Справа № 2-543/10-0408
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15 січня 2010 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого - судді Грищенко Н.М.
при секретарі Мельниченко К.В.
позивачки ОСОБА_1
за участі представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника 3-ї особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом : ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 07.10.2009 р. звернулась до суду з позовом до Товариства з Обмеженною відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45, Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди. В ході судового засідання позовні вимоги були змінені.
По клопотанню позивачки позовні вимоги до Товариства з Обмеженною відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45 про стягнення з нього 126000 гривень за спричинену моральну шкоду залишени без розгляду.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона знаходилась в трудових стосунках з Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45 з 01.03.2007 р.
Коли вона працювала ізолювальником на термоізоляції 2 розряду Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45 30.01.2008 р. з нею стався нещасний випадок при виконанні трудових обов’язків.
В зв’язку з нещасним випадком було складено Акт № 2/08-КП»Т» № 45 від 21.02.2008 р. за формою Н-1, та Акт спеціального розслідування № 21 від 21.02.2008 р. за формою Н-5.
За висновком МСЄК від 01.07.2008 р. їй первинно було встановлено 15 % втрати професійної працездатності, групу інвалідності не встановлено.
Починаючи з 09.09.2008 р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі сплачує їй щомісячні страхові виплати.
У зв’язку із трудовим каліцтвом їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона зазнає фізичних та душевних страждань.
Отримана нею виробнича травма в результаті роботи в небезпечних умовах праці через неналежне забезпечення нормативів з охорони праці і санітарно-гігієнічних нормативів, та неефективність захисних засобів індивідуального захисту порушило її звичайних спосіб життя та стосунків з близькими та друзями.
При цьому також погіршився її життєвий устрій, в зв’язку з чим їй доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя, що полягає у наступному: сильно погіршився стан її здоров’я. В зв’язку з отриманими опіками вона не може сама себе обслуговувати. Не мае можливості зберегти звичайні соціальні зв’язки, вона свідомо і постійно відчувае свою нікчемність в колі своїх родичів, друзів та знайомих. Ця обставина через очевидність не вимагає доказів. Отримання виробничої травми відобразилося на її професійній діяльності, у зв’язку з чим їй трудно працювати за фахом.
Вона через хворобу щорічно більш 2 років знаходилася на лікуванні в лікувально-профілактичних закладах м. Кривого Рогу. Все це викликає у неї постійні психічні страждання.
Вона вважає, що її моральні страждання через її незадовільний фізичний стан та погіршення її психічного стану є достатніми приводами для компенсації їй моральної шкоди. Вона просить суд стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 126000 грн.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги до Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтримала в повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в позовній заяві, та пояснила, що їй приходиться дуже важко проживати після заподіяної травми. Їй соромно в літку роздягатися, так як вона соромиться шрамів на ногах. Вона відчуває себе неповноцінною людиною, з аподіяна шкода здоров’ю порушила її звичайний спосіб життя.
За станом здоров’я їй потрібні додаткові витрати на лікування: сюди відносяться витрати на медичну реабілітацію, діагностичні лікувальні засоби тощо; планове курсове лікування 1-2 рази на рік, згідно рекомендаціям МСЕК. Вказані заходи потребують додаткових фінансових витрат.З її мізерного бюджету вона не зможе повноцінного жити, та ликуватися.
Вона просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкожи 126000 грн.
Представник позивачки в судовому засіданні позовних вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. При цьому представник позивача пояснив, що позивачка через травму погано себе почуває, після стресу, який вона перенесла, у неї болить серце, та порушено її сон та спокій. Через виробничу травму порушено її звичний уклад життя, вона змушений часно звертатися до лікувальних установах.
Через перенесену травму у позивачки з'явилася дратівливість, погіршилися її особисті взаємини з родичами, сусідами, вона змушена вести досить замкнутий спосіб життя, що не властиво її характеру і що її досить сильно пригнічує і, у зв'язку з чим, вона випробує моральні і фізичні страждання. Усі вищевказані незручності викликають у неї почуття своєї неповноцінності, що заподіює моральні страждання, переживання. Він просить суд задовольнити вимоги позивачки в повному обсязі.
Представник відповідача – ВАТ «ОСОБА_5 Кривий Ріг» проти позову заперечує і пояснив, що згідно роз’яснень рішення Конституційного суду України від 08.10.2008 р. № 20 рп/2008, ст.1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України застрахованим громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання, надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Вони вважають, що ВАТ «ОСОБА_5 Кривий Ріг» не може бути належним відповідачем по данній справі, так как позивачка працювала в Товаристві з Обмеженною відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45.
Крім того, позивачкою ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди з боку підприємства, а також розмір моральної шкоди не обґрунтовані.
Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я , пов’язане з виконання трудових обов’язків , встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивачка суду не представила. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті професійного захворювання.
Позивачка не надала суду доказів, які б підтверджували факт спричинення їй моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань. Таким чином, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинен виплачувати позивачці моральну шкоду.
Представник 3-ї особи – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі, в судовому засіданні не заперечує проти позову.
Вислухавши позивачку, її представника, представників відповідача, та 3-ї особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання про спричинення позивачці моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачці моральних страждань, стан її здоров'я, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у її життєвих стосунках.
Із трудової книжки позивачки випливає , що ОСОБА_1 працювала в Товаристві з Обмеженою Відповідальністю «Криворізьке Підприємство «Термоізоляція» № 45 з 01.03.2007 р. та працює по наступний час в якості ізолюровщика. Даний факт підтверджується копією трудової книжки ( а.с.4).
30.01.2008 р. при виконанні позивачкою трудових обов’язків, з нею стався нещасний випадок. Про даний нещасний випадок було складено Акт № 2/08-КП»Т» № 45 від 21.02.2008 р. за формою Н-1, та Акт спеціального розслідування № 21 від 21.02.2008 р. за формою Н-5. Вина відповідача у вказаному нещасному випадку підтверджується копією вказаних актів. ( а.с. 9-23).
Як вбачається зі змісту Акту розслідування за формою Н-1 № 2/08-КП»Т» № 45 від 21.02.2008 р. та Акту спеціального розслідування за формою Н-5 № 21 від 21.02.2008 р., комісія встановила порушення ст. 153 закону про працю, що призвело до нещасного випадку, тобто вину відповідача, що не забезпечив належні умови праці.
За висновком МСЄК від 01.07.2008 р. позивачці первинно було встановлено 15 % втрати професійної працездатності, групу інвалідності не встановлено. (а.с.5).
Починаючи з 09.09.2008 р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі постановою № 0407/20584/20584 сплатило ОСОБА_1 одноразову допомогу в сумі 17328 грн., та сплачує щомісячні страхові виплати в розмірі 173 грн. 28 коп. ( а.с. 7,8).
Відповідно до наданих суду виписних епікризів, позивачка неодноразово знаходилась на лікуванні в медичних закладах. Це підтверджується копіями медичних довідок та епікризів, які знаходяться в матеріалах справи і підтверджують той факт, що для підтримання життєдіяльності позивачці необхідно регулярно проходити лікування.
В суді встановлено, що внаслідок отриманої виробничої травми позивачці були заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинило за собою погіршення реалізації її професійних можливостей, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки. Моральний збиток полягає у фізичному болі і стражданнях, яких позивачка випробувала в зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач « ОСОБА_5 Кривий Ріг» повинен виплатити позивачці моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ « ОСОБА_5 Кривий Ріг » про те, що він не є належним відповідачем по справі є безпідставними, оскільки відповідно до Акту № 2/08-КП «Т» № 45 від 21.02.2008 р. нещасний випадок стався на ВАТ
« ОСОБА_5 Кривий Ріг», яке відповідно контракту № 1410 від 03.03.2007 р. є замовником на виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті: «Доменний цех № 1. ДП-8 Капітальний ремонт 1-го розряду. Насосна станція замкнутого циклу». Підрядником згідно контракту є Концерн «Стальпромбуд». ( а.с. ). В свою чергу Концерн «Стальпромбуд» заключив Договір субподряду № 5 на виконання вказаних робіт з субподрядчиком ООО Криворіжке Підприємство «Термоізоляція» № 45 ( а.с. ), на якому працювала позивачка.
Правовідносини сторін виникли в липні 2008 р., тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Тому Ві дділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області не повинно бути відповідачем по справі.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Ст.153 КЗпП України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».
Ст. 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом, виходячи з матеріалів справи, встановлено, що при виконанні трудових обов’язків здоров'ю позивачки була заподіяна шкода виробничою травмою. Винним в отриманні позивачкою професійного захворювання є підприємство - ВАТ «ОСОБА_5 Кривий Ріг» , про що свідчать Акти розслідування професійного захворювання.
Внаслідок виробничої травми позивачка втратила працездатність в розмірі 15 % , в результаті чого вона переносить фізичну біль та душевні страждання. При вказаних обставинах суд вважає, що позивачці порушено звичайний для неї спосіб життя, вона вимушена витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання.
Обговорюючи суму за причинену позивачці ОСОБА_1 моральну шкоду, суд виходить із суми, яку визначила позивачка, тяжкості наслідків, які відбулися в її здоров’ї, відсотків втрати професійної працездатності 15%, вину підприємства у зв’язку з травмою, і вважає необхідним назначити позивачці компенсацію в розмірі 5000 гривень, а в останній частини позову слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивача у справі звільнено від державного мита.
Керуючись ст. 12,13 Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України ст.ст. 1167,1168 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 119, 120, 213- 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «ОСОБА_5 Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «ОСОБА_5 Кривий Ріг» на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «ОСОБА_5 Кривий Ріг» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання щаяви про його апеляційне оскарження.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко