Справа № 1-65

2009р.

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07  грудня  2009 року   Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області

в особі:        головуючого с удді           ОСОБА_1

             при секретарі                     В.Б.Пилипчук

             за участю  прокурора       Д.Д. Чорнозуб

                      захисника підсудного     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, непрацюючий, раніше  судимий, останній раз 08.11.2004 року Дубенським міськрайонним судом за ст. 15. ст. 152 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно постанови Рівненського районного суду рівненської області від 19 липня 2007 року звільнений мовно- достроково на один рік два місяці двадцять шість днів,

в скоєнні злочину, передбаченого  ч. 2  ст. 125  КК України,

В С Т А Н О В И В:

          26 січня 2008 року у темну пору доби біля 22 години ОСОБА_3, перебуваючи в с. Берег Дубенського р-ну, на  проїжджій частині вул. Радянська, навпроти господарства громадян ОСОБА_4 на грунті давніх неприязних стосунків , умисно завдав ОСОБА_4 два удари рукою та головою в ділянку голови ОСОБА_4

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 були причинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи, гематоми навколо лівого ока, забобю м"яких частин носа, часткового відлому коронки першого зуба, повного відлому коронки другого зуба верхньої щелепи, що згідно заключення судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.

В  судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 26 січня 2008 року він разом з дружиною, тещею та швагром знаходилися в гостях у родичів в с. Тур"я Дубенського р-ну.  Увечері машиною він поїхав в с. Берег, де живе його теща зі швагром, щоб відвезти їх додому. Коли під"їхав машиною ближче до воріт, побачив, що на землі лежало дитяче плаття, яке було зав"язане на три вузли. Всі, хто з ним їхав в машині пішли до хати, а він вирішив піти до сусідів та вияснити, чи це не їхнє плаття, так як знав, що в них є малі діти. А також те, що сусіди їм вже не перший раз підкидають всякі речі наводять порчу та вчиняють дії, що шкодять здоровю  його сімї та родини. Коли постукав у двері, надвір вийшов ОСОБА_4 і він запросив  і запитав, чи це плаття не належить їхнім дітям, на що ОСОБА_4, відповів, що не знає. ОСОБА_4 запросив вийти на вулицю з метою вияснення стосунків. На вулиці запитав ОСОБА_4 про те  чим його родина завинила перед ними, а також про те, що і сусіди та бабки до яких зверталась його дружина вказують, що саме сімя ОСОБА_4 наводить порчу на його родину, що призводить до хвороб. На задані запитання ОСОБА_4 нічого не пояснив а висловився у грубій формі.  Він розлютившись вдарив ОСОБА_4 рукою в голову та обличчя. Дана бійка тривала недовго та при цьому не було нікого з присутніх так як швагро з дружиною пішли в хату. Неприязні відносини  з сім"єю ОСОБА_4 у них тривають майже півтора року, через те, що вони постійно підкидають їм якісь речі, через що на його думку захворіла його дружина та дитина. Стверджує, що діяв з метою припинення як на його думку протиправних дій сімї ОСОБА_4 по відношенню до його родини про що щиро жалкує та просить вибачення.

  Заявлений матеріальний  цивільний позов ОСОБА_4 визнає в повному обсязі, і останній відшкодував повністю, решта цивільних позовів про заподіяння немайнової шкоди вважає не обґрунтованими та завищеними у сумах. Просить суд вирішити дані позовні вимоги самостійно.

