Справа  №2 – 319/2010 р.

         №2 – 2712/2009 р.  

    Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    20 січня 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Герасименко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи, ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, третя особа – ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення часток майна в спільному майні, -

                                                                        В С Т А Н О В И В:

    В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та прохала суд ухвалити рішення, яким визнати, що кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1 належить по 1/3  частки.

На обгрунтування заявлених вимог позивачка вказувала, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, їй, ОСОБА_3 та батькові – ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_2, що в м.Кременчуці. (надалі – Квартира). 16 січня 2003 року помер її батько – ОСОБА_4. ОСОБА_3 його смерті, вона (позивачка), як спадкоємець першої черги звернулася до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено, оскільки в правовстановлюючому документі на квартиру не визначені частки співвласників.

Позивачка стверджувала, що їй, ОСОБА_3 та померлому, ОСОБА_4 належить по 1/3 частки Квартири, оскільки Квартрира належить їм на праві спільної сумісної власності, розбіжностей щодо її користування у них не виникало.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав викладених в позові та з урахуванням здобутих в справі письмових доказів.

Відповідач, виконком ОСОБА_2 міської ради Полтавської області та третя особа – ОСОБА_2 державна нотаріальна контора своїх представників в судове засідання не направили, завчасно надіслали суду листи та заяву, згідно яких не заперечували проти задоволення позову, просили розглянути справу за відсутності їх представників.

В судове засідання третя особа, ОСОБА_3 не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, завчасно надав заяву, згідно якої проти задоволення позову не заперечував, прохав розглянути справу за його відсутності.

Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, виконкому ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, третьої особи, Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори та третьої особи, ОСОБА_3

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, що в м.Кременчуці.

14 січня 1994 року ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, згідно з ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду”, видано свідоцтво про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_2, що в м.Кременчуці), управлінням житлово – комунального господарства  адміністрації міської Ради народних депутатів, згідно розпорядження від того ж числа за №3209/1, яка стала належати їм на праві спільної сумісної власності.

    16 січня 2003 року, помер батько позивачки – ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії 1 – КЕ №226493).

    ОСОБА_3 смерті батька, позивачка ОСОБА_1, як спадкоємиця звернулася до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено з тих підстав, що в правовстановлюючому документі на Квартиру не визначені частки кожного із співвласників.

    Таким чином, між сторонами в справі виникли та існують правовідносини з реалізації права власності на нерухоме майно, що перебуває в спільній сумісній власності, а також правовідносини із спадкування за законом майна після померлого батька.

Статтями 370, 372 ЦК України, регулюється порядок виділу часток із майна, що є у спільній сумісній власності. Так, зокрема частиною другою статті 370 ЦК України визначено, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Під час приватизації квартири АДРЕСА_3 та після неї між співвласниками будь-яких угод щодо визначення їх часток в спільній власності не укладалося.

    Отже, слід вважати, що частки всіх співвласників, тобто позивачки, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та померлого, 16.01.2003 року – ОСОБА_4, в спільній сумісній власності (квартира АДРЕСА_4 ) були рівними, а саме кожному належало по 1/3  частки квартири.

Невизначеність часток співвласників в спільній сумінсній власності за викладених обставин порушує право позивачки на спадкування у встановленому законом порядку майна, що залишилося після смерті батька позивачки.

            Таким чином, позов є законним обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 212 – 215 ЦПК України, ст.ст.370, 372 ЦК України, -

                                                                            Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити: встановити, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/3 частки квартири АДРЕСА_5 в Кременчуці та померлому, 16 січня 2003 року – ОСОБА_4, належала на праві власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_3.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції до Полтавського апеляційного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подяється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавськоі області  через Крюківський райсуд.

Суддя: