ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА          

28.09.2018 р.                                                                         Справа № 914/4160/14

Суддя господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши матеріали справи

у межах справи № 914/4160/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тетра-Агро”, м. Червоноград Львівської області, про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 2526/18 від Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» поступила позовна заява до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування неправомірних дій кредитора, зокрема визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу від 15.03.2018 р. за № Ю-76-25/УГУ.

Зазначена позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на таке.

У позовній заяві ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» зазначає про сплату ним Єдиного соціального внеску на суму 6660647,75 грн. за період з червня 2016 р. по січень 2018 р. Однак, відповідач не зарахував вказану суму як сплату ЄСВ, а самостійно зарахував ці кошти як погашення кредиторської заборгованості. Натомість, 15.03.2018 р. ГУ ДФС у Львівській області направлено на адресу заявника вимогу про сплату боргу сум ЄСВ на суму 3087339,82 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб’єкт владних повноважень” - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У даному випадку позов заявлено до суб’єкта владних повноважень. Спір не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, а є публічно-правовим спором.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. порушено провадження у справі № 914/4160/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2016 р. у справі № 914/4160/14 введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». На даний час, справа № 914/4160/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» перебуває у провадженні господарського суду Львівської області.

Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Зазначена норма Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Отже, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України відносить до юрисдикції господарських судів саме майнові спори з вимогами до боржника (стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство). Справи у відповідних спорах (з майновими вимогами до боржника) відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев’ята статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство) заявлено позов немайнового характеру до суб’єкта владних повноважень.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не відносить до юрисдикції господарських судів справи з публічно-правовим спором, де заявником (позивачем) виступає сам боржник (стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

До позовної заяви ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» долучено також клопотання про забезпечення позову. У поданому клопотанні заявник просить суд заборонити органам Державної фіскальної служби України, органам ДВС, приватним виконавцям України вчиняти будь-які дії до ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», пов’язані із питаннями сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з червня 2016 р. по 30 червня 2018 р. до вирішення справи                            № 914/4160/14 по суті та набранням  рішення суду у цій справі законної сили.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, у господарського суду відсутні підстави для розгляду клопотання про забезпечення позову. Відтак, суд дійшов висновку у задоволенні даного клопотання відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування неправомірних дій кредитора.

2.          У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про забезпечення позову відмовити.

Додаток для заявника: позовна заява, клопотання про забезпечення позову, з додатками на 18 арк.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя                                                                                                   Артимович В.М.