Справа № 1-63
2007 рік
В ИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року
Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого Лесного С.Є. при секретарі Макар Ю.М. з участю прокурора Вельгоша Т.М.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2 зак.пр-ків н/підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4 пр-ка відділу у справах неповнолітніх ОСОБА_5 ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр.-н України, з освітою 9 класів, допризовник, неодружений, не навчається і не працює, судимості немає, -
по ст. 186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2. уродженець та мешканець АДРЕСА_2. українець, гр-н України, з освітою 8 класів, допризовник, неодружений, учень 9 класу ІНФОРМАЦІЯ_3, судимості немає, -
по ст.186 ч.2 КК України, -
встановив:
Неповнолітні підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з січня 2006 року перебувають в товариських відносинах. 30 листопада 2006 року о 12 год. підсудні знаходились на. спортивному майданчику СШ „Оріана" по вул.Чукаріна.3 в м.Львові. Біля 13 год. до них приєднався неповнолітній потерпілий ОСОБА_9. який мав при собі мобільний телефон ..Самсунг X 480" з сім-карткою „Київстар". Підсудний ОСОБА_8, знаючи, що знайомий з, потерпілим, запропонував підсудному ОСОБА_7 відібрати у ОСОБА_9 мобільний телефон, після чого зустрітись у нього вдома та збути викрадене. Підсудний ОСОБА_7 після вагань погодився на пропозицію ОСОБА_8 та вчинив за домовленістю. Він підійшов до потерпілого ОСОБА_9 і попросив у нього мобільний телефон, щоб погратись. Потерпілий передав ОСОБА_7 свій мобільний телефон, а сам пішов грати у футбол зі ОСОБА_8 За деякий час до підсудного ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_8. який повідомив, що йде додому і там чекатиме на нього з телефоном. В цей час до ОСОБА_7 підійшов потерпілий, який попросив повернути мобільний телефон. Підсудний ОСОБА_7, затягуючи час доки підсудний ОСОБА_8 зникне з поля зору, пообіцяв потерпілому повернути його телефон через 10 хвилин. Коли підсудний ОСОБА_8 скрився. ОСОБА_7 з мобільним телефоном потерпілого також почав втікати. На прохання потерпілого повернути мобільний телефон підсудний ОСОБА_7 не реагував. З викраденим телефоном підсудний ОСОБА_7 прийшов за місцем проживання підсудного ОСОБА_8, де збули викрадений телефон свідку ОСОБА_10 за 180 грн., з яких 100 грн. отримав ОСОБА_7, а решту - ОСОБА_8 Таким чином, неповнолітні підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за попередньою змовою групою осіб, вчинили відкрите викрадення майна неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 638 грн.
2
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе у вчиненні грабежу за попередньою змовою групою осіб визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду наступні пояснення. З підсудним ОСОБА_8 перебуває в дружніх відносинах. ЗО листопада 2006 року о 12 год. вдвох зі ОСОБА_8 знаходився на спортмайданчику школи „Оріана". Біля 13 год. до них підійшов потерпілий ОСОБА_9, який тримав в руках мобільний телефон. Коли потерпілий до них підходив, ОСОБА_8 запропонував йому забрати у потерпілого мобільний телефон. Проте він сказав, що не слід цього робити. Потім вони втрьох стали грати у футбол. Під час гри ОСОБА_8 знову запропонував, щоб саме він забрав у потерпілого мобільний телефон, т.я. останній його добре знає. Спочатку він не погоджувався, а згодом наважився. Він попросив у потерпілого його мобільний телефон з метою погратись у гру. Потерпілий дав йому мобільний телефон, а сам пішов грати у футбол. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_8, який сказав, що йде додому, де і буде чекати на нього з мобільним телефоном потерпілого. В цей час до нього підійшов потерпілий і попросив повернути йому мобільний телефон. Він пообіцяв потерпілому, що через 10 хвилин віддасть йому мобільний телефон, а сам, дочекавшись, поки ОСОБА_8 зникне з поля зору, почав втікати від потерпілого. Потерпілий кричав йому навздогін, щоб повернув його мобільний телефон, однак на прохання потерпілого не реагував. Після цього він одразу прийшов до ОСОБА_8 додому, де знаходився брат останнього ОСОБА_10 Того ж дня ОСОБА_10 продав мобільний телефон потерпілого за 180 грн., з яких 100 грн. віддав йому, а решта залишились ОСОБА_8. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо не карати та врахувати, що мобільний телефон потерпілому повернуто. Стверджує, що вчинив злочин разом зі ОСОБА_8 і не має підстав оговорювати його. т.я. відповідальність за вчинення злочину групою осіб є тяжчою. На досудовому слідстві давав неточні та поверхневі пояснення (а.с.6) щодо обставин вчинення пограбування під диктовку працівників міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 винним себе у вчиненні грабежу не визнав та дав суду наступні пояснення. З підсудним ОСОБА_7 знайомий протягом року. 30 листопада 2006 року о 12 год. знаходився на спортмайданчику школи ..Оріана". де зустрівся з ОСОБА_7 Біля 13 год. до них підійшов потерпілий ОСОБА_9. у якого ОСОБА_7 почав просити мобільний телефон, щоб погратись в гру. Потерпілий спочатку відмовляв, а потім віддав ОСОБА_7 свій телефон. Він з потерпілим пішов грати у футбол. Через кілька хвилин він взяв м'яч і повідомив, що йде додому, але через 15 хвилин повернеться. Телефон в цей час знаходився у ОСОБА_7 Обставин пограбування потерпілого не бачив. Коли віддалявся від потерпілого та ОСОБА_7. чув як потерпілий щось крикнув ОСОБА_7. а обернувшись побачив, як ОСОБА_7 перестрибує через огорожу майданчика. Він постояв ще хвилину (для чого пояснити не може) .і пішов додому. Через 20 хвилин прийшов ОСОБА_7 і попросив закликати його брата ОСОБА_10. Він разом з братом вийшов до ОСОБА_7 Останній відкликав в бік його брата, з яким вів розмову про продаж мобільного телефону. ОСОБА_10 повідомив, що зустрінеться з ОСОБА_7 о 17 год. і він дасть йому за цей телефон 180 грн. О 17 год. того ж дня ОСОБА_10 в його присутності передав ОСОБА_7 180 грн. за мобільний телефон, який продав швагру. Він не знав, що ОСОБА_7 пограбував потерпілого і не приймав в цьому участі. Не може пояснити суду, які ОСОБА_7 має підстави його оговорювати, якщо перебуває з ним в дружніх відносинах. Не зміг пояснити підсудний і протиріччя у власних показаннях, де спочатку стверджує, що ОСОБА_7 закликав його брата, щоб збути викрадений мобільний телефон, а потім сам же це спростовує, зазначаючи, що підсудний ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_10 знайомі не були. Чому на досудовому слідстві дав послідовні пояснення (а.с.7) щодо обставин пограбування потерпілого, хоча під час судового слідства ствердив, що не був свідком таких, пояснити не зміг.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_7 та незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_8, винуватість їх у вчинені інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:
3
проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 та його законного представника ОСОБА_11, аналогічними за змістом з приводу цих обставин показанням ОСОБА_7, які показали про обставини заволодіння підсудними мобільним телефоном „Самсунг X 480". З заяви потерпілого та його представника вбачається, що претензій до підсудних не мають.
а.с.54-55. 56, 126 проголошеними та перевіреними в судовому засіданні первинними поясненнями свідка ОСОБА_10, який ствердив, що 30.11.06. після обіду до нього додому прийшли разом його брат ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Останній запропонував придбати мобільний телефон потерпілого, за який свідок заплатив 180 грн.
а.с.8 проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що 30.11.06. біля 13 год. додому повернувся його брат ОСОБА_8 Через 20 хвилин прийшов ОСОБА_7. який викликав їх на сходову клітку будинку. Там він показав йому мобільний телефон ..Самсунг X 480". Як пояснив ОСОБА_7, даний телефон належить йому, а оскільки терміново потрібні гроші, просить його продати. Він придбав мобільний телефон за 180 грн. для свого швагра ОСОБА_12, а гроші віддав ОСОБА_7
а.с.46-47 даними протоколів пред'явлення осіб до впізнання від 25.12.06., де серед чотирьох осіб потерпілий опізнав підсудних, як осіб, що вчинили відносно нього грабіж.
а.с.84. 85 даними протоколів ставок віч-на-віч між потерпілим та підсудними, де потерпілий підтримав свої показання, а підсудні підтвердили свої показання.
а.с.86-88. 89-91 даними протоколу ставки віч-на-віч між підсудними, де підсудний ОСОБА_7 ствердив, що саме ОСОБА_8 намовив його на вчинення злочину відносно потерпілого і даний злочин він вчинив у змові зі ОСОБА_8
а.с.96-99 даними протоколу ставки віч-на-віч між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_7, де свідок підтримав свої показання, а підсудний настояв на своїх показаннях.
а.с. 100-102 даними протоколу вилучення від 06.12.06. мобільного телефону у ОСОБА_10
а.с.9 речовими доказами по справі, оглянутими та повернутими потерпілому під розписку
а.с.35. 36
Аналізуючи показання підсудного ОСОБА_8 щодо заперечення своєї вини у
вчиненні грабежу за попередньою змовою групою осіб, суд не надає їм віри, т.я.
приходить до висновку, що такі непослідовні, суперечливі, не відповідають власним
первинним поясненням: спростовуються стверджувальними та послідовними
показаннями підсудного ОСОБА_7. даними як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, де останній ствердив, що не має підстав його оговорювати: чіткими показання потерпілого про обставини його пограбування: первинними показаннями свідка ОСОБА_10
Досліджуючи показання свідка ОСОБА_10, дані на досудовому слідстві (а.с.46-47), суд приходить до висновку, що такі змінювались, є не ствердними, такими, що суперечать власним первинним поясненням (а.с.8) та спростовуються протоколом вилучення від 06.12.06. ( мобільний телефон придбавав ОСОБА_12 30.11.06. за його ж гроші, проте мобільний телефон потерпілого був вилучений у ОСОБА_10 06.12.06.), є спрямованими на виправдання підсудного ОСОБА_8.який є рідним братом свідка.
4
Щодо первинних пояснень підсудного ОСОБА_7 (а.с.6). то суд приходить до висновку, що вони є поверхневими, як ствердив підсудний, написаними під диктовку працівників міліції, проте по суті не спростовують показань підсудного щодо обставин вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, так як вони вчинили відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину у неповнолітньому віці, особу підсудного, який судимості немає, позитивно характеризується, щиро розкаюється у вчиненому, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу підсудного, який є неповнолітнім, виховувався у багатодітній сім*ї. позитивно характеризується; тяжкість злочину та роль підсудного у його вчиненні; активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8.. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину у неповнолітньому віці, особу підсудного, який судимості немає, позитивно характеризується, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу підсудного, який є неповнолітнім, виховувався у багатодітній сім*ї, напівсирота, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується; тяжкість злочину та роль у його вчиненні, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Речові докази, повернуті під розписку, слід залишити потерпілому. Керуючись ст.ст.323. 324 КПК„України, суд.-
з а с у л и в :
ОСОБА_7 визнати винним по ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75. 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік. Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи два рази на місяць.
5
ОСОБА_8 визнати винним по ст.]86 ч.2 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік. Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
3. з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи два рази на місяць.
1. Речові докази за лишити ОСОБА_9
Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_8. залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15
діб.
Головуючий Оригінал. Вирок виготовлено в одному екземплярі.