Повністю визнає свою вину у вчиненому чисто сердечно розкаюється у скоєному, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 26 січня 2008 року він з дружиною та дітьми знаходився вдома. Біля 22 години почув стукіт в двері, відкривши їх, побачив на дворі ОСОБА_3, який  сказав, що хоче з ним поговорити.  Разом з ним він вийшов на вулицю та підійшли до воріт сусідів, де ОСОБА_3 показав йому дитяче плаття, яке лежало на землі  та запитав, що це таке і відразу ж вдарив його рукою в обличчя, а потім ще бив головою в лице, від чого вибив два зуби. Коли він запитав ОСОБА_3, чому він його б"є, у відповідь він став висловлюватися нецензурними словами вказуючи що його родина наводить порчу на його сімю . На вулицю вибігла дружина ОСОБА_5 та запитала, чого він його б"є, на що ОСОБА_3 штовхнув її та став його душити. На двір вибігли діти та почали плакати. Сусідка ОСОБА_6 завела дітей в хату, а дружина зателефонувала в міліцію. У судовому засіданні також підтвердив давні неприязні стосунки з родиною ОСОБА_5. Вважає що підсудний заслуговує на суворе покарання. Заявлениі позовні вимоги щодо відшкодування моральної немайнової шкоди підтримує у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 26 січня 2008 року вона разом зі своєю сім"єю знаходилася вдома. Біля 22 години почули сильний грюкіт в двері. Чоловік вийшов на двір подивитися хто стукає, звідки почула голос ОСОБА_3.  Чоловік  вийшов на двір, виключив світло та пішов разом з ОСОБА_3. Через декілька хвилин вона вийшла на двір, включила світло та почула крики на вулиці. В цей час побачила, що ОСОБА_3 б"є її чоловіка. Вона підбігла до них і почала відштовхувати  ОСОБА_3 від чоловіка, на що ОСОБА_3 схопив її за одяг і штовхнув на ворота, від чого вона вдарилась і впала на землю. ОСОБА_3 став душити чоловіка за горло, в нього йшла кров з наса та рота. На двір вибігли діти і почали плакати. Сусідка забрала дітей та завела в будинок, а вона зателефонувала в міліцію.

Потерпіла  ОСОБА_6 пояснила, що вона живе по-сусідству з сім"єю ОСОБА_7. 26 січня 2008 року вона вийшла на двір  та почула голос ОСОБА_7, яка кричала щоб не били її чоловіка. За воротами стояли тесть, теща і швагро ОСОБА_3. Вона бачила як ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_7 у ворота, від чого вона впала. Вона підійшла до неї, щоб допомогти піднятися та на її прохання забрала дітей в будинок. Самої бійки між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не бачила. Будь – яких претензій до підсудного ОСОБА_8 не має, оскільки останнім їй шкода не заподіяна. Чому слідчий визнав її потерпілою їй невідомо.  

Свідок ОСОБА_9 тетяна Василівна пояснила, що 26 січня 2008 року вона з чоловіком, матір"ю та швагром їздили машиною в гості до родичів в с. Тур"я. Повернулись назад біля 22 години. Перед воротами побачили дитяче плаття, зав"язане на вузли. ОСОБА_3 сказав, що піде до ОСОБА_7 і запитає що це за плаття, та скільки ще вони будуть робити їм порчу.  Вона з дітьми пішла в будинок і більше нічого не бачила і не чула. Стверджує що між  родиною ОСОБА_3 та сімєю ОСОБА_7 існували давні неприязні стосунки у зв’язку з тим що переконана що саме від дій ОСОБА_7 хворіє родина ОСОБА_8..

Свідок ОСОБА_9 миколайович пояснив, що 26 січня 2008 року біля 22 години він, його дружина і шварго поверталися машиною  з гостей додому. Півд"їхавши до будинку, перед воротами побачили плаття, яке  було зав"язане на вузли  та лежало на землі. Він відкинув це плаття ногою вбік та заїхав машиною в гараж, а ОСОБА_3 пішов поговорити з ОСОБА_7 та вияснили чиє це плаття і що воно означає. Коли він вийшов з гаража, то побачив, що ОСОБА_7 стояли  біля своєї огорожі, а ОСОБА_7 кричала, що викличе міліцію. Він забрав ОСОБА_3 і вони пішли в хату.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що  26 січня 2008 року вона разом з чоловіком і дітьми поїхали до родичів в с. Тур"я. Біля 22 години поверталися машиною додому. Перед воротами зупинилися та побачили дитяче плаття, яке було зв"язане вузлами та лежало на землі. Раніше в них вже була розмова про те, що на неї наведено порчу і що це роблять сусіди ОСОБА_7.  Загнавши машину в двір, вона з дітьми пішла в будинок, де через деякий час почула крики, вийшовши на вулицю побачила свого чоловіка. На її думку чоловік пішов до ОСОБА_7, щоб розібратися, чому він дозволяє своїй дружині займатися такими справами. Саму бійку не бачила, лише коли повернувся чоловік до будинку то розповів що сталося між ним та ОСОБА_4

Враховуючи повне визнання вини підсудним у вчиненні злочину, суд вважає за недоцільне дослідження у повному обсязі доказів по матеріалах справи окрім характеризуючих даних на підсудного у відповідності до ст. 299 КПК України, оскільки судом не виявлено суперечностей в показах підсудного з дійсними обставинами справи. Окрім цього, суд впевнився в істинності позицій підсудного. Останньому роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості при поданні апеляційної скарги на вирок суду посилатися на ті обставини справи та  докази які в судовому засіданні не досліджувалися.

    Органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоровя.

    Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття  підсудного та активне сприяння розкриттю злочину повне відшкодування матеріальної шкоди..

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлено.

            Оцінивши  всі  зібрані і перевірені у судовому засіданні докази , суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїв  його підсудний ОСОБА_3

    При призначенні виду та міри покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та  обставини що характеризують особу підсудного. Судом встановлено, що передумовою вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину були давні неприязні стосунки з сім"єю Гнаюків. Між останніми неодноразово в наслідок протиправних дій обох сторін, що виражались неприязностями, звинуваченнями, образами на побутовій основі та які порушують звичаєві правила співжиття, моралі та добросусідства виникали різні конфлікти. Даний факт підтверджено в ході судового слідства показаннями як підсудного, свідків та потерпілого, які підтвердили давню неприязність. Судом також взято до у ваги і те, що в ході судового розгляду справи, незважаючи на щире каяття підсудного у вчиненні злочину повного відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, потерпілим ОСОБА_4, у справі та його дружиною неодноразово ставились необгрунтовані вимоги до суду про перекваліфікацію дій підсудного на ст. 122 ККУ та застосування до підсудного найсуворішого покарання. Окрім цього, останніми було заявлено безпідставний цивільний позов про відшкодування моральної немайнової шкоди дружині потерпілого ОСОБА_7 та їх дітям  Маряні та ОСОБА_3, оскільки у судовому засіданні не доведено факт нанесення останнім будь – яких тілесних ушкоджень та моральних страждань.

    Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення та на думку суду з урахуванням обставин справи, суспільної небезпеки вчиненого злочину та заподіяних стаждань підлягає відшкодуванню в сумі 5000 ( п’яти тисяч) гривень.

Оцінивши зібрані та перевірені  в судовому засіданні докази вини ОСОБА_3 у їх сукупності суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїв його підсудний. З урахуванням   характеристик підсудного, щирого каяття та сприянні у розкритті злочину, вставленні підсудного до скоєного, повного відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, обставин кримінального випадку, та передумов його вчинення, а також того що на утриманні має малолітню дитину та хвору дружину, суд вважає що перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.  

            Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

        ОСОБА_3  визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання  у вигляді штрафу в сумі 100 ( сто) неоподаткованих  мінімумів доходів громадян.

        Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_4 5000 ( п’ять) тисяч гривень у відшкодування заподіяної моральної немайнової шкоди.

        У задоволенні цивільного позову ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування заподіяної моральної немайнової шкоди - відмовити за безпідставністю позовних вимог.      

             Речові докази по справі: одяг громадянина ОСОБА_4, а саме: сорочка та майка, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області – повернути потерпілому ОСОБА_4

        Вирок Дубенського міськрайонного суду від 05.04.2005 року відносно ОСОБА_8 засудженого за ч. 2, ст. 15. ч.1 ст.152 КК України – виконувати самостійно.

        До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, залишити попередню – підписку про невиїзд.

        На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Рівненської області  протягом 15 днів з дня проголошення через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

                                                                      Суддя: