Справа № 2-а -800 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Божко М.М.
при секретарі Скірневської Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області з відмови в проведені виплати, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що вона народилася 18 листопада 1938 року, тобто на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років, у зв’язку з чим, згідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона відноситься до категорії «діти війни». Згідно ст..6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, вона має право на отримання щомісяця 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії.
Згідно ч.1 прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року цей Закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Таким чином, вона має право на отримання виплат, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з січня 2006 року, але відповідні виплати управлінням ПФУ в м. Ровеньки їй не проводилися.
На її письмове звернення до відповідача з проханням виплатити їй суми підвищення пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком вона отримала відповідь в формі листа про відмову в задоволені її заяви.
Відповідач в обґрунтування своєї відмови у виплаті їй сум за ст.. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» послався на те, що протягом 2007 року підвищення дітям війни нараховувалось згідно до ст.. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки вона не надавала документів про наявність інвалідності, то їй зазначене підвищення в 2007 році не призначалось. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 р.- 470 грн., 01.04.2008 р.-481 грн., з 01.07.2008 р.- 482 грн. Підвищення до її пенсії призначено з 01.01.2008 р. у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або 47,00 грн., з 01.04.2008 р.- 48, 10 грн., з 01.07.2008 р.-48,20 грн., з 01.10.2008 р.- 49, 80 грн. Протягом 2006 р. такі виплати не нараховувались, оскільки пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р» дію ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», зупинено на 2006 р.
З відмовою управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, викладеною в листі від 16.02.2009 р. № 7183/02-05 незгодна, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком згідно до ч.3 ст.46 Конституції України, ст.ст.1,2 закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Так,частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07 1999 року, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується у тому числі для визначення мінімальної пенсії за віком. Частина 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає визначення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Просить суд, визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області щодо відмови у виплаті їй 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. незаконними та такими, що порушують її Конституційні права та свободи.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на її користь заборгованість щодо підвищення до пенсії у розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. з 2007 року по теперішній час.
У судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, просила суд, визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області щодо відмови у виплаті їй 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. незаконними та такими, що порушують її Конституційні права та свободи.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії у розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично виплачених сум.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, письмово повідомивши суд про те, що позовні вимоги позивача не визнає, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Саме цим зумовлено застосування норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Після того, як норми цієї статті були визнані Конституційним Судом України не відповідаючими Конституції України, жодним нормативним актом не було передбачено, з якого розміру необхідно розраховувати підвищення дітям війни.
Після визнання Конституційним Судом України норм Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними, розміри надбавок дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Саме в таких розмірах управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області і виплачує надбавку.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Таким чином, застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку підвищення, передбаченого статтею б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є безпідставним. А іншого розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення дітям війни, законодавчо не встановлено, у зв’язку з чим вважає, що вимоги позивача безпідставні, суперечать чинному законодавству, а тому просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією паспорту (а.с.4) та копією пенсійного посвідчення (а.с.6).
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України "Про соціальний захист дітей війни ".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів) текст статті 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 )
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, позивачка має право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-У від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 гривень, з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривни, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, для позивача розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30 % виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до ч.7 якої, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-167, 185, 186 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - незаконними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Божко