РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

24 вересня 2018 року м. Рівне              №1740/1928/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1     

доУправління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету  Рівненської міської ради     

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо відмови у визначенні статусу та видачі посвідчення інваліда війни неправомірними, зобов’язання встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Окрім того, участь в ліквідації аварії на ЧАЕС брав саме в складі Цивільної оборони. А тому вважає, що має право відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. На підтвердження вказаних обставин позивач надав відповідні копії документів. Вважає, що виконав всі умови, необхідні для присвоєння статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а саме надано докази, які підтверджують інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надано докази залучення до складу формувань Цивільної оборони. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому він вказує, що в наданих документах позивачем, відсутнє документальне підтвердження про безпосереднє залучення його до складу формувань Цивільної оборони. У зв'язку з тим, позивач не може бути віднесений до осіб, що підпадають під дію вимог п. 9 ст. 7 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Натомість, долучені документи лише підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також настання інвалідності, у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини свідчать, що на позивача поширюються гарантії Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, водночас, підстави для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни – у позивача відсутні. На підставі вищенаведеного за безпідставністю позовних вимог, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою суду прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), протягом розумного строку.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довічно.

В червні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення. Однак, відповідач відмовив йому у зазначеному зверненні посилаючись на те, що відсутня інформація про розпорядчий документ на підтвердження того, що позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме в складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони та інших військових формувань, що стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відносяться до категорії інвалідів війни.

Згідно з пунктом 10 статті 7 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, у складі військового формування.

Пунктом 12 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, передбачено, що посвідчення, зазначені в пунктах 3, 4 і 5, зокрема, "Посвідчення інваліда війни" видаються інвалідам війни на підставі одного з таких документів: "Удостоверение инвалида Отечественной войны", "Удостоверение инвалида о праве на льготы", для малолітніх в'язнів - "Удостоверение" і довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, довідки, видані органами Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Мінпраці.

Отже, підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідка МСЕК та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не усі особи, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підпадають під дію наведеної статті.

Статус інвалідів війни розповсюджено на осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, на підставі Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З пояснювальної записки до проекту цього Закону вбачається, що до категорії осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, законодавець запропонував відносити вузьку категорію осіб (1300 чоловік), які з перших днів аварії разом з військовослужбовцями виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення у складі мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню.

На підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивачем надано копію довідки від 26.03.1996 про те, що він дійсно працював водієм в Рівненському АТП-15607 яке переіменоване в відкрите акціонерне товариство "Рівненське АТП-15607" і з 05.12.1986 по 05.01.1987 та був відряджений для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; експертне заключення про те, що захворювання (інвалідність) отримане відповідачем пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; лист від Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації інформаційну №770/01-16/18 від 09.07.2018 в якій вказано, що відповідно до вимог нормативно-правових актів, чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС, а саме положення про Цивільну оборону СРСР 1976 року, Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР 1975 року, в усіх населених пунтах та на всіх об'єктах народного господарства створювались невоєнізовані формування Цивільної оборони., до складу вказаних формувань в обов'язковому порядку зараховувались всі працівники починаючи з  16-річного віку, за виключенням незначної категорії осіб (вагітні жінки, жінки, які мали малолітніх дітей, особи, які мали мобілізаційні приписи та деякі інші), облік та ведення списків особового складу невоєнізованих формувань було покладено на начальників цивільної борони підприємств, установ, організацій.

Проте позивач не надав належних та допустимих доказів, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме в складі загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного суду в справі №279/12162/15-а (адміністративне провадження №К/9901/14487/18), справі №368/1579/14 (адміністративне провадження №К/9901/1873/18)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету  Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  

Повний текст рішення складено 25 вересня 2018 року.

Суддя                                                                                  Махаринець Д.Є.