КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа№ 911/916/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Рацун О.В. - дов. б/н від 03.01.2018,

від відповідача - Печерний С.Л. - дов. № 6/592 від 24.01.2018,

від третьої особи-1 - не прибули,

від третьої особи-2 - Бриль П.О. - дов. № 01/2018 від 12.01.2018,

від прокуратури - Ющенко М.А. - посв. № 030760 від 12.12.2014,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на рішенняГосподарського суду Київської області

від 27.07.2016 року

у справі№ 911/916/15 (суддя Христенко О.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд»

доПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2.Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

за участю прокуратури Київської області

простягнення 60 923 344,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністб «Турботрейд» (далі - позивач, TOB «Турботрейд») звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - відповідач, ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «ВРТП «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз») про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 47 651 338,80 грн. основного боргу за Договором про закупівлю товару за державні кошти № т15-141/1211000452 від 16.11.2012 (далі - Договір), а також 42 541 956,72 грн. - інфляційних втрат та 4 718 713,65 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі № 911/916/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» 47 651 338,80 грн. основного боргу, 41 799 749,74 грн. інфляційних втрат, 4 712 765,56 грн. 3% річних та 72 503,94 грн. судового збору.

Обґрунтування рішення суду зводиться до того, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором, проте відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати отриманого товару.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі № 911/916/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» посилається на те, що, зокрема, судом першої інстанції була призначена експертиза щодо ринкової вартості товару, яку не було проведено з огляду на не надання відповідних документів. Клопотання про призначення повторної експертизи до іншої експертної установи було безпідставно відхилено. Також апелянт звертав увагу на відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій, з огляду на те, що виконання основного зобов'язання не настало.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2016.

Розгляд справи неодноразово відкладався, склад колегії суддів змінювався, в процесі розгляду справи призначалася експертиза. Остаточний склад суду сформовано відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.08.2018, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/916/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 справу № 911/916/15 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» у поясненнях, наданих у судових засіданнях, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі № 911/916/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, на стадії апеляційного провадження в письмових поясненнях від 17.04.2018 та 19.03.2018 представник відповідача просив визнати недійсним договір, на підставі якого здійснюється стягнення у даній справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» у поясненнях, наданих у судових засіданнях, у відзиві від 03.10.2016, додаткових поясненнях від 03.10.2016 та 26.06.2018, запереченнях від 06.04.2018 (на пояснення відповідача від 19.03.2018), заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у поясненнях, наданих у судових засіданнях, зазначив, що спір не стосується порушення його прав та просив прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Прокурор у поясненнях, наданих у судових засіданнях, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях від 13.09.2016, 09.07.2018, 06.03.2018, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі №911/916/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у судове засідання не прибув, повідомлення про дату та час розгляду справи надсилалося за адресою наявною у матеріалах справи.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи-1.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» підтримав подане ним 07.03.2018 клопотання про виключення прокуратури зі складу учасників справи №911/916/15, оскільки у прокуратури відсутні повноваження представляти інтереси держави у даній справі, свою участь прокуратура належним чином не обґрунтувала. Крім того, позивач посилається на те, що новою редакцією Господарського процесуального кодексу України передбачено участь прокуратури у разі порушення інтересів держави, якщо відсутній суб'єкт, на який покладено такий захист або він не здійснює чи здійснює неналежним чином свої повноваження. При цьому, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі державних компаній.

Представники відповідача та прокуратури заперечили проти задоволення вказаного клопотання, представник третьої особи-2 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, оскільки станом на день залучення прокуратури до участі у справі законодавство, зокрема ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції, дозволяло таку участь прокуратури. Ухвалою суду першої інстанції від 16.04.2015 на підставі вказаної норми було правомірно залучено прокуратуру. Внесення змін до Господарського процесуального кодексу України після залучення прокуратури не є підставою для виключення її зі складу учасників справи. Більш того, чинним процесуальним кодексом не передбачено такої процесуальної дії, як виключення прокуратури зі складу учасників справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» підтримав подане ним 19.09.2018 клопотання про поновлення строку для подання доказу - заяви свідка та прийняття її в якості доказу.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» про долучення додаткових доказів у справі (поновлення строку для подання доказу - заяви свідка та прийняття її в якості доказу) обґрунтована неможливістю її подання раніше, через відсутність відомостей місцезнаходження цього свідка (Соляник В.Г.). Важливість доказу на думку позивача полягає у тому, що свідчення підтверджують фактичне здійснення поставки товару відповідачу.

