АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/1053/18 Справа № 187/779/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року                                                                м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Джерелейко О.Є., за участю ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: с. Чаплинка, вул. Шевченко, буд. 2,

визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 02.06.2018 року о 03.00 год. в м. Дніпро на площі Вокзальній, ОСОБА_2 керував мотоциклом марки Хонда АЕ 6829 ІВ в стані алкогольного сп’яніння і здійснив зупинку на смузі громадського транспорту. При спілкуванні з працівниками поліції у ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків.

Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від  21 серпня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 гривень.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, адвокат ОСОБА_3, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати, у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, винести нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння не відмовлявся, а лише висловив незгоду з підозрою поліцейського, при цьому ОСОБА_2 у протоколі не зазначив, що він відмовляється від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров’я.

Зазначає, що в протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб має пройти ОСОБА_2 на вимогу поліцейського.

Посилається на те, що судом було встановлено, що ОСОБА_2 транспортним засобом не керував, а лише був біля мотоцикла у недозволеному місці - на стоянці громадського транспорту.

Також не зрозуміло в чому саме обвинувачується водій: у керуванні з ознаками алкогольного сп’яніння чи у відмові від проходження огляду.

Вказує на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, що свідчить про порушення процедури та спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров’я.

Зазначає, що суд розглянув справу поверхнево, оскільки не допитав свідків у судовому засіданні.

Крім того, судовий процес проведено із суттєвими процесуальними порушеннями, оскільки ані технічний запис, ані журнал судового засідання не велися.

В суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_3 та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд постановив, задовольнити клопотання, оглянути відеоносії.

Судом першої інстанції відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення було здійснено розгляд справи, з посиланням на відповідні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія БД№153887 від 02.06.2018 року; письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5; відеозапис на диску, який був оглянутий в судовому засіданні, на підставі яких суд дійшов вмотивованого висновку про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння не відмовлявся, суд вважає необгрунтованими, оскільки його відмова від проходження огляду на стан сп’яніння підтверджена свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також відеозаписом події файл № 20180602092546000172, де ОСОБА_2 повідомив, що немає смислу їхати для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння до наркологічного диспансеру в м.Дніпро (4:21:09 хв.), що свідчить про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду.

На думку суду підстави ставити під сумнів пояснення свідків відсутні, оскільки вони є послідовними і повністю узгоджуються як між собою, так і з відомостями, які слідують з документів, що містяться в матеріалах справи та є доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, а тому доводи захисника про те, що суд першої інстанції не допитав свідків в судовому засіданні є безпідставними.

Твердження сторони захисту про те, що пройшли 2 години для проведення медичного огляду не є слушними, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, вказане правопорушення було вчинене о 03.00 годині, тоді як ОСОБА_2 відповідно до відеозапису відмовився від огляду о 04.21 годині.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 щодо не зазначення у протоколі відмови ОСОБА_2 від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров’я, вказівки на який саме огляд і у який спосіб має останній пройти, а також відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_2 на проходження огляду на стан сп’яніння до закладу охорони здоров’я не заслуговують на увагу, оскільки це не спростовує висновків суду, які ґрунтуються на досліджених доказах, зокрема, поясненнях свідків, протоколу про адміністративне правопорушення, яке містить викладення обставин відмови від походження медичного огляду.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_2 не здійснював керування транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до відеозапису події файл № 20180602092147000104, ОСОБА_2 повідомив, що він зупинився за проханням поліцейських (3:40:26 хв.), що свідчить про керування ним транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо нероз’яснення йому прав спростовуються записом у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також не заслуговують на увагу доводи щодо незаконності затримання, оскільки з відеофіксації події вбачається, що ОСОБА_2 не надавав документи, які посвідчують особу, а тому відповідно до ст.259 КупАП, поліцейські мали право здійснити доставлення порушника з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення до поліції.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутній технічний запис та журнал судового засідання, суд вважає не суттєвими та такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зазначене КУпАП не передбачено, а відповідні клопотання учасників процесу з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Отже, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, та всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

            Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_2, інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.            

У контексті вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.    

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від  21 серпня 2018 року – залишити без задоволення.

Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від  21 серпня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.       

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_6