ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

13 вересня 2018 року

справа № П/811/681/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Чабаненко С.В.

                      судді:                     Баранник Н.П.,  Чумак С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області  на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р.(суддя Кармазина Т.М.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ" до Державної фіскальної служби України,  Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області     про зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в кому просило:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 18.05.2017 року днем фактичного відправлення її до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку, тобто 18.05.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати  Державну фіскальну службу України   зареєструвати подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2017 року за №J0200119 та додатки 2, 5 до неї та податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2017 року за №J0200119 та додатки 2,5 до неї та включити відомості до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 18.05.2017 року, складену  товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ", в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання, 18.05.2017 року. Зобов'язано  Державну фіскальну службу України       зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СВ":          податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2017 року та додатки 2,5 до неї;  податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2017 року та додатки 2, 5 до неї, у день їх фактичного отримання контролюючим органом - 18.05.2017 та включити відомості до облікових даних Інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.          

          Сторони про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.          

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи           та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що з лютого 2017 року ТОВ "Агрофірма СВ" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків (а.с.40-41).

24 квітня 2017 р. між Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та ТОВ "Агрофірма СВ" укладено договір про визнання електронних документів №240420171, який згідно квитанції №2 прийнято (а.с.10-13). Відповідно до умов договору (п.3.1.), орган державної фіскальної служби, зобов'язаний, зокрема забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

Отже, орган ДФС взяв на себе зобов'язання забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків - ТОВ "Агрофірма СВ", у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів припинення вказаного вище Договору.

18 травня 2017 року ТОВ “Агрофірма СВ” зроблений запит до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно даного Витягу сума такого податку складає 186022,47 грн. (а.с.14).

Також 18 травня 2017 року, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано до єдиного вікна подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №1 від 18.05.2017 р. на загальну суму 1116133,15 грн., в т.ч. ПДВ 186022,19 грн., виписану ТОВ "Агрофірма СВ" (а.с.15-16).

Відповідно до квитанції №1 від 18.05.2017 податкова накладна №1 від 18.05.2017 доставлена до центрального рівня ДПС України, проте, не прийнята у зв'язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої  наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.17).

З врахуванням викладеного, позивачем 18.05.2017 року був направлений новий Договір про визнання електронних документів №180520171 (а.с.18-20). Проте, квитанцією №1  позивача повідомлено, що Документ не прийнято, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 24.04.2017 №240420171 (а.с.21).

Крім того, позивач 18 травня 2017  року направив податкову декларацію з податку на додану вартість за звітні періоди - березень, квітень 2017 та додатки 2, 5 (а.с.22-23, 25-26, 28-29, 31-32, 34-35, 37-38).

Відповідно до квитанцій від 18.05.2017 податкові декларації з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатки 2, 5 до них, доставлені до центрального рівня ДПС України та не прийняті у зв'язку із помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої     наказом ДПА України від 10.04.08 №233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.24, 27, 30, 33, 36, 39).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відмови у прийнятті та реєстрації податкової накладної №1 від 18.05.2017 та податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатків 2, 5, тому податкова накладна та податкові декларації і додатки до них, оформлені відповідно до норм    Податкового кодексу України, мають бути прийняті зареєстровані податковим органом з урахуванням положень ст. 49 ПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ст. 49 Податкового кодексу України (далі ПК України) врегульовано порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Згідно з п.п.49.1,     49.2     ст.49 ПК України     податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього  Кодексу  подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.          

Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України   податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами   49.8 та 49.9 статті  49 ПК України.

Відповідно до п.49.8  ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами  48.3   та 48.4 статті  48  цього  Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено п.49.9     ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.49.10, п.49.11 ст.49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог   пунктів   48.3   та   48.4 статті  48   цього     Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно зі  ст.48 ПК України  податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту   46.5  статті  46  цього  Кодексу  та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);  звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Отже, подання податкової декларації щодо кожного окремого податку є обов'язком платника податку. В свою чергу, вказаному обов'язку кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. При цьому, єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків. У даному випадку відповідних доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у прийомі податкової накладної та декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 201.10  статті  201 ПК України  при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.          

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього     Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

          З вищенаведеного вбачається, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. При цьому, вказаному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку - продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого     постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246     (далі - Порядок, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту     200-1.3     статті     200-1 Податкового кодексу України     (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом     201.1     статті     201     та/або пунктом     192.1     статті     192 Податкового кодексу України.

Отже, вищенаведеними приписами законодавства визначено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що і податкову накладну №1 від 18.05.2017 року,   так і податкові декларації з ПДВ за березень, квітень 2017 та додатки 2, 5  контролюючим органом не було прийнято у зв'язку із незрозумілою помилкою: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої     наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: ЄДРПОУ: 41142646. Можливо, припинено Договір про визнання електронних документів".  Проте, підстав в чому саме полягає порушення Інструкції №233 від 10.04.2008 року контролюючим органом не зазначено.  

Доказів щодо наявності помилок у податковій накладній та податковій декларації з додатками контролюючим органом не надано.

Відповідно до п.49.13 ст.49 ПК України  у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України  датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.          

З аналізу вищевикладеного вбачається, що податкові накладні та податкові декларації і додатки до них  вважаються прийнятими та зареєстрованими у день їх фактичного надходження до центрального рівня ДФС України.

Доводи апелянта стосовно того, що підставою для неприйняття вищезазначених податкових документів слугувало те, що за результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових документів, колегія суддів розцінює критично, оскільки наведені підстави неприйняття електронних документів не були відображені у квитанціях від 18.05.2017 року як підстава для відмови у прийнятті податкової накладної, що в свою чергу підтверджується квитанціями.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року по справі № П/811/681/18– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

   

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Чабаненко

                     Суддя:                                                                                Н.П. Баранник

                     Суддя:                                                                                С.Ю. Чумак