Справа №2-а-7/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     15 січня 2010 року                                                                             м.Кодима,Одеської обл.

        Кодимський районний суд Одеської області в складі:

           головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

          при секретарі                                          Гурі С.А.

          з участю позивача                                   ОСОБА_1

     представника відповідача                           ОСОБА_2

                              третіх осіб                            ОСОБА_3, ОСОБА_4

                                                                           ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення №25 від 05 серпня 2009 року.

        В судовому засіданні позивач свій позов підтримав та пояснив, що 04 грудня 2007 року придбав у сільськогосподарського фермерського господарства «Промінь» с.Оленівка Балтського району Одеської області (далі СФГ) зернотік, вагову та ЗАВ-25, які розташовані в с.Смолянка Кодимського району Одеської області, сплативши за них голові СФГ ОСОБА_6 49862 грн., що підтверджується накладною №554748 від 04.12.2007 року та приходним касовим ордером №425 від 04.12.2007 року. Однак, належним чином вказану угоду не оформили, а згодом ОСОБА_6 помер.  В подальшому дізнався, що рішенням Смолянської сільської ради Кодимського району №25 від 05.08.2009 року право власності на склади №2,3,4 та навіс №6, які знаходяться на території зернотоку і входять до його складу, було визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після чого, вказані особи зареєстрували право власності на зазначене нерухому майно у Кодимському бюро технічної інвентаризації і на даний час є його співвласниками. Таким чином, рішення сільської ради є незаконним, оскільки фактичним власником спірного нерухомого майна є він, тому просив позов задовольнити.  

          Представник відповідача ОСОБА_2 (Смолянський сільський голова відповідно до рішення №1-V від 12.04.2000 року) позов не визнав пояснивши, що сільська рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до вимог закону, зокрема, після звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявою про визнання за ними права власності на вказане нерухоме майно, які пояснили, що придбали це майно у ОСОБА_5 та показали складену останнім розписку, він особисто зустрічався з ОСОБА_5, який підтвердив факт продажу ним вказаної нерухомості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім цього, враховуючи, що на момент прийняття рішення №25 від 05.08.2009 року власником спірного майна залишалось СФГ «Промінь» він зустрічався і з дружиною покійного голови СФГ ОСОБА_6 – ОСОБА_7, яка підвередила, що СФГ продало спірну нерухомість ОСОБА_5 таким чином, вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали спірну нерухомість законно, тому рішення №25 від 05.08.2009 року є також законним. З цих  підстав просив відмовити у задоволенні позову.

        Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вважають позов безпідставним, оскільки вони придбали склади №2,3,4 та навіс №6, які знаходяться на території зернотоку в с.Смолянка Кодимського району у їх власника – ОСОБА_5, що підтверджується виданою ним розпискою, а позивач ніякого відношення до цього майна не має. Просили у задоволенні позову відмовити.

         Свідок ОСОБА_7 пояснила, що згідно рішення Балтського районного суду від 12.08.2009 року вона призначена охоронцем спадкового майна, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер 20.07.2009 року. До спадщини входить і майно СФГ «Промінь», головою якого був її чоловік. Підтвердила, що склади №2, 3, 4 та навіс №6, які знаходяться на території зернотоку в с.Смолянка Кодимського району і належали СФГ, були продані її чоловіком ОСОБА_5

        ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що спірні склади №2, 3, 4 та навіс №6, які знаходяться на території зернотоку в с.Смолянка Кодимського району, він 07 жовтня 2008 року придбав у СФГ «Промінь», уклавши з його головою ОСОБА_6 відповідний договір купівлі-продажу. Своє право власності на зазначену нерухомість в органах технічної інвентаризації не реєстрував, оскільки придбав майно для розбирання під будівельні матеріали. В подальшому, зокрема у липні 2009 року продав склади №2,3,4 та навіс №6 ОСОБА_3 за 20 000 грн. Гроші платив ОСОБА_3, ОСОБА_4 був присутній при цьому як свідок.

           Свідок ОСОБА_8 пояснив, що все майно було передано Спілкою громадян-співвласників майнових паїв «Смолянська» СФГ «Промінь» незаконно.

          Заслухавши сторони, третіх осіб, свідків, дослідивши надані ними докази, суд визнає  позов ОСОБА_1 обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Судом встановлено, що 05 серпня 2009 року Смолянською сільською радою Кодимського району було прийнято рішення №25, яким було надано згоду на оформлення права власності на склади №2,3,4 та навіс №6, які знаходяться на території зернотоку в с.Смолянка Кодимського району за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (п.1 рішення); Кодимське бюро технічної інвентаризації зобов’язано  видати вказаним особам документи на право приватної власності на зазначене нерухоме майно та здійснити його реєстрацію в електронному реєстрі (п.2 рішення).

        На підставі вказаного рішення Смолянською сільською радою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на склади №2,3,4 та навіс №6  серії САС №183603 від 10 серпня 2009 року. Тоді ж право власності зазначених осіб на вказане нерухоме майно було зареєстроване в Кодимському бюро технічної інвентаризації (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №23534310 від 10.08.2009 року).

        В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою прийняття оскаржуваного рішення №25 від 05.08.2009 року стала подана до виконкому заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у якій вони просили визнати за ними право власності на спірне нерухоме майно, яке вони придбали у ОСОБА_5 На підтвердження чого надали відповідну письмову розписку.

       Разом з цим, відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставою їх виникнення, поряд з іншим, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

      Так, відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

       Відповідно до ст.328 ЦК України право власності в Україні набувається на підставах, що не заборонені законом.        

       Судом встановлено, що на момент прийняття відповідачем рішення №25 від 05.08.2009 року спірне нерухоме майно відповідно до рішення №69 від 21.01.2004 року належало на праві приватної власності СФГ «Промінь», що підтверджується свідоцтвом САА №148172, виданим 20.04.2004 року Смолянською сільською радою Кодимського району.

       Відповідно до ст.658 ЦК право продажу майна належить його власнику, отже станом на 05.08.2009 року право продажу зазначеного майна належало виключно його власнику – СФГ «Промінь».

       Судом не встановлено факту уповноваження  СФГ ОСОБА_5 правом продажу зазначеного майна, а отже у останнього не було правових підстав для продажу зазначеного майна  ОСОБА_3 та ОСОБА_4

       Представником відповідача надані до суду документи, які, на його думку, підтверджують таке право ОСОБА_5 - копія договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2008 року, розписка від 07.10.2008 року про отримання СФГ коштів від ОСОБА_5 та рішення Балтського районного суду Одеської області від 18 вересня 2009 року.

       Разом з цим, зазначені документи не підтверджують права власності ОСОБА_5 на спірне нерухоме майно, а отже – права ним розпоряджатись.

       Так, відповідно до ст.657 ЦК договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Невиконання цих умов відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України є підставою для  визнання договору  нікчемним.

       Відповідно до ч.3 та 4 ст.334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, виникає з моменту його нотаріального  посвідчення та державної реєстрації.

       Вказаних вимог спочатку між СФГ та ОСОБА_5, а потім між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дотримано не було, а тому суд вважає, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не став власником спірного майна, не мав відповідних повноважень на його відчуження, а тому не мав права його  продавати ОСОБА_3 З цих же підстав незаконним є і спосіб набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на спірну нерухомість.

        Надане сторонами рішення Балтського районного суду, яким за ОСОБА_5 було визнано право власності на спірну нерухомість, було прийняте лише 18 вересня 2009 року, до того ж ухвалою цього ж суду скасоване за нововиявленими обставинами.

       Крім цього, з тексту розписки від 24 липня 2009 року вбачається, що відносини мали місце між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а ОСОБА_4 був присутній при цьому лише в якості свідка. Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_4 був учасником спірної угоди судом не встановлено.        

       Судом також встановлено, що підставою набуття СФГ права власності на спірне нерухоме майно був договір оренди, копія якого є у справі. Разом з цим, Кодимський районний суд розглянувши справу №2-86/2009 за позовом СФГ «Промінь» до ОСОБА_9 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків, постановив рішення від 29 січня 2009 року, залишене в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2009 року, у якому зазначив про недійсність вказаного договору оренди з підстав його невідповідності ст.ст.202, 215, 220, 236, 759, 761, 793, 794 ЦК України та п.6.1,14, 15 Статуту Спілки громадян-співвласників майнових паїв «Смолянська», затвердженого 22.05.2001 року загальними зборами громадян-співвласників майнових паїв. Отже, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, недійсність договору оренди, за яким СФГ стало власником всього майна, у т.ч. і спірного, доказуванню не підлягає.

       Таким чином, відповідачем при прийнятті рішення №25 від 05.08.2009 року були порушені вимоги закону, зокрема норми цивільного кодексу України, кодексу адміністративного судочинства, а також норми Закону України «Про місцеве самоврядування в України», що є підставою для визнання рішення незаконним та його скасування.

          На підставі викладеного,  керуючись  ст.ст.163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

        Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

        Рішення Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області №25 від 05 серпня 2009 року визнати незаконним та скасувати.

   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кодимський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                     О.М.Сопільняк