Представники відповідача та прокуратури заперечили проти задоволення вказаного клопотання, представник третьої особи-2 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення додаткових доказів - заяви свідка Соляника В.Г., оскільки остання не підтверджує факт присутності Соляника В.Г. під час приймання товару, а містить пояснення лише про затвердження ним актів приймання-передачі.

Також представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» підтримано подане ним 11.07.2018 клопотання про долучення додаткових доказів (договорів, актів, ліцензій, фінансових звітів, договору ТОВ «Котрис» з ПАТ «Укртрансгаз» за 2015 рік та акти за ним, а також ін.), які на думку позивача підтверджують відсутність фіктивної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Котрис», яке виконувало роботи з матеріалів та комплектуючих позивача, що були поставлені відповідачу за спірним Договором.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» про долучення додаткових доказів обґрунтована тим, що вказані докази спростовують посилання прокуратури на відсутність факту реальної поставки товару за Договором.

Представники відповідача та прокуратури заперечили проти задоволення вказаного клопотання, представник третьої особи-2 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Судова колегія дійшла висновку щодо задоволення клопотання про долучення додаткових доказів, доданих до нього, яке надійшло до суду 11.07.2018, оскільки вони підтверджують наявність правовідносин з позивачем та відповідачем.

Прокурором були підтримані клопотання прокуратури Київської області, подані 06.03.2018, про:

- залучення до участі у справі № 911/916/15 третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль», оскільки, за переконанням прокуратури, вирішення справи вплине на права останнього, через те, що його господарські операції Товариством з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» свідчать про їх безтоварність та безпідставність їх оплати в подальшому,

- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» інформації та документів щодо того, коли ним здійснювалась закупівля запчастин та комплектуючих деталей, які в 2012 році було продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» для виготовлення товарів, а саме: шафа автоматики ША СВК КМЕТ 106120, модуля первинних перетворювачів МПП СВК КМЕТ 106121, модуля управління електроприводами МУЕ СВК КМЕТ 106500.021, модуля припливного повітря МПрП СВК КМЕТ 106900, Модуля збору, обробки та архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800, монтажного комплексу МК СВК КМЕТ 106126.021, поставка яких передбачалася відповідачу на виконання умов Договору № т15-141/1211000452 від 16.11.2012 (судова колегія звертає увагу, що в клопотанні помилково вказаний інший договір, який не стосується предмету даного спору, тоді як в тексті клопотання зазначено вірні реквізити договору).

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаних клопотань, представник відповідача підтримав їх та просив задовольнити, представник третьої особи-2 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Предметом даного спору є стягнення коштів за Договором №т15- 141/1211000452 від 16.11.2012.

Доводи прокуратури на ймовірну безтоварність поставки за даним Договором, не впливають на правовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» за договорами між ними. Правовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» не є предметом даного спору. Прокуратурою не доведено, що оскаржуване рішення у даній справі вплине на права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль». Крім того, господарський суд не наділений повноваженнями фіскальних та правоохоронних органів перевіряти ланцюг всіх контрагентів постачальника до виробника товару і встановлювати таким чином безтоварність поставок. Судова колегія звертає увагу, що прокуратура відповідно до своїх повноважень здійснює процесуальне керівництво у кримінальних справах, зокрема, у кримінальному провадженні стосовно правовідносин за Договором у даній справі. Таким чином, прокурор не позбавлений права ініціювати відповідні слідчі дії, які призводять до встановлення тих чи інших фактів у відкритому кримінальному провадженні в межах повноважень передбачених законодавством. Посилання на те, що слідчий, в порядку ст. 222 Кримінально процесуального кодексу України, не вважає за можливе розголосити та надати інформацію щодо правовідносин позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль», судом не приймаються, оскільки доказів звернення з відповідним клопотанням та відмови слідчого в її наданні матеріали справи не містять.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.11.2012 між TOB «Турботрейд» (далі - постачальник) та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Статуту є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - покупець) укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти №т15- 141/1211000452 (далі - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався з моменту його підписання до 01.10.2013 поставити і передати відповідачу товари (устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-97 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10І (лот № 5), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 48 738 629,52 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8 123 104,92 грн.

Пунктом п. 3.3 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначена в специфікації.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем фактично поставленої партії товарів після пред'явлення позивачем рахунку на оплату товару протягом 45 календарних днів після дати поставки кожної партії товару за видатковою накладною. На вимогу позивача, відповідач може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми цього Договору. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар є момент передачі товару позивачем уповноваженій особі відповідача за видатковою накладною. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

Згідно з п. 4.2 Договору до рахунку на кожну партію товару додаються: видаткова та товарно-транспортна (форма № 1TH) накладні на поставлений товар, виходячи з цін даного Договору; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; оригінал паспорту (сертифікату якості або іншого документу, який підтверджує якість та відповідність товару) виданий виробником товару; монтажна та експлуатаційна документація українською або російською мовами.

Пунктом 5.1 Договору передбачено термін поставки товарів: партіями, в період зазначений в п. 1.1 розділу І цього Договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання відповідачем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м. Боярка, вул. Маяковського, 49, центральний склад ВРТП «Укргазенергосервіс»). Правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Згідно з п. 6.1.1 Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Пунктом 6.4.1 Договору передбачено, що позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно п. 7.2.5 Договору у випадку прострочення відповідачем грошового зобов'язання за даним Договором, відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.10.2013, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків до повного виконання.

Оригінал договору на огляд суду не надано, оскільки його вилучено слідчими органами, проте сторонами, станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, не заперечувалось, що договір був дійсно укладений, підписаний їх повноважними представниками.

Специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 48 738 629,52 грн.

У відповідності до п. 5.1 Договору відповідачем було надано позивачу:

- рознарядку № 2489/15-01 від 12.12.2012,

- рознарядку № 432/15 від 12.03.2013,

- рознарядку № 510/15-1 від 22.03.2013,

- рознарядку № 1999/14-5 від 04.12.2013,

на поставку товару.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 47 651 338,80 грн., що підтверджується:

- товарно-транспортною накладною № 010675 від 17.12.2012, накладною № 18 від 17.12.2012, за рознарядкою № 2489/15-01 від 12.12.2012, на загальну суму 28 371 526,80 грн., який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 301 від 17.12.2012;

- товарно-транспортною накладною №006184 від 18.03.2013, накладною № 1 від 18.03.2013, за рознарядкою № 432/15 від 12.03.2013, на загальну суму 11 867 940,00 грн., який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 29 від 18.03.2013;

- товарно-транспортною накладною №006188 від 27.03.2013, накладною № 6 від 27.03.2013, за рознарядкою № 510/15-1 від 22.03.2013, на загальну суму 7 236 852,00 грн., який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 35 від 27.03.2013;

- товарно-транспортною накладною № 006195 від 05.12.2013, накладною № З від 05.12.2013, за рознарядкою № 1999/14-5 від 04.12.2013, на загальну суму 175 020,00 грн., який прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 124 від 05.12.2013.

Товар отримано без жодних зауважень та заперечень.

Позивачем, на виконання умов Договору для оплати поставленого товару, було також виставлено відповідачу рахунок № 25 від 17.12.2012 на суму 28 371 526,80 грн., рахунок № 1 від 18.03.2013 на суму 11 867 940,00 грн., рахунок № 6 від 27.03.2013 на суму 7 236 852,00 грн. та рахунок №3 від 05.12.2013 на суму 175 020,00 грн. для оплати поставленого товару.

Враховуючи зазначені вище обставини, позивачем документально підтверджено поставку відповідачу товару за Договором про закупівлю товару № т15-141/1211000452 від 16.11.2012, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 47 651 338,80 грн.

За твердженням позивача, відповідач не розрахувався з ним за поставлений товар, у зв'язку з чим ТОВ «Турботрейд» було вимушене звернутися з даним позовом про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «ВРТП «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз» 47 651 338,80 грн. заборгованості за Договором.

Крім того, позивач, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, нарахував та просив стягнути з відповідача 42 541 956,72 грн. - інфляційних втрат та 4 718 713,65 грн. - 3% річних за прострочення сплати суми основного боргу.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин поставки, застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У матеріалах справи відсутні докази часткового або повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у своєму відзиві посилається на те, що він при здійсненні своєї фінансово-господарської діяльності, в тому числі при виконанні Договору, повинен використовувати кошти в порядку встановленому чинним законодавством, статутом та у відповідності до затверджених НАК «Нафтогаз України» фінансових планів. Разом з тим, за твердженням відповідача його фінансові плани на 2013-2014 роки з незалежних від нього обставин до цього часу не затверджені, хоча відповідач вжив всіх необхідних та обов'язкових для цього дій з дотриманням вимог законодавства, а тому до моменту погодження його фінансового плану на 2013-2014 роки відповідач позбавлений можливості здійснення у 2013-2014 роках фінансування оплати товару, отриманого по Договору про закупівлю товару за державні кошти № т15-141/1211000452 від 16.11.2012, у зв'язку з чим його зобов'язання по оплаті отриманого товару не є простроченими.

Колегія суддів вважає посилання на «Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств», затверджений наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 року № 173, безпідставними, оскільки фінансове планування здійснюється на майбутнє, тобто до моменту укладення Договору, або відповідної поставки за ним, проте, незважаючи на це, відповідач підписав Договір та отримав товар за ним.

При цьому, будь-яких доказів звернення відповідача до НАК «Нафтогаз України» із фінансовим планом підприємства, а також вжиття інших дій щодо фінансування оплати товару, отриманого по Договору про закупівлю товару № т15-141/1211000452 від 16.11.2012 року, суду ні в першій, ні в апеляційній інстанції не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи досліджені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на відсутність погоджених НАК «Нафтогаз України» фінансових планів не звільняє його від виконання зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару.

Крім того, у разі недостатнього фінансування, відповідно до положень п. 1.3 Договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків відповідача. Про таке зменшення та у разі зміни істотних умов договору у випадках, передбачених чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про здійснення державних закупівель», сторони укладають додаткову угоду (додаткові угоди) до цього Договору. Пунктами 3.2, 6.2.3 Договору також встановлено можливість зменшення обсяг закупівлі товарів та ціни Договору. Пунктом 11.4 Договору передбачено, що всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками позивача і відповідача.

У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо зменшення обсягу закупівлі товару чи ціни Договору та укладення сторонами додаткової угоди з цього приводу.

Поставку позивачем визначеного Договором та специфікацією товару згідно рознарядок відповідача, у відповідності до п.п. 1.1, 5.1, 5.2, 6.3 Договору, було здійснено за відповідними товарно-транспортними накладними та накладними, а відповідачем, у відповідності до п. 6.1.2 Договору, на підставі належним чином оформлених довіреностей, вказаний товар прийнято.

Вказані документи відповідають умовам Договору та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій у відповідності до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що заперечення представників прокуратури та відповідача спростовуються матеріалами справи та не підтверджуються належними доказами.

Враховуючи досліджені вище обставини, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем та відсутність доказів погашення даної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 47 651 338,80 грн. основного боргу за Договором.

Колегія суддів звертає увагу, що з моменту початку розгляду спору відповідач посилався то на відсутність фінансування, не заперечуючи факту поставки, то на завищену вартість товару, а згодом взагалі зазначив про відсутність такої поставки та відсутності підстав для сплати коштів, вже у суді апеляційної інстанції просив відмовити у задоволенні позову та визнати Договір недійсним.

Стосовно доводів прокуратури та відповідача про те, що товар за Договором фактично позивачем не поставлявся, а також про те, що відповідач придбав товар за вказаним договором по завищеній ціні є необгрунтованими з огляду на встановлені вище обставини та з огляду на наступне.

Посилання на відсутність поставки товару та завищення ціни поставленого товару суперечать та виключають один одне. Крім того, вказані обставини не підтверджуються належними, достатніми та достовірними доказами.

Посилання апелянта та прокуратури на довідку податкової, яка на їх думку свідчить про безтоварність поставки чи поставку не в повному обсязі товару, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на встановлені обставини поставки товару. При цьому, порушення сторін щодо відображення правочину у бухгалтерській чи податковій звітності є підставою для відповідальності щодо такого відображення, а не підставою для відмови у розрахунку між контрагентами. Крім того, у адміністративній справі № 810/170/16 визнано протиправними дії Києво-Святошинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо оформлення за результатами документальної позапланової виїзної перевірки довідки № 209/10-13-22-02-12/00156127 від 22.06.2015.

Більш того, матеріали справи містять акти приймання продукції по кількості та якості продукції від 17.12.2012, 18.03.2013, 27.03.2013, 05.12.2013, за якими товар приймався комісією.

У вказаних актах зазначено, що на підставі Договору про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 року № т15-141/1211000452 на складі відповідача проведено вхідний контроль запасних частин до КВПіА. В результаті огляду запасних частин та вивчення супроводжуючих документів встановлено, що наявних дефектів не виявлено, кількість запасних частин відповідає договору, паспорти якості додаються. Продукція розміщена на території складу ВРТП «Укргазенергосервіс».

З огляду на вказане, посилання на дефекти довіреностей на осіб, яки приймали товар судом відхиляються, оскільки відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Крім того, заборгованість також підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 по рахунках 63-1-01-00 (т. 4 а.с. 25).

Посилання на кримінальне провадження за фактами розкрадання державних коштів не свідчить про безтоварність спірної поставки за Договором.

Як зазначалося вище, перевірка безтоварності поставки в межах кримінального провадження може бути ініційовано прокуратурою, якщо на те є підстави. Покладення обов'язку з перевірки товарності поставок з усіма контрагентами не є компетенцією господарського суду. Судова колегія вважає, що такими процесуальними вимогами прокуратура намагається через суд встановити ті обставини, які підлягають встановленню в межах кримінального провадження.

З метою встановлення факту поставки та вартості поставленого товару, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 клопотання про призначення судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи було задоволено, проведення експертизи доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Висновком експертизи № 11342/11343 від 20.12.2017 фактично надано відповідь лише на питання щодо підтвердження документами бухгалтерського обліку позивача та відповідача кредиторської заборгованості за спірним Договором № т15-141/1211000452 від 16.11.2012 на суму 47 651 338,80 грн. Фактична поставка підтверджується документально, проте встановити ринкову вартість товару не вбачається за можливе, у зв'язку з, зокрема, відсутністю даних у відкритому доступі щодо аналогічної продукції. Встановити реальність поставки не вбачається за можливе. Завищення вартості товару за наданими на дослідження документами встановити неможливо.

З огляду на відсутність відповіді майже на всі питання поставлені експертам, ПАТ «Укргрансгаз» в особі філії «ВРТП «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз» 19.03.2018 звернулося з клопотанням про призначення повторної експертизи (з урахуванням додаткового питання, викладеного в клопотанні від 17.04.2018 - чи виробляло TOB «Котрис» товари, які повинен поставити позивач за Договором).

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою суду першої інстанції від 08.09.2015 також призначалася експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Проте, її проведено не було у зв'язку з ненаданням витребуваних експертом документів. В задоволенні клопотання про проведення повторної судової експертизи судом першої інстанції відмовлено.

Висновком комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 20.12.2017 № 11342/11343, яка призначалася в апеляційній інстанції, в частині реальної вартості поставленого майна, як зазначено вище, також не виконано, у зв'язку з відсутністю відомостей щодо ціни аналогічного майна. Фактичне здійснення поставки, як зазначено у відповіді експерта, до повноважень експерта економіста не відносяться, механізм підтвердження реальності господарських операцій, які відображені у бухгалтерському та податковому обліку, законодавством України не визначений. Відповідна методика не затверджена.

На підставі наявних матеріалів, можливо було встановити лише документальне підтвердження поставки товару на підставі наданих позивачем та відповідачем документів бухгалтерського та податкового обліку.

Експерти, у поясненнях, наданих судовому засіданні 30.05.2018, зазначили, що на рахунку 20 «Виробничі запаси» відображено рух товарів, які є предметом Договору.

Відповідач, звертаючись з клопотанням, не вказав, що він може надати будь-які інші документи, окрім тих, які вже надавалися.

Слід також зазначити, що повторна експертиза передбачає такий же перелік питань, який ставився при попередній експертизі. Оскільки відповідач просить поставити додатково інше питання, яке не було предметом попередніх досліджень, то така експертиза не є повторною та має розглядатися судом як призначення нової експертизи.

Враховуючи наведені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача за період з 01.02.2013 по 27.06.2016 інфляційних втрат у розмірі 42 541 956,72 грн. та 3 % річних у розмірі 4 718 713,65 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.2.5 Договору у випадку прострочення відповідачем грошового зобов'язання за даним договором, відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором, провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 4 712 765,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 41 799 749,74 грн.

З урахуванням дослідженого, враховуючи, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення на його користь з відповідача 47 651 338,80 грн. основного боргу, 41 799 749,74 грн. інфляційних втрат. 4 712 765,56 грн. 3% річних.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі № 911/916/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2016 у справі № 911/916/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/916/15 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

А.І. Мартюк

Повний текст рішення складено 28.09.2018