Справа № 2-55

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

20 січня 2010 р.                                                                                    смт . Широке

    Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                                                                                                Леонідової О.В.

при секретарі                                                                                                         Лагода Л.Б.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, уточнивши позовні вимоги (а.с. 42-43) вказуючи, що відповідач 01.11.2008р., та 10.11.2008р. взяв у нього в борг по  10000 доларів США, які обіцяв повернути через 7 місяців, сплатити проценти 120% річних,  про отримання грошей надав розписки, таким чином, уклавши договори позики, але гроші не повернув. Згідно офіційного курсу НБУ на 16.12.2009р. просив стягнути суму боргу в гривневому еквіваленті за двома договорами позики з урахуванням 120 % та 3% річних, всього 320632, 38 грн. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові, суду пояснив, що з відповідачем у них була домовленість про повернення боргу в гривневому еквіваленті, пояснень по розрахунку надати не може так як розрахунок робив адвокат, просить стягнути суми, зазначені в резолютивній частині уточненої позовної заяви - 320632, 38 грн. (198329, 53 + 122302,85)

Відповідач, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.    

Відповідно до письмових доказів -   розписки від 01.11.2008 року позивач  - ОСОБА_1 дав у борг відповідачу ОСОБА_2 гроші у сумі 10000 доларів США. На підтвердження факту отримання грошей відповідач написав власноруч розписку, в якій зобов’язується отримані у борг від ОСОБА_1 гроші  у сумі 10000 доларів США повернути через 7 місяців зі сплатою 120% річних (а.с. 5). Таким чином, строк повернення коштів настав 01.06.2009р.  

Відповідно до письмових доказів -   розписки від 10.11.2008 року позивач  - ОСОБА_1 дав у борг відповідачу ОСОБА_2 гроші у сумі 10000 доларів США. На підтвердження факту отримання грошей відповідач написав власноруч розписку, в якій зобов’язується отримані у борг від ОСОБА_1 гроші  у сумі 10000 доларів США повернути через 7 місяців зі сплатою 120% річних (а.с. 5). Таким чином, строк повернення коштів настав 10.06.2009р.

Уточнення позовних вимог заявлено позивачем 16.12.2009р.  Згідно офіційного курсу НБУ курс гривні до долару станом на 16.12.2009р. складав за 100 доларів США 797, 3200 грн. (а.с. 53).

    Згідно ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Ст. 1047 ЦК України закріплює, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімума дохода громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

    Згідно ст. 207 ч.1  ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони.

    Між позивачем та відповідачем були укладені 01.11.2008 р. та 10.11.2008р. два договори позики на суму по 10000 доларів США, у підтвердження яких відповідач надав позивачеві розписки про отримання грошей, однак у визначений строк борг не повернув, що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав. В наданих відповідачем позивачеві розписках обумовлені всі істотні умови договору позики: сума позики, факт передачі грошових коштів, факт прийняття, зобов`язання повернути та строк повернення. Розписки підписані відповідачем, є документами, що підтверджують здійснення правочинів між позивачем і відповідачем.

    Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Тому заборгованість повинна стягуватись у гривневому еквіваленті.

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, при цьому одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

    Сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором позики від 01.11.2008р. станом на 16.12.2009р. згідно офіційного курсу НБУ складає 79732, 00 грн. (10000 х 7, 9732), підлягає стягненню з відповідача  на користь позивача.

    Прострочка рахується з 02.06.2009р. (через 7 місяців), в період з 02.06.2009р. по 16.12.2009р., за 198 днів прострочки  3% річних складають: 10000 х 3 х 198/ (365х100) = 162, 74 доларів США , що станом на 16.12.2009р. складає 1297, 56 грн. (162,74 х 7,9732). В позовній заяві позивач всупереч розписці рахує прострочку через 6 місяців з 02.05.2009, також необгрунтовано заявлено 16.12.2009 вимоги щодо сплати 3% річних станом на  20.01.2010 по курсу НБУ станом на 16.12.2009р. Тому  позовні вимоги по стягненню 3% річних підлягають задоволенню частково за період  з 02.06.2009р. по 16.12.2009р. в сумі 1297, 56 грн., в решті слід відмовити.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором позики від 10.11.2008р. станом на 16.12.2009р. згідно офіційного курсу НБУ складає 79732, 00 грн. (10000 х 7, 9732), підлягає стягненню з відповідача  на користь позивача.

    Прострочка рахується з 11.06.2009р. (через 7 місяців), в період 11.06.2009р. по 16.12.2009р., за 189 днів прострочки  3% річних складають: 10000 х 3 х 189/ (365х100) = 155, 34 доларів США , що станом на 16.12.2009р. складає 1238, 56 грн. (155, 34 х 7,9732). В позовній заяві позивач всупереч розписці рахує прострочку через 6 місяців з 11.05.2009, також необгрунтовано заявлено 16.12.2009 вимоги щодо сплати 3% річних станом на  20.01.2010 по курсу НБУ  станом на 16.12.2009р. Тому  позовні вимоги по стягненню 3% річних підлягають задоволенню частково за період  з 11.06.2009р. по 16.12.2009р. в сумі 1238, 56 грн., в решті слід відмовити.

    Щодо заявлених вимог по договору позики від 01.11.2008р. та від 10.11.2008р. по стягненню з відповідача на користь позивача 120 % річних, то заявлені вимоги є необгрунтованими, виходячі з наступного.

    Ч.  1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір установлюється на рівні облікової ставки НБУ.

    За умовами договорів позики від 01.11.2008р, від 10.11.2008р. за користування позикою відповідач повинен сплачувати відсотки у розмірі 120 % річних.

    Однак п.5 розд. УШ “Прикінцевих положень” Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до п.6 ст. 4 закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою.

Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст. 1 закону).

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами – суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.

В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Позивач не є фінансовою установою, а також фізичною особою – суб`єктом підприємницької діяльності, що має право надавати фінансові послуги, тому в задоволенні позовних вимог по договору позики від 01.11.2008р. та від 10.11.2008р. по стягненню з відповідача на користь позивача 120 % річних слід відмовити.

    Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача  81029, 56 грн. боргу за договором позики від 01.11.2008р., з яких  79732, 00 грн. – сума основного боргу, 1297, 56 грн. – 3% річних за період з 02.06.2009р. по 16.12.2009р., та 80970,56 грн. боргу за договором позики від 10.11.2008р., з яких  79732, 00 грн. – сума основного боргу, 1238,56 грн. – 3% річних за період з 11.06.2009р. по 16.12.2009р., в решті позову слід відмовити.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

    Не підлягає стягненню сума заявлених витрат на правову допомогу 5000 грн., так як не додано договору про юридичні послуги, підтвердження повноважень адвоката, розрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.

    Відповідно до ст.ст. 526,  625, 1046 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10,11,88, 209, 212,213-215, ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 81029, 56 грн. боргу за договором позики від 01.11.2008р., з яких  79732, 00 грн. – сума основного боргу, 1297, 56 грн. – 3% річних за період з 02.06.2009р. по 16.12.2009р.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 80970,56 грн. боргу за договором позики від 10.11.2008р., з яких  79732, 00 грн. – сума основного боргу, 1238,56 грн. – 3% річних за період з 11.06.2009р. по 16.12.2009р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 867 грн., витрати з інформаціно-технічного забезпечення розгляду справи 61, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції  в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

                         Суддя