Справа № 12053/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року                                                                                                       м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                   Колесниченко О.В.,

при секретарі                                            Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну  справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2010 року №0005902360, -  

                                                                   В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2010 року №0005902360. Свої вимоги позивач обґрунтовує неправомірними діями перевіряючих щодо здійснення контрольної закупки, проведення перевірки без достатніх правових підстав та відповідно рішення державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 01.12.2010 року № НОМЕР_1,  прийняте за результатами таких неправомірних дій, на думку позивача,  є незаконним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві,  підтримав позовні вимоги  у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на правомірність дій по проведенню перевірки та складанню акту перевірки та винесення рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 01.12.2010 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, 05.08.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за № 2 556 017 0000 022669 за юридичною адресою: 65113, АДРЕСА_1.

           Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків і зборів, її поставлено на облік у державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була проведена контрольна закупка у фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 на суму 2500 грн., яка була передоплатою за туристичну поїдку «Новорічна Латориця»на ім’я ОСОБА_2 згідно квитанції до прибуткового касового ордену.

16.11.2011 року на підставі направлення № 5474/23-7023 від 16.11.2010 року, податковими ревізорами Державної податкової адміністрації в Одеській області було проведено планову перевірку суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96 –ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні».

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 16.11.2010 р. № 4246/15/32/23/НОМЕР_2 перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка була проведена в присутності представника перевіряємої господарської одиниці ОСОБА_3, який ознайомився з актом перевірки, підписав без зауважень та отримав примірник з додатками.

          Як вбачається із акту, перевіркою було встановлено неповне або несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів до книги обліку доходів і витрат, в результаті чого  порушення п.2. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.    

           На підставі вказаного акту перевірки 16.11.2010 р. № 4246/15/32/23/НОМЕР_2 відповідно до п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з абц. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95, державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси було прийнято рішення про застосування штрафних  (фінансових) санкцій №0005902360 від 01.12.2010 року, у відповідності до якого до відповідача за порушення положення «Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 року № 637 п.2. п.п. 2.6 із змінами та доповненнями, було застосовано штрафні санкції на суму 32 500,00 грн.

           Не погоджуючись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду, вимагаючи визнання протиправними та скасування рішення №0005902360 від 01.12.2010 року, у зв’язку з його незаконністю.

          В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265/95-ВР) планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. .N»355, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

          Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у двох примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюється гербовою печаткою і підписується керівником органу ДПС.

Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом № 265/95-ВР та розділом 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355.

            У пункті 2 ст. 11 Закону № 509-ХІІ закріплено право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. ст. 15, 16) Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від    06. 07.95 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265/95-ВР), який є спеціальним законом. Ст. 15 Закону № 265/95-ВР закріплює, що контроль за додержаннями суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що наявність направлення на перевірку є обов’язковою умовою проведення перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій. Проте, як вбачається із матеріалів справи, направлення на перевірку № 5474/23 –7023 суб’єкта господарської діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1  було виписано тільки 16.11.2011 року в той час, як контрольна закупка на суму 2500 грн., яка була передоплатою за туристичну поїдку «Новорічна Латориця»на ім’я ОСОБА_2 згідно квитанції до прибуткового касового ордену від 11.11.2010 року була здійснена працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області 11.11.2010 року, тобто  за відсутністю  у посадових осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області законних підстав для здійснення зазначеної перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу України про адміністративні правопорушення докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що правових підстав для проведення перевірки співробітниками Державної податкової адміністрації в Одеській області 11.11.2010 року за відсутністю встановлених законом передумов , а саме за відсутністю направлення на перевірку, не було, тому зазначені дії посадових осіб  є незаконними та такими, що виходять за межі їх повноважень, у зв’язку із чим і обставини,  які були встановлені 11.11.2010 року є такими, що не можуть бути прийняті судом, як ті, що встановлені відповідно до закону.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із акту перевірки та оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складовою суми відповідно до якої до позивача було застосовано штрафну санкцію є сума розміру контрольної закупки  - 2500 грн., яка відповідно до абц. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»була помножена на 5. У зв’язку із тим, що обставина, щодо неоприбуткування зазначеної суми була встановлена перевіряючи за відсутністю у них встановлених на це законних підстав та за межами їх повноважень, суд приходить до висновку, що застосування штрафної санкції на суму 12 500 грн. ( 2500,00 грн. х 5) - є незаконними, а рішення в цій частині підлягає скасування.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що 16.11.2010 року перевіряючими на місці  проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була зафіксована неоприбуткована сума у розмірі 4000 грн., яка знаходилась на столі під час проведення перевірки 16.11.2010 року, про свідчить опис наявних готівкових коштів, що знаходять на місці проведення перевірки (а.с.37). Суд вважає, що застосування фінансової санкції в цій частині є правомірним у зв’язку із наступним.

Відповідно до п.2.6. затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно того, що зазначена сума була призначена для оплати за орендоване приміщення, адже доказів про належність самих цих коштів до суми, яка мала бути оплачена за договором оренди позивачем надано не було. Крім того, згідно з  п.3.1 копії договору, який був наданий позивачем до податкового органу вбачається, що розрахунок  по орендній платі між сторонами відбувається  не пізніше 07 числа кожного місяця, в той час як перевірка була 16.11.2010 року, тобто після закінчення встановленого договором строку оплати.

         Абзацем 3 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

На підставі зазначеного Указу Президента Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси застосувала до  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 500, 00 грн. ( (2500, 00 грн. + 4000, 00 грн.) х 5).

          Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про застосування штрафних  (фінансових) санкцій від 01.12.2010 року №0005902360 в частині застосування штрафних санкцій  на не оприбутковану суму 4000 грн. є законним та прийнятим податковим органом в межах повноважень, передбачених законом.

           Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

           Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.   

           Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164,  167, 254 КАС України, суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2010 року №0005902360,  –задовольнити частково.

           Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2010 року №0005902360 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси в частині застосування штрафних санкцій на суму 12 500, 00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 11 листопада 2011 року року.

Суддя                                                                                                      О.В. Колесниченко