Ухвала

02 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 663/2294/16-ц

провадження № 61-44865ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 13 вересня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», зараз акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду ізпозовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19 жовтня 2011 року між

АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 15 вересня 2016 року виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом - 11 515,49 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом -

3 470,38 грн; заборгованості за пенею та комісією - 8 663,26 грн; штрафів відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн - фіксована частина та 1 229,96 грн - процентна складова.

На підставі викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1загальний розмір заборгованості у розмірі 26 329,09 грн, а також судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 25 травня 2018 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 13 вересня

2018 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 травня 2018 року залишено без змін.

24 вересня 2018 року через засоби поштового зв'язку АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від

25 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 13 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 26 329,09 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1762,00 грн х 100).

АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зазначає, що у касаційній скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме питання цивільно-правової деліктної відповідальності та відшкодування потерпілому заподіяної шкоди. Справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки невиконання зобов'язань за кредитним договором відносно своєчасного повернення наданих Банком кредитних коштів тягне загрозу повернення Банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію Банка, що перешкоджає стабільній роботі АТ КБ «ПриватБанк», обмежує його права та порушує майнові інтереси Банка.

Посилання заявника у касаційній скарзі на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставними.

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA,

№ 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийняті у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 13 вересня

2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило