АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа №640/16881/18                                Головуючий 1-ї інстанції: Єфіменко Н.В.

Провадження №11-сс/790/1456/18        Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року         м.Харків

       Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого                                - Яковлевої В.С.,

суддів                                        - Бездітка В.М. та Луганського Ю.М.,

з секретарем                                - Авдєєвим А.О.,

за участю прокурора                 - Лазарєва А.А.,

захисника                                - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком до 10 листопада 2018 року, без визначення розміру застави.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого суддіКиївського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід непов’язаний з позбавленням волі або визначити розмір застави. В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказує на хибність висновків щодо вмотивованості повідомлення про підозру, оскільки свідки повідомили, що постріли здійснювали невідомі особи, опису цих осіб свідки не надали, пояснили, що постріли було здійснено за межами території елеватора, а відповідно до протоколу огляду від 11.09.2018 року ОСОБА_2 з іншими підозрюваними знаходилися саме на території елеватора, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 здійснював постріли. Протокол огляду місця події не може бути належним доказом, оскільки слідчий не звернувся до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, хоча в протоколі вказано, що у охоронців підприємства була вилучена зброя. Звертаю увагу, що в матеріалах кримінального провадження наявні лише 4 довідки з лікарні щодо потерпілих, а не 7. Вказує на упередженість слідчого судді при розгляді клопотання. З досліджених відеозаписів можна дійти висновку, що ОСОБА_2 в ході вилучення працівниками поліції зброї опору не чинив, підкорився вимогам працівників поліції, що свідчить про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Посилання на п.2 ч.1 ст.177 КПК України має формальний характер, оскільки слідчий не зазначає, які саме докази цікавлять слідчого та як ОСОБА_2 може зашкодити досудовому розслідуванню, враховуючи, що зброя та дозвіл на неї були вилучені. Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, захисник зазначає, що в матеріалах відсутні заяви, пояснення чи інші докази впливу ОСОБА_2 на інших учасників. Заявлений ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України не конкретизований, не вказано чи ОСОБА_2 може вчинити новий злочин чи продовжити вчинення розпочатого. Крім того, підозрюваний до кримінальної відповідальності не притягався, судимостей не має, що свідчить про відсутність цього ризику. Зазначає про порушення органом досудового розслідування вимог ст.184 КПК України, в клопотанні не відображено зв’язку між суттю підозри та наявними доказами. Слідчий суддя не розглядав можливості обрання більш м’якого запобіжного заходу. Підозрюваний офіційно працевлаштований, має хорошу репутацію та міцні соціальні зв’язки, одружений на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підозрюваний ОСОБА_2 від проведення судового розгляду в режимі відеоконференції відмовився.

Вислухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220300000786 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.296, ч.2 ст.206-2, ч.2 ст.345 КК України (а.с.5, 6).

12 вересня 2018 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2 (а.с.68, 69).

12 вересня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (а.с.71, 72).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.   

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України;

2. наявність реального ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи захисника ОСОБА_1 щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, є неспроможними.

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину, який свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про особу підозрюваного, спростовують доводи апеляційної скарги про недоведність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Версія сторони захисту підлягає перевірці під час досудового розслідування. 

З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, дані про особу підозрюваного, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів на даній стадії досудового розслідування є неможливим.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_2 постійного місця проживання, офіційного працевлаштування, позитивної репутації та міцних соціальні зв’язків, утриманців, не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності обставин, передбачених п.1 ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Окрім того, слід зазначити, що доводи адвоката ОСОБА_1 є взаємовиключними, оскільки стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2018 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.      

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2018 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий                                                                        .

       Судді