Справа № 2 – 1836 2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі :
Головуючого судді – Бондаренко О.В.,
При секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі, проживаючи за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з серпня 2005 року по грудень 2008 року заборгували перед КП БМР «Білоцерківтепломережа» 2735 грн. 05 коп., добровільно борг не сплачують. Тому позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідачів дану заборгованість та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги і просила, стягнути з відповідачів заборгованість за період з 01.08.2005 року по 01.05.2009 рік в розмірі 2838 грн. 56 коп., яка складається з боргу за абонентську плату і опалення за період з серпня 2005 року по вересень 2008 року та за тепловіддачу відкритих транзитних трубопроводів за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року, та судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, наддала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов не визнала.
Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що будинок по вулиці Лева невського, 161 знаходиться у комунальній власності м. Біла Церква, відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено довідкою ЖЕК – 7 від 17.10.2008 року за № 1911 та не заперечується сторонами.
Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року за № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Ст. 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до рішень Білоцерківської міської ради виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква є КП «Білоцерківтепломережа», що слідує з копії рішень.(а.с.34-44).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 30.08.2001 року за № 287, з 1 вересня 2001 року по місту Білій Церкві запроваджені двоставкові тарифи на послуги теплопостачання, розроблені КП «Білоцерківтепломережа» згідно Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 року за № 191 та зареєстрованих в Мінюсті України 02.11.2000 року за № 776/4997, та погоджених Проблемним інститутом нетрадиційних енерготехнологій та інжинірингу, що стверджується копією цього рішення та копією зазначеного наказу.
Як слідує з зазначеного рішення міськвиконкому, двоставковий тариф за опалення складається з абонентської плати по 0,24 грн. в місяць за кв.м опалювальної площі протягом року та плати за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії на опалення за показниками лічильника протягом опалювального періоду.
Двоставкові тарифи були введені в зв’язку з виконанням вимог Указу Президента України від 19.08.1997 року № 853/97 «Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2001 року № 30-р. Застосування двоставкових тарифів також врегульовано Порядком формування тарифів іа виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання, затвержених Постановою КМ України від 10.07.2006 року за № 955(зі змінами, внесеними постановою КМ України від 24.10.2007 року за № 1267).
В п.9 цього Порядку вказано на те, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.
Згідно із Законами «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації» регулювання цін і тарифів за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг з урахуванням їхньої якості, режиму надання належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які мають право ухвалювати рішення про запровадження двоставкових тарифів на послуги теплопостачання.
Ст.7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» також передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Як передбачено ст.5 Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» до системи органів місцевого самоврядування належить міська рада і виконавчий комітет ради.
Відповідно до п. 1.4 вказаних вище Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження /абонентської плати/ та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
Згідно.п.3.1, 3.2 даних Правил двоставковий тариф складається з умовно-постійної та умовно-змінної частини; умовно-постійна частина /абонентська плата/ включає в себе витрати, пов’язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплопостачання та теплових мереж; а також теплоспоживальних установок /ЦТП, бойлерних, абонентських вводів, внутрішньобудинкових систем/, умовно-змінна частина включає в себе витрати на паливо, електроенергію та воду.
Отже, суд вважає, що тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання по м. Білій Церкві запроваджені органами місцевого самоврядування, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
А за ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що між ним та КП БМР «Білоцерківтепломережа» неіснують договірні відносини, послуги надавались не належної якості про що він повідомляв ЖЕК – 7, гаряче водопостачання до його квартири було припинено з 2003 року, а тому позивач не має права вимагати від нього плати за послуги з опалення та гарячого водопостачання.
З даними запереченнями суд не може погодитись з наступних відстав.
В поясненнях наданих до суду 08.04.2009 року (а.с.18) відповідач посилається на те, що «між ним та відповідачем був укладений договір про надання послуг теплопостачання, умови договору належним чином не виконувались, тому в квартирі було встановлено індивідуальне опалення», свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що «послуги позивачем надавались, в квартирі було тепло, а в одній кімнаті було холодно, причини в батареях».
Відповідач не відмовлявся від отримання послуг з централізованого опалення від КП БМР «Білоцерківтепломережа» в період з серпня 2005 року по вересень 2008 рік, як передбачено п.24 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630.
Посилання відповідача на те що він повідомляв про надання послуг неналежної якості не обґрунтовані, так, як заяв до позивача про такі послуги та відмову від послуг він не надавав, заяви надані суду він адресував ЖЕК – 7 (.а.с.51,52), саме дана організація займається обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем тепло - водопостачання та водовідведення, а заяву про припинення нарахувань та повідомлення про відключення від загального теплопостачання відповідач подав в вересні 2008 року (а.с.68) та надав акт ЖЕК – 7 від 03.09.2008 року про демонтаж системи опалення (а.с.64).
Ст.ст.20,21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов’язком виконавця-надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання послуг згідно з типовим договором, повідомлення споживачів про необхідність укладення договору проводилось через засоби масової інформації ( а.с.85) та на зворотній стороні квитанцій які направляються споживачам. Отже, необхідність укладення договору про надання послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право споживача.
В судовому засіданні встановлено, що з 2003 року гаряче водопостачання в квартирі відповідачів було припинено, в зв’язку з цим представником позивача було уточнено позовні вимоги та проведено перерахунок заборгованості ( а.с.146 – 147), даний розрахунковий лист суд приймає до уваги.
Оскільки відповідачам надавалися позивачем послуги з опалення, вони не відмовлялись в період з серпня 2005 року по вересень 2008 рік від отримання послуг, то між ними та позивачем існують відносини щодо надання послуг та їх оплати, що є підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги.
Тому, суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача борг за спожиту теплову енергію та абонентську плату за період з серпня 2005 року по вересень 2008 рік в розмірі 1336 грн. 98 коп.
Представник позивача уточнюючи позовні вимоги зазначила, що до загальної суми боргу також зараховано суму боргу за тепловіддачу відкритих транзитних трубопроводів за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року.
Суд не може погодитись з даною вимогою з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19.09.2008 року подав до КП БМР «Білоцерківтепломережа» заяву про припинення нарахувань в зв’язку з демонтажем системи опалення (а.с.54) та додав акт комісії ЖЕК – 7 про демонтаж радіаторів опалення, спрямлення транзитних стояків трубопроводів теплопостачання та зварення їх без порушень (а.с.64). Також 10.11.2008 року було складено акт технічної комісії в складі чотирьох чоловік, в тому числі головного інженера КП «Білоцерківтепломережа», про перевірку монтажу обладнання та виконання теплоізоляції огороджуючи конструкцій відповідно до проектних рішень, відповідно до акту комісія встановила: змонтований котел індивідуального опалення згідно з дозволом на виконання будівельно – монтажних робіт, внутрішньо квартирну систему теплопостачання, газопостачання та водопостачання, виконання теплоізоляції огороджувальних конструкцій, теплоізоляцію транзитних стояків системи опалення та ГВП в квартирі. Даний акт затверджений в Білоцерківській міській раді.
Тому, суд вважає вимоги позивача в стягнення боргу за тепловіддачу відкритих транзитних трубопроводів за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року в судовому засіданні не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за опалення (теплова енергія та абонентська плата) за період з серпня 2005 року по вересень 2008 рік в розмірі 1336 грн. 98 коп. та відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 14 грн. 13 коп. відповідно до наданого платіжного доручення.
Згідно до Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 27.03.2008 року за № 671, позивач звільняється від сплати держмита. Відповідачі звільнені від сплати держмита на підставі ст. 4 п. 18 Декрету КМ України «Про державне мито».
Враховуючи наведене та керуючись ст.144 Конституції України, ст.162 ЖК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання, затвердженими постановою КМ України від 10.07.2006 року за № 955 /зі змінами, внесеними постановою КМ України від 24.10.2007 року № 1267/, Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 року за № 191 та зареєстрованим в Мінюсті України 02.11.2000 року за № 776/4997, ст.. 68, 162 ЖК України, ст.ст. 360 541, 543 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 81, 88, 209,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» 1336 грн. 98 коп. заборгованості, 14 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 1351 грн. 11 коп.
Звільнити сторони від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня ухвалення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів.
Суддя: О.В.Бондаренко