Справа № 2-а-3622/09р./0121.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2010 року Феодосійський міський суд АРК у складі:
Головуючого судді Терентьєва А.М.,
при секретарі Копосовой Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»,-,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про зобов’язання нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 р.р. в сумі 2353,20 грн.,мотивуючи позовні вимоги тим, що є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначає, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка мала виплачуватися з 01.01.2006 р., але не виплачувалася. Також позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Позивач у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав заперечення на адміністративний позов, згідно з яким вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Визнає той факт, що позивач є особою, що має статус дитини війни за датою народження. Але зазначає, що жодним законом не передбачений порядок, процедура та орган, який зобов’язаний виплачувати соціальну допомогу. Крім того, за основу перерахунку не може бути взятий розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки цей закон визначає розмір мінімальної пенсії виключно для правовідносин, які регулюються зазначеним законом. Також наполягає на застосуванні судом наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Заявив про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження. В запереченнях наполягає на тому, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Приймаючи до уваги, що позивач та відповідач надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження згідно ч.3 ст.122 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. № 2195-IV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, має статус дитини війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що відповідачем не спростовується. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V у 2007 р. були внесені зміни, згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Пунктом 12 ст.71 Закону № 489-V зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, а також ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007р.
Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою.
Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ОСОБА_2 норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2008 та 2009 р.р. необхідно керуватися статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" які визнані неконституційними, та положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, які фактично позбавили осіб отримувати зазначену соціальну допомогу.
Необґрунтованими є також дії відповідача і в частині нарахування допомоги відповідачем за 2008 рік відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у період з січня 2008 р. по червень 2008 р. по 47 грн. щомісячно, у період з липня 2008 р. по вересень 2008 р. 48 грн. 20 коп. щомісячно, за період жовтень –грудень 2008 року –49,80 гривень щомісячно.
Ці дії є безпідставними тому, що з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 р. розрахунок вищенаведених виплат необхідно здійснювати відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2006 р., у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”. Крім того, суд зазначає, що розмір допомоги, встановлений, Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” суперечить розміру, передбаченому Законом України “Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ст.9 КАС України Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення з позовом до суду знайшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні. Перевіряючи зазначені факти судом встановлено наступне.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ч.ч.1 та 2 ст.100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В позовній заяві позивач просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 31.12.2008 року. Причиною пропуску строку позивач зазначив той факт, що він дізнався, що його права порушені відповідачами лише після оприлюднення ухвалення Рішення Конституційного Суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.29,36 ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.ст.71, ст.ст. 98,101,103,111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2008 року.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 року.
Судом встановлено, що пункт 17 статті 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” був виключений на підставі Закону України від 19.01.2006 року № 3367-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.
ОСОБА_2 набрав чинності через 10 днів з дня опублікування, яке відбулося в Офіційному віснику України, 2006 № 10 22.03.2006 року, а в Відомостях Верховної Ради України, 2006, № 19-20 19.05.2006 року. Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його права на нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 рік порушені не пізніше 29.05.2006 року, навіть якщо суд врахує більш пізнішу дату оприлюднення Закону.
Таким чином, встановлений ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом права на нарахування допомоги за січень-квітень 2006 року закінчився для позивача 29.05.2007 року, а відповідно за весь 2006 рік –31 грудня 2007 року, за весь 2007 рік – 31 грудня 2008 року.
Позивач звернувся з позовом до суду 24.11.2009 року, тобто з пропуском встановленого статтею 99 КАС України річного строку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з листопада 2008 р по 01.12.2009 р.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог про нарахування щомісячної державної допомоги за 2006р. та 2008 р., позивач суду не надав.
Судом встановлено, що позивач частково отримував вказану соціальну щомісячну допомогу протягом 2008 року. Відповідно до наданої відповідачем довідки, позивачем отримано: за період січень-березень в сумі 47,00 грн., квітень-червень в сумі 48,10 грн., липень-вересень в сумі 48,20 грн., жовтень - грудень 2008 року – 49,80 гривень, а всього 579,30 грн.
На підставі викладеного, суд вважає можливим зобов’язати відповідача нарахувати за листопад–грудень 2008 р. допомогу у розмірі 199,2 грн. (за листопад –грудень (498 гривень х 30%) х 2 місяця = 298,8 грн. Відповідачем виплачено 99,6 грн. за період листопад –грудень 2008 р.) Вказана сума нараховується в межах строку позовної давності.
Також, судом встановлено, що позивач частково отримував вказану соціальну щомісячну допомогу протягом 2009 р., відповідно до наданої відповідачем довідки у сумі 597,60 грн., що складає 10% від суми щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, а всього отримав допомоги в сумі 597,60 грн.
Суд вважає, що оскільки позивач звернувся до суду 24.11.2009 р., то його право на отримання на отримання суми у грудні порушено не було, тому суд вважає, що відповідачем не доплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за січень-грудень 2009 р., розрахунок якої дітям війни необхідно здійснювати за наступною формулою: (498 грн.?30%)?11 місяців=1643,40 грн. Враховуючи, що позивач отримав у 2009 р. 10% суми що становить 547,8 грн., то загальна сума несплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за січень-листопад 2009 р. дорівнює 1095,60 грн. та вказана сума підлягає стягненню з Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія, А всього сума несплаченої щомісячної матеріальної допомоги складає 1294,8 грн.
Частиною 2 ст.100 КАС України встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог про нарахування щомісячної державної допомоги за 2006-2008р.р., позивач суду не надав, суд вважає, що підстави для поновлення зазначеного строку відсутні.
Враховуючи, що вимоги позивача про нарахування щомісячної державної допомоги за 2006-2008 р.р. являються обґрунтованими, але позивачем без поважних причин пропущений встановлений ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом зазначеного порушеного права, в свою чергу, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків, встановлених ч.1 ст.і 100 КАС України, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що жодним законом не передбачений порядок, процедура та орган, який зобов’язаний виплачувати соціальну допомогу суд вважає нікчемними, оскільки згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься , зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Постанови №1261 приходить до висновку, що відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.9,11,17,69,71,94,99,ч.3ст.122,128,159,160-163,186 КАС України, ст.ст.1,6,7,10 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (98100, м.Феодосія, вул.Українська, 44) (інші відомості відсутні) провести донарахування та виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1) , щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за листопад-грудень 2008 р. в сумі 199,20 грн. та за період з 01.01.2009 р. по 01.12.2009 р. в сумі 1095,60 грн., а всього в сумі 1294,80 грн. , яка передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Стягнути з місцевого бюджету м.Феодосії на користь ОСОБА_1 судовий збір 3,40 грн.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст.186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення рішення і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя :