Справа № 297/1804/15-ц

У Х В А Л А

28.09.2018 м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Кондор Р.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та про визнання частково недійсним кредитного договору, головуючий суддя Гал Л.Л., за апеляційною скаргою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на ухвалу Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року про залишення заяви без розгляду, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Берегівського районного суду від 25.04.2018, якою залишено без розгляду, подані його представником, клопотання про призначення судової економічної експертизи та заяву про забезпечення доказів, відповідно до ст.44 ЦПК України, у зв'язку із зловживанням заявником своїми процесуальними правами.

Ухвалою апеляційного суду від 18.06.2018 названу скаргу залишено без руху, про що повідомлено апелянта та надано строк на протязі десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 352,40 грн. за вказаними в ухвалі реквізитами та подання до апеляційного суду доказів такої сплати.

Роз'яснено, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк усуне недоліки апеляційної скарги, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо апелянт не усуне недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається.

Названа ухвала була отримана апелянтом 03.07.2018, однак, у встановлений строк апелянт вимоги ухвали не виконав, судовий збір не сплатив.

Ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на ухвалу Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року про залишення заяви без розгляду по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів про визнання частково недійсним кредитного договору - визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

06.09.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на ухвалу Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року.

На думку апелянта, визнання неподаною та повернення поданої ним апеляційної скарги, у зв'язку з тим, що така була подана з порушенням вимог ст.356 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню до суду із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати порушення вимог ст.356 ЦПК України, які стали причиною повернення скарги. Ухвала апеляційного суду від 26.07.2018 отримана апелянтом 14.08.2018.

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Берегівського районного суду від 25.04.2018. Названу ухвалу скасувати.

Відкриття апеляційного провадження здійснюється відповідно до вимог ст.ст. 357-364 ЦПК України. Зокрема, згідно з ч.2 ст.357 цього Кодексу до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу, якою визначені дії судді у випадку подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам процесуального закону, випадки для повернення позовної заяви про що суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Разом з тим, ч.7 ст.185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Тобто, з аналізу вказаної норми вбачається, що позивачу у випадку повернення позовної заяви надано право альтернативного вибору вчинення подальших дій: оскаржити ухвалу про повернення позовної заяви або ж звернутися до суду з позовною заявою, яка відповідає встановленим процесуальним законом вимогам щодо форми та змісту.

Що стосується апеляційного провадження, то таке має певні особливості. Так, відповідно до ч.7 ст.357 ЦПК України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Будь-яких інших дій особи, апеляційну скаргу якої визнано неподаною, законом не передбачено.

Неодноразове подання апеляційної скарги із посиланням на положення ст. 185 ч. 7 ЦПК України ґрунтуються на хибному тлумаченні процесуального закону, суперечать його смислу та не враховують предмету регулювання закону на різних стадіях провадження у справі, специфіки і мети провадження, обсягу повноважень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначене питання повинно вирішуватися виходячи із сукупності та взаємозв'язку процесуальних норм щодо різних стадій провадження у справі, у контексті відповідного провадження.

Положення ст.185 ч.7 ЦПК України реалізуються на стадії пред'явлення позову та відкриття провадження в справі у суді першої інстанції і у випадку визнання заяви неподаною та повернення її позивачу закінчується провадження у зв'язку з поданням відповідної заяви, а якщо заяву буде подано повторно, матиме місце нове провадження (інша справа). На стадії ж апеляційного провадження в силу її суті та особливостей ідеться про одну і ту саму, а не про іншу справу, передбачену процесуальним законом послідовність взаємопов'язаних і допустимих процесуальних дій і рішень у одній справі.

Відповідно до ст.357 ч.2 ЦПК України законодавець надав додаткову можливість апелянту реалізувати своє право, усунути недоліки скарги, отримати доступ до правосуддя.

Неодноразове (вдруге, втретє і т.д.) подання апеляційної скарги однією і тією ж особою на одне і те саме судове рішення, тим більше - розгляд такої скарги після вирішення суддею апеляційного суду питання щодо руху першої скарги, по суті суперечить процесуальному закону. Протилежне позбавляє смислу цивільний процесуальний закон як формалізований звід обов'язкових правил у частині апеляційної перевірки судових рішень, позаяк невиправдано допускає можливість багаторазово оскаржувати судове рішення. Втрачають сенс процесуальні норми щодо порядку апеляційного оскарження, вимог до скарги тощо, зводяться нанівець дії та процесуальні рішення судді апеляційного суду. Неправильне розпорядження особою належними їй процесуальними правами і, тим більше, зловживання процесуальними правами, не може давати такій особі будь-яких переваг перед іншими учасниками процесу, бути доводом для задоволення її вимог і т.ін. Між тим, саме це має місце у випадку розгляду повторної апеляції після визнання неподаною першої скарги, коли недотримання вимог процесуального закону дає перевагу перед іншими учасниками процесу, що за своєю суттю суперечить праву.

Крім того, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст.273 ЦПК України).

Отже, у випадку визнання неподаною та повернення апелянту скарги судове рішення, що оскаржувалося, реально набирає законної сили у день постановлення суддею апеляційного суду відповідної ухвали. Тобто, особа на власний розсуд реалізувала своє процесуальне право, подала скаргу, яку внаслідок недотримання вимог процесуального закону було залишено без руху, якщо недоліки скарги не були виправлені - скаргу було визнано неподаною та повернуто апелянту, провадження за цією скаргою - закінчено.

Момент набрання судовим рішенням законної сили має істотне значення, судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання (ст. 18 ЦПК України). Якщо ухвала судді апеляційного суду про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не скасована у встановлений законом спосіб, провадження за новою апеляційною скаргою, поданою на те ж рішення тією ж особою та його результат не можуть вважатися правомірними та легітимними.

Враховуючи вищезазначене, ч.9 ст. 10 ЦПК України, апеляціну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на ухвалу Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року про залишення заяви без розгляду слід повернути заявнику.

Керуючись ч. 9 ст. 10, ч.ч. 7, 8 ст.357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляціну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на ухвалу Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року про залишення заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та про визнання частково недійсним кредитного договору, головуючий суддя Гал Л.Л., повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 28 вересня 2018 року, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Суддя Р.Ю. Кондор