У х в а л а

Іменем України

10 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 361/259/13-ц

провадження № 61-37483 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області

від 24 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк»), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.

У рахунок погашення боргу ОСОБА_5 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», за кредитним договором № МL-001\144\2007 від 26 листопада

2007 року у розмірі 76 569,24 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на день розрахунку 1 933 976 грн 68 коп., з яких заборгованість по кредиту - 58 559,43 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на день розрахунку 468 065 грн 52 коп.; заборгованість по відсоткам - 18 009,81 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на день розрахунку 143 952 грн 41 коп., заборгованість по пені - 1 321 958 грнзвернуто стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки № PCL 001\144\2007 від 26 листопада 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_5, а сааме: на земельну ділянку площею 0,1851 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4, яка підлягає реалізації із застосуванням процедури продажу, передбаченої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», а сааме: шляхом продажу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від свого імені з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення процедури продажу будь - якій особі за початковою ціною продажу, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 8 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишено без змін.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до міськрайонного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належала ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харьківського міського нотаріального округу Харьківської області Гуревічовим О. М.

14 жовтня 2011 року за реєстровим №1491 та на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області 17 листопада 2011 року. Для розрахунку із ОСОБА_7 заявник 20 квітня 2012 року уклала кредитний договір №12Ф-4 з ПАТ «Брокбізнесбанк», і з метою виконання кредитного договору №12Ф-4, нею було укладено іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є зазначена земельна ділянка. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у цивільній справі № 755/1519/15-ц за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було задоволено вимоги позивача в повному обсязі. У липні 2016 року заявник звернулася до ОСОБА_7 з листом, у якому повідомила про рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року та заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року та просила допомоги у вирішенні їхньої спільної проблеми, адже в результаті купівлі-продажу були порушені її права, вона залишилася без земельної ділянки та з боргом. Проте, 22 липня 2016 року ОСОБА_7 повідомив її, що купив вищевказану земельну ділянку не у ОСОБА_5, а на відкритих торгах (аукціоні) з продажу майна підприємця банкрута ОСОБА_5, які проводила товарна біржа «Універсальний «Торговий двір»

14 жовтня 2011 року. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 було визнано банкрутом на підставі постанови Господарського суду Харківської області у справі №5023/5870/11від 3 серпня 2011 року. Зазначену земельну ділянку, яка на той час належала боржнику ОСОБА_5, було включено до ліквідаційної маси та реалізовано ліквідатором шляхом проведення відкритих торгів (аукціону). Грошові кошти у розмірі 54 400 грн, від продажу зазначеної земельної ділянки, були призначені для погашення заборгованості

ОСОБА_5 перед ПАТ «ОТП Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На час проведення прилюдних торгів 14 жовтня 2011 року та на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 грудня 2011 року у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка не перебувала в тому числі й за договором іпотеки ЗАТ «ОТП Банк». Вважала ці обставини нововиявленими, про які на час розгляду справи ОСОБА_4 не знала і не могла знати.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2017 року у задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5,

ПАТ «Брокбізнесбанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Постановою апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада

2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України (2004 року) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, суди, вірно застосувавши положення статей 361, 365 ЦПК України (2004 року), дійшли правильного висновку про те, що наведені заявником підстави та обставини у розумінні положень ЦПК України не є нововиявленими, а тому вплинути на висновки суду при ухваленні рішення не могли, оскільки посилання про те, що ОСОБА_7 придбав спірну земельну ділянку не у ОСОБА_5 як фізичної особи, а на відкритих торгах (аукціоні) з продажу майна банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, які проводилися товарною біржею «Універсальний «Торговий двір» 14 жовтня 2011 року та те, що на час на час їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 грудня 2011 року у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна спірна земельна ділянка не перебувала, у тому числі й за договором іпотеки ЗАТ «ОТП Банк», були і могли бути відомі заявнику на час розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто вони є доказом, а не нововиявленими обставинами. Крім того, ОСОБА_4 судові рішення про відмову у задоволенні її заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами у касаційному порядку не оскаржувала.

Доводи касаційної скарги про помилкове посилання судів першої та апеляційної інстанцій на абзац другий частин першої статті 362 ЦПК України (2004 року) не вплинуло на правильне вирішення спору.

Інші обставини, на які заявник посилається у касаційні скарзі, входили до предмету доказування у справі і підлягали встановленню при розгляді справи згідно з принципом змагальності та є процесуальним обов'язком сторін.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області

від 24 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д.Д. Луспеник

Ю.В. Черняк