АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1452/14 Справа № 185/8802/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С.О. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Колодяжної Н.Є., Красвітної Т.П.,

при секретареві Глубоченку М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.11.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та на його користь з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" стягнуто 4000грн. на відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просило скасувати вказане рішення, посилаючись на не відповідність його вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ОСОБА_2 тривалий час працював на підприємствах відповідача ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", у тяжких, шкідливих, підземних умовах з повним робочим днем у шахті (а.с. 4-5). При виконанні трудових обов'язків ОСОБА_2 отримав професійні захворювання за діагнозом: 1. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, часто рецидивуючий перебіг. 2. Остеоартроз, в поєднанні з періартрозом, колінних та ліктьових суглобів (ПФС другого ст.), двобічний плечолопатковий пері артроз (ПФС другого ст.). Актом від 30.05.2013р. встановлено, що отримані ОСОБА_2 захворювання є професійними (а.с.6). За висновком Дніпропетровської обласної МСЕК №3 від 30.07.2013р. ОСОБА_2 встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 40% та визнано інвалідом третьої групи (а.с.7).

Враховуючи встановлені обставини про спричинення ОСОБА_2 внаслідок професійного захворювання моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України ухвалив рішення про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Твердження ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення безпідставні. Факт виникнення у ОСОБА_2 хронічного професійного захворювання встановлено самим відповідачем шляхом складення відповідного акту (а.с.6). Внаслідок захворювання ОСОБА_2 на 40% втратив свою працездатність, отримав інвалідність, що потребує систематичного лікування. Професійне захворювання призвело до вимушених змін у його житті, завдало значних моральних страждань та фізичного болю. Розмір морального відшкодування суд визначив з урахуванням ступеню та обсягу моральних страждань, конкретних обставин, наслідків завданої шкоди здоров`ю та у відповідності до зазначених норм закону. Відсутність окремого медичного висновку відносно спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди не є підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди, факт спричинення якої підтверджено наявними у матеріалах справи доказами. Доказів відсутності факту професійного захворювання та тому, що внаслідок настання професійного захворювання ОСОБА_2 не спричинено моральної шкоди ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять. Посилання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в апеляційній скарзі на відсутність його вини у спричиненні ОСОБА_2 моральної шкоди внаслідок його професійного захворювання суперечать, зокрема, вимогам ст.153 КЗпП України, за якими обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається саме на власника підприємства. Доказів тому, що підприємством забезпечені такі санітарно-гігієнічні умови, які запобігали б виникненню професійних захворювань працівників, матеріали справи не містять. Навпаки, згідно складеного, у тому числі, і за участю представників підприємства, акта, професійне захворювання ОСОБА_2 виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працівника та недосконалості технологічних процесів (а.с.6). Посилання підприємства на те, що працівника було проінформовано про роботу в умовах шкідливих факторів, не звільняє підприємство від покладеного на нього вище зазначеного обов'язку забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та від відшкодування спричиненої цим моральної шкоди. Не звільняє підприємство від обов'язку відшкодування шкоди і не своєчасне, на його думку, виявлення медиками професійного захворювання позивача. Посилання підприємства в апеляційній скарзі на відсутність з 1.01.2008р. законодавства про відшкодування моральної шкоди застрахованому працівнику не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спірні правовідносини щодо відповідальності роботодавця урегульовані законодавцем, зокрема, вимогами 237-1 КЗпП України та ст.1167 ЦК України.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: