справа №1-109/10

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                      12 січня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді                             Борнос А.В.,

за участю секретаря                     Ющак О.А.,

прокурора                         Воробія О.П.,

потерпілого     ОСОБА_1,

потерпілої     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення:  

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

- за ст.ст.185 ч.1, 15 ч.3, 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 05.11.2009 року близько 05.00 год., знаходячись по вул. Зацепи, 3 м. Луцька, пошкодивши замки передньої правої та лівої дверей, проник в автомобіль "ВАЗ-2101", д.р.н. І 1083 ВН, належний ОСОБА_1, звідки таємно викрав картонну коробку, в якій знаходились дві колонки з двома мотками ізольованої стрічки вартістю 200 грн., коробка для дисків та набір малярських масок, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, спричинивши ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 300 грн.

Він же, повторно, 05.11.2009 року близько 05.10 год., знаходячись по вул. Зацепи, 3 м. Луцька, пошкодивши скло лівої передньої дверки, проник в автомобіль "Део Матіс", д.р.н. АС 0535 АН, належний ОСОБА_2, звідки намагався таємно викрасти автомобільний магнітофон вартістю 1000 грн., пошкодивши його, однак свої дії не зміг довести до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованих дій визнав повністю та показав, що, дійсно, він 05.11.2009 року близько 05.00 год., знаходячись по вул. Зацепи, 3 м. Луцька, проник в автомобіль "ВАЗ-2101", звідки таємно викрав вказані речі. 05.11.2009 року близько 05.10 год., перебуваючи по вул. Зацепи, 3 м. Луцька, проник в автомобіль "Део Матіс", звідки намагався таємно викрасти автомобільний магнітофон, однак був затриманий працівниками міліції.  Збитки потерпілим не відшкодовані в зв’язку з скрутним матеріальним становищем. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, кожен зокрема, в судовому засіданні підтвердили показання підсудного щодо обставин злочину. Цивільні позови повністю підтримують, просять стягнути з підсудного завдану шкоду. Щодо призначення покарання ОСОБА_1 – просить суворо не карати,  ОСОБА_2 – покладається на розсуд суду.

    Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність у вчиненні таємного викрадення чужого майна, а також замаху на таємне викрадення чужого майна вчиненими повторно, також підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами,  фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та іншими учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3, своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, однак не доведеними до кінця з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

ОСОБА_3, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, де характеризуються позитивно (а.с.49), є особою молодого віку, тому, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкцій ст.ст.185 ч.1, 15 ч.3, 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 70, 75 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі ст. 28, 328 КПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України цивільні позови  потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з підсудного ОСОБА_3  в користь потерпілого ОСОБА_1 300 грн. завданої матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди, в користь потерпілої ОСОБА_2 1670 грн. завданої матеріальної шкоди, що підтверджується матеріалами справи.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілому та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.  

Речові докази (а.с.57), згідно ст.81 КПК України, відповідно, – залишити законному володільцеві та знищити.

Керуючись ст.ст. 28, 323, 324, 328 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 15 ч.3, 185 ч.2 КК України, призначивши покарання:

•   за ст. 185 ч.1 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

•   за ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України – у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш  суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 – 2 (два) роки позбавлення волі.  

На підставі ст.ст. 75, 76  КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції;

•   повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд.

В строк відбуття покарання зарахувати термін перебування під вартою з 05.11.2009 року по 13.11.2009 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3В . в користь потерпілого ОСОБА_1 300 (триста) грн. завданої матеріальної шкоди та 200 (двісті) грн. спричиненої моральної шкоди .

Стягнути з засудженого ОСОБА_3В . в користь  потерпілої ОСОБА_2 1670 (одну тисячу шістсот сімдесят) грн. завданої матеріальної шкоди.  

Речові докази – викрутку та ніж, які знаходяться в камері схову Луцького МВ УМВС України у Волинській області – знищити, картонну коробку з двома автомобільним колонками, два мотки ізольованого дроту, п’ять малярських масок, коробку з-під дисків – залишити законному володільцеві – ОСОБА_1    

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                      А.В. Борнос