УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/6903/18 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Категорія ч.3 ст. 185 КК україни Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бережної С.В.,

суддів: Зав'язуна С.М., Жизнєвського Ю.В.,

за участю секретаря: Дем'янчук Н.Д.,

прокурора: Семеньки П.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: Ревуцького С.Б., Поліщук Т.О., Паламар К.І.,

перекладача : Каширкіної Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання прокурора Клименка М.В. про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та про продовження терміну дії обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_7, -

в с т а н о в и л а:

На розгляді апеляційного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Клименка М.В. на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 06.09.2018 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжено до 01 жовтня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2018 року обрано для підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.04.2018 року із можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 35 240 грн. В рамках виконання ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2018 року сестрою підозрюваного ОСОБА_9 внесено заставу в сумі 35 240 грн. та 13.02.2018 року підозрюваного звільнено з під варти. 29.06.2018 року клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області молодшого радника юстиції Клименка М.В. про продовження дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України задоволено. На підозрюваного ОСОБА_9 покладено такі обов'язки: - прибувати до слідчого у провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; - здати закордонні паспорти слідчому, у провадженні якого перебуватиме справа.

Під час судового засідання 25.09.2018 року прокурор у кримінальному провадженні Клименко М.В. подав клопотання, в яких просить продовжити строк тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 діб, а також продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, та вказаних в ухвалі слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2018, а саме: - прибувати до слідчого у провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи на строк в межах судового слідства, тобто до 01.12.2018 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на даний час у кримінальному провадженні не зменшились. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, кримінальне правопорушення вчинено на території м.Житомира, а самі обвинувачені проживають у м.Харкові, а тому під загрозою тяжкості покарання мають можливість та можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та намагатися уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_7 хоч і має міцні соціальні зв'язки, але це не виключає можливості продовження дії покладених на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та зазначених в ухвалах суду. Крім того, є всі підстави вважати, що обвинуваченні будуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною захисту вчиняються дії, направленні на створення хибної думки про вчинення злочинів іншою особою, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить їх належну процесуальну поведінку.

В поданих запереченнях на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 захисник Кока В.А. просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою на 60 діб.

Стверджує, що продовження запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження (до судового розгляду) має вирішуватись лише у підготовчому судовому засіданні. У п. 30 рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України» цей міжнародний судовий орган встановив, що КПК України чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Цим же рішенням наголошено, що положення ч. 3 ст. 331 КПК України не застосовуються під час здійснення підготовчого провадження. Посилання прокурора при подачі свого клопотання на ст. 331 КПК України є необгрунтованим. Усупереч вимогам ч. 3 ст. 184 КПК України, прокурором до клопотання не додано жодного матеріалу, яким прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні відсутнє обґрунтування щодо не зменшення ризиків та розміру застави за 8 місяців тримання під вартою. Сторона обвинувачення лише обмежилась перерахунком попередніх ризиків, жодним чином не зазначивши, чому вона вважає, що за сплином восьми місяців тримання під вартою ОСОБА_1 вони не зменшились. Наразі, прокурор зазначає лише ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто кількість ризиків зменшилась. У подальшому, про такі ризики ще двічі зазначав слідчий суддя та суд. На обґрунтування вказаних ризиків прокурор наводить формальні підстави та припущення, що жодним чином не підтверджені доказами, а обставини, що свідчать про зменшення заявлених ризиків, або ж про їх існування в цілому, замовчує. Разом з тим, жодних доказів, якими можуть бути телефонні розмови про намір підозрюваного переховуватись, підшукування ним іншого помешкання для переховування, наявність квитків для виїзду за кордон тощо прокурор не наводить. При цьому не врахував, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, батьків на утриманні, коло друзів, соціальні зв'язки тощо. Проте, не визнання підозрюваним інкримінованого діяння не може бути підставою для подальшого тримання особи під вартою ще два місці, а в сукупності 10 місяців.

В судове засідання захисник за договором обвинуваченого ОСОБА_1 - Кока В.А. не з'явилася, надала заяву про неможливість з'явитися в судове засідання у зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях, просила розгляд клопотання прокурора відкласти на раніше призначену дату 05.10.2018 року, узгоджену попередньо, направивши на адресу апеляційного суду письмові заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1

Захисник за договором обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - Боклач О.В. в судове засідання для розгляду клопотання прокурора також не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання поштою та електронною поштою, на телефонний зв'язок із апеляційним судом за наявними в матеріалах провадження та реєстрі адвокатів номерами не вийшов.

Враховуючи наведені обставини, необхідність забезпечення оперативного розгляду клопотання прокурора, поданого 25.09.2018 року, про продовження терміну дії запобіжних заходів, який спливає 01.10.2018 року, та з огляду на задоволення клопотання обвинувачених про залучення перекладача, а також враховуючи необхідність забезпечення дотримання права обвинувачених на захист при розгляді судом вказаного клопотання, апеляційним судом в порядку ст.ст. 49, 53 КПК України для проведення судового розгляду вказаного клопотання прокурора було залучено безоплатних захисників Поліщук Т.О. і Паламар К.І. за призначенням з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області .

