватним нотаріусом ОСОБА_5
Згідно ч.3ст.61ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що відповідачка не заперечувала проти визнаня договору недійсним та підтвердила, що заінтересувала позивача, пообіцявши довічний догляд за ним у разі дарування їй будинку.
Суд, задовольняючи позов, встановив, що до укладення договору позивач, який є особою похилого віку і одинокою, мав на меті отримання від відповідачки догляду та необхідної допомоги. Проте бажаної допомоги в повному обсязі не отримав, угода «про довічне користування житловим будинком», також вказує на справжню мету вчинення правочину позивачем ОСОБА_3 - виникнення зобов»язання щодо його довічного утримання за вказаною адресою відповідачкою Зінов»євою Т.І.,а не договір дарування будинку своїй сестрі Зінов»євій Т.І., за яким остання не має ніяких обов»язків перед ним.
За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для задовлення позову відповідно до вимог ч.2 ст.1259ЦК України,оскільки надання домомоги позивачкою померлому ОСОБА_3 протягом тривалого часу випливало з укладеного між ними Договору дарування та угоди до нього про довічне користування жиловим будинком, а не з тих підстав, що він був у безпорадному стані внаслідок інвалідності та похилого віку.
Крім того, згідно ч.1ст.756ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання(догляду) у зв»язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов»язків за договором, відчужувач набуває права власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст.216,756,ч.2ст.1259 ЦК України, ст.ст. 10-11,57-61,212-218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_2 про надання права на спадкування майна після смерті брата ОСОБА_3 разом з спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: