ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 червня 2007 р.

№ 6/123-Д

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Першого заступника прокурора Житомирської області

на  постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від  01.03.2007 року

у справі

№6/123-Д господарського суду Житомирської області

за позовом

Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до	ЗАТ “Головинський кар’єр “Граніт”

про	розірвання договору,

за участю представників сторін від:

позивача:

Грінчук Н.А. –за довіреністю від 09.01.2007р.

відповідача:

Дегтярьов О.В. –за довіреністю від 03.10.2006р.

прокуратури:

Прасов О.О. –прокурор відділу ГП України (посвід. №112 від 25.09.2006р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.11.2006р. (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від  01.03.2007 року (судді Шкляр Л.Т. –головуючий, Гулова А.Г., Пасічник С.С.), у задоволенні позову про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та договору про внесення змін та доповнень до нього відмовлено.

В касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати рішення та постанову і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: незастосування ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.783 Цивільного кодексу України.

Позивач (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області) не підтримало касаційне подання прокурора і надало заперечення на нього, в якому просить постанову залишити без змін, як законну, обґрунтовану та прийняту з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подання –без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та  прокуратури, дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, з огляду на  наступне.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.12.2001р. між   регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області та ЗАТ “Головинський кар'єр “Граніт” (відповідач) укладено договір оренди №22 цілісного майнового комплексу державного підприємства “Головинський кар'єр” строком на п'ять років.

20.02.2006р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до зазначеного договору оренди, згідно з яким термін дії договору оренди продовжено до 21 грудня 2010 року.

На підставі договору відповідачу передані в строкове платне користування основні фонди за залишковою вартістю 2655тис.грн.

За умовами договору орендар (відповідач) зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, запобігати його пошкодженню, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів.

Відповідно до п.4.1 договору амортизаційні відрахування на орендоване майно залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення основних фондів.

Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що за період оренди орендарем нараховано амортизаційних відрахувань на орендоване майно на суму 635,5тис.грн., використано на поліпшення орендованого майна 178,4тис.грн., що складає 28,1%, про що зазначено в довідці про результати перевірки від 01.01.2006р.

На думку прокурора, дана обставина вказує на неефективне використання державного майна відповідачем та небажання поліпшити стан держмайна, відновити основні фонди. На підставі викладеного прокурор звернувся з вимогою про розірвання договору оренди та договору про внесення змін й доповнень до нього з огляду на істотне порушення умов договору.

Разом з тим, позивач відмовився від позову з посиланням на те, що відповідачем умови договору виконуються, орендна плата сплачується вчасно та в повному обсязі, орендоване майно застраховане, орендовані основні засоби використовуються у виробничій та невиробничій діяльності орендаря відповідно до видів статутної діяльності. Однак, за результатами перевірки було встановлено погіршення економічних показників діяльності підприємства: зменшення обсягу реалізації продукції, збільшення витрат, що призвело до збиткової діяльності підприємства. Підприємству вказано на недостатність заходів щодо відновлення орендованих основних засобів та на необхідність постійного відновлення орендованих основних засобів за рахунок амортизаційних  відрахувань.  Враховуючи  погіршення економічного стану підприємства, з метою стабілізації виробництва та модернізації виробничих потужностей, у 2005 році на підприємстві був розроблений Інвестиційний проект розвитку ЗАТ “Головинський кар'єр “Граніт” на 2005-2010 роки. В договір оренди внесені додаткові зобов'язання щодо недопущення орендарем у 2006 році та у наступних роках збитковості підприємства, забезпечення не менше 200 робочих місць, виконання щорічних заходів по виконанню розробленого Інвестиційного проекту. Так, у другому кварталі 2006 року в порівнянні з першим кварталом збитковість зменшилася на 103тис.грн., до кінця поточного року підприємство планує працювати без збитків.

Згідно п.10.4 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На  вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформації, наданої позивачем Фонду державного майна України, умови договору оренди відповідачем виконуються, порушень умов договору не виявлено, нарахування амортизаційних відрахувань на орендоване майно проводиться відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. До регіонального відділення щоквартально надається інформація про нарахування та використання амортизаційних відрахувань на поновлення та капітальний ремонт орендованого майна. За рахунок амортизаційних відрахувань проведено поліпшення орендованих основних засобів відповідно до переліку, зазначеному у довідці від 15.08.2005р. На виконання інвестиційного проекту розвитку підприємства були розроблені заходи, що передбачають збільшення обсягів виробництва, придбання та введення в експлуатацію основних засобів та інше на період 3-4 квартали 2006 року, хоча частина передбачених заходів вже виконана. За період оренди орендарем нараховано амортизаційних відрахувань на орендоване майно в сумі 635,5тис.грн., з яких 178,4тис.грн. використано з дозволу регіонального відділення на поліпшення орендованого майна.

Підприємством надані затверджені на технічній раді першочергові заходи на четвертий квартал 2006р-2007р., спрямовані на модернізацію виробничих потужностей, а також на придбання комплектуючих виробів, необхідних для ремонту і відновлення орендованої техніки. Відповідно до наказу ЗАТ “Головинський кар'єр “Граніт” від 17.11.2006р. №277-П інвестиційні кошти в сумі 300тис.грн., що надійшли від інвестора - ТОВ “Будстиль-ХХІ” на рахунок підприємства, направлені на виконання п.2 додатку до договору оренди №22 від 22.12.2001р., а саме на здійснення модернізації та ремонту існуючого виробничого обладнання.

Також судами встановлено, що станом на 09.02.2007р. проведено ремонт основних засобів на суму 207,6тис.грн., що підтверджується актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 29.12.2006р., 23.01.2007р., 22.01.2007р., 05.12.2006р., 21.1272006р., 06.12.2006р., 01.12.2006р., 07.12.2006р., 18.12.2006р., 15.12.2006р.  

З інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області вбачається, що з початку дії договору оренди нараховано 1074,8тис.грн. амортизаційних відрахувань на орендоване майно, з яких на модернізацію основних фондів за дозволом регіонального відділення використано 178400грн.

На підставі викладеного суди дійшли цілком обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу в односторонньому порядку.

Доводи прокурора, викладені у касаційному поданні, є безпідставними, оскільки їм була надана вичерпна оцінка судами попередніх інстанцій. Окрім того, вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного  законодавства,  а  доводи касаційного подання  визнаються  непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2007р. у справі №6/123-Д залишити без змін, а касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                          Г.Жаботина

                                                                                                                 А.Уліцький