Захисники Поліщук Т.О. та Паламар К.І. заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на відсутність існування на даний час ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, які б біли підставою для подальшого тримання під вартою її підзахисних, наявність у них міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання у м.Харкові, відсутності судимостей у ОСОБА_2, та просили застосувати до обвинувачених інших запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачені підтримали у повному обсязі доводи та заперечення своїх захисників, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_7 в письмовій заяві на адресу суду просив розглянути клопотання прокурора щодо нього без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував. Його захисник Ревуцький С.Б. також не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7, заслухавши думку обвинувачених та захисників, які заперечили проти клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжено до 01 жовтня 2018 року.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.09.2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України повернено прокурору.

Враховуючи те, що на даний час прокурором оскаржується ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 06.09.2018 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України, строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливає 01.10.2018 року, а апеляційний суд позбавлений можливості завершити судовий розгляд апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає за необхідне розглянути клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжних заходів відносно обвинувачених в порядку ст. 331 КПК У країни.

Так апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України. Враховуючи те, що обвинувальний акт було направлено прокурором до суду для розгляду, а ухвала суду від 06.09.2018 року про повернення даного обвинувального акту не набрала законної сили, вважати, що дане кримінальне провадження на час перегляду ухвали суду апеляційним судом перебуває на стадії досудового слідства, неможливо. Разом з тим, враховуючи вищенаведені положення ст. 405 КПК України, а також визначення поняття судового провадження, викладене у п. 24 ч.1 ст. 3 КПК України, клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжних заходів повинно бути розглянуто апеляційним судом саме у відповідності до положень ст. 331 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, суд ( в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. ДО спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст. 331 КПК України , як вже зазначалося вище.

Прокурором зазначені вимоги процесуально закону було виконано, і апеляційний суд, виходячи з наведених вище правових норм, зобов'язаний розглянути вказане клопотання прокурора в межах дії строку запобіжного заходу, визначеного попередньою ухвалою суду.

Твердження захисника Коки В.А., що продовження запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження (до судового розгляду) має вирішуватись лише у підготовчому судовому засіданні, з огляду на викладене є необгрунтованим.

Що стосується самого клопотання про продовження обвинуваченим терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1З.) та терміну дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, то воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Кримінальне правопорушення вчинили на території м.Житомира, а самі обвинувачені проживають у м.Харкові, а тому під загрозою тяжкості покарання мають можливість та можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий. Також з матеріалів провадження ( клопотання захисника Коки В.А. про зміну підсудності даного кримінального провадження) вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185 КК України, яке знаходиться на розгляді в Дергачівському районному суді м.Харкова. Зазначене характеризує обвинуваченого як особу, схильну до злочинної діяльності, у зв'язку з чим існує ризик продовження даним обвинуваченим злочинної діяльності у разі обрання щодо нього іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника на міцність соціальних зв'язків та наявність малолітньої дитини не можуть бути безумовною підставою, враховуючи наведені вище ризики, для застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо нього.

Зазначені ризики на час розгляду апеляційним судом даного провадження, не зменшилися та не перестали існувати .За віком обвинувачені не є особами похилого віку, даних про те, що за станом здоров'я не можуть утримуватися в умовах попереднього ув'язнення, в матеріалах провадження відсутні . Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний суд вважає що тільки такий запобіжних захід, як тримання під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та запобігти наведеним вище ризикам.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

На підставі наведеного клопотання прокурора про продовження терміну даного запобіжного заходу щодо них підлягає задоволенню. Можливості застосувати до обвинувачених інший запобіжний захід апеляційний суд не вбачає.

Доводи захисника Коки В.А., викладені в запереченнях, а саме що у клопотанні відсутнє обґрунтування щодо не зменшення ризиків і сторона обвинувачення лише обмежилась перерахунком попередніх ризиків, жодним чином не зазначивши, чому вона вважає, що за спливом восьми місяців тримання під вартою ОСОБА_1 вони не зменшились, не знайшли свого підтвердження. ЇЇ посилання на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, батьків на утриманні, коло друзів, соціальні зв'язки тощо жодним чином не спростовують зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, про продовження існування яких в клопотання про продовження строку тримання під вартою зазначає прокурор.

Що стосується клопотання про проджовження терміну дії обов'язкіі, покладених на обвинученого ОСОБА_7, то слід зазначити, що хоча він і має міцні соціальні зв'язки, але це не виключає можливості продовження дії покладених на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Враховуючи наведене, а також письмову заяву ОСОБА_7 та думку захисника про відсутність заперечення проти задоволення клопотання прокурора, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання та продовжити дію обов'язків обвинуваченосму на 2 місяці.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.199, 331, 405 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26 листопада 2018 року включно.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26 листопада 2018 року включно.

Продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, обов'язків визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України та вказаних в ухвалі слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2018 року, а саме:

-прибувати до слідчого у провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи на строк в межах судового слідства, тобто до 01.12.2018 року, - строком на 2 місяці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: