Справа № 428/362/18

Провадження № 22ц/782/741/18

УХВАЛА

про поновлення строку на апеляційне оскарження

та відкриття апеляційного провадження

       18 вересня 2018 року місто Сєвєродонецьк

       Апеляційний суд Луганської області у складі: ОСОБА_1 (судді-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3, вирішуючи  питання про відкриття апеляційного провадження  на підставі

       апеляційної скаргиПриватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»

       на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області (суддя Баронін Д.Б.)

       від 19 квітня 2018 року

       у справі про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

       учасники справи

       позивач – ОСОБА_4

       відповідач – Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»

встановив :

       Відповідно до частини першої статті 354 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

       Повний текст рішення складено 20 квітня 2018 року.

       Таким чином, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 21 квітня 2018 року та сплинув 21 травня 2018 року.

       Апеляційну скаргу подано 08 серпня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

       В апеляційній скарзі заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, але не було надано доказів на підтвердження своїх доводів. У зв’язку з цим  ухвалою судді-доповідача Апеляційного суду Луганської області від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено  без руху, а скаржнику запропоновано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали виправити недоліки апеляційної скарги та подати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження причин пропуску строку. Копію ухвали вручено скаржнику 27 серпня 2018 року.

       04 вересня 2018 року до суду апеляційної інстанції скаржником подано заяву про виправлення недоліків апеляційