АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 р.                                                м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                Струбівцької О.М.

суддів                                        Станковської Г.А., Марчука В.Т.

при секретарі                        Сабадаш Ю.С.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                Марусяк Ю.В.        

обвинуваченого                        ОСОБА_1

захисника                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018260070000041 від 22.02.2018 року щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого:

- 26.03.2007 року Шевченківським судом м. Чернівці за ст.ст.185 ч.2, 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим строком на 2 роки;

- 21.07.2008 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.ст.15, 289 ч.2, 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

- 31.10.2013 року Першотравневим судом м. Чернівці за ст.ст.185 ч.3, 69 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнився з місць позбавлення волі 05.02.2016 року, судимість не погашено,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, раніше судимого:

- 21.11.1994 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст.142 ч.2, 44, 46-1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, від відбування покарання звільнений на основі акту «Про амністію»;

- 21.11.1996 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.141 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік з конфіскацією майна;

ЄУНСС 714/361/18

Провадження №11-кп/794/338/18 Головуючий в І інстанції: Козловська Л.Д.

Категорія ч.3 ст. 186 КК України Суддя - доповідач: Струбіцька О.М.

- 03.03.2000 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст.140 ч.3, 145 ч.1, 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;

- 14.05.2004 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- 30.08.2007 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- 14.02.2014 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст.ст.296 ч.4, 263 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнився з місць позбавлення волі 30.06.2017 року, судимість не погашена,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 28 лютого 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 половину витрат понесених на залучення експерта за проведення трасологічних експертиз в сумі 1144 грн. та 572 грн., дактилоскопічної експертизи в сумі 572 грн., всього на загальну суму 2288 грн., що складає 1144,00 (ода тисяча сорок чотири) гривень.

ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначено рахувати з 28 лютого 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 половину витрат понесених на залучення експерта за проведення трасологічних експертиз в сумі 1144 грн. та 572 грн., дактилоскопічної експертизи в сумі 572 грн., всього на загальну суму 2288 грн., що складає 1144,00 (ода тисяча сорок чотири) гривень. 

Вирішено долю речових доказів.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2018 року в ранковий час ОСОБА_3 маючи не зняту та непогашену судимість за корисливий злочин, діючи повторно, вступивши у попередню змову з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою вчинення незаконного заволодіння чужим майном прибули до вівчарні, належної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, розташованої в с. Хряцька Герцаївського району Чернівецької області, де

переслідуючи умисний корисливий мотив особистого збагачення, усвідомлюючи, що в приміщенні вівчарні відпочиває охоронець ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, маючи прямий умисел на вчинення грабежу, шляхом зламу вхідних дверей приблизно о 4 годині ранку вказаного дня, проникли до приміщення охоронця вказаної вівчарні. В подальшому, діючи за попередньою змовою, застосовуючи відносно потерпілого ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я та виразилося у нанесенні удару по голові, (яким згідно до висновку експерта №184 від 26.02.2018 року не спричинено тілесних ушкоджень), та подальшого утримування потерпілого з метою зв’язування його рук та ніг хомутами, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 - светром вартістю 300 грн., двома парами шкарпеток вартістю 30 грн. за 1 пару, курткою марки «Nike» вартістю 1000 грн., трусами вартістю 50 грн., мобільним телефоном «Nomi» з сім-картою мобільного оператора «МТС» загальною вартістю 1500 грн., 8 пачками цигарок загальною вартістю 80 грн., спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 2990 гривень. А також заволоділи майном належним ОСОБА_4 - музичним центром «AILIANG» вартістю 1000 грн., бензиновим генератором «COMPASS» вартістю 6000 грн., бензопилою «Свігязь» вартістю 2000 грн., та 15 гусячими яйцями загальною вартістю 150 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 9150 грн. Викрадене майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 винесли за межі вівчарні та розпорядилися ним на власний розсуд.

На вказаний вирок суду першої інстанції захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок змінити і призначити його підзахисному більш м’яке покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що районним судом враховано обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, а саме щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини, а також добровільне відшкодування завданих збитків, проте районним судом вказані обставини не були враховані при винесені вироку, вважає призначене покарання ОСОБА_1 занадто суворим, так як при таких пом’якшуючих обставинах суд міг би застосувати ст.69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, посилаючись на доводи в ній зазначені, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та з’ясувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, що наведені у вироку, підтверджується дослідженими в суді доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 не оспорює обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, то колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», не наводить доказів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляції.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, районним судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом роз’яснено належним чином обвинуваченому ОСОБА_1, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що районний суд призначив занадто суворе покарання ОСОБА_1, колегія суддів вважає безпідставними.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, наявність обставин, що пом’якшують покарання, зокрема щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини, і добровільне відшкодування завданих збитків, та обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі врахував усі обставини справи та прийшов до правильного висновку про те, що покаранням, яке буде необхідним і достатнім щодо обвинуваченого ОСОБА_1, сприятиме виправленню і перевихованню, є позбавлення волі, обране обвинуваченому в мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч.3 ст. 186 КК України, що вказує на врахування усіх можливих обставин, що пом’якшують покарання, в тому числі тих, що зазначені в доводах апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, в тому числі щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні вини, а також добровільне відшкодування завданих збитків, не спростовують правильності визначення ОСОБА_1 судом першої інстанції кримінального покарання, так як попри їх сукупність та зміст, вони не зменшують ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення настільки, щоб можна було прийняти рішення про застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, зважаючи на наявність обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, та тяжкість скоєного злочину, який є тяжким злочином.

Зважаючи на наведене та беручи до уваги конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим й повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України та меті відображеній у положеннях ст. 50 КК України.

Вирок районного суду щодо ОСОБА_1 є належно мотивованим, обґрунтованим, законним, а тому відсутні правові підстави для його зміни чи скасування.

Апеляційним судом не встановлено порушень матеріального та процесуального права при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, - залишити без задоволення, а вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 11 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в цей строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Головуючий         /підпис/                 ОСОБА_7

Судді                                 /підпис/                        ОСОБА_8

                                       /підпис/                        ОСОБА_9

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач  _________________   Струбіцька О.М.

(посада)                          (М.П., підпис)                      (ПІБ)

02.10.2018 року

(дата засвідчення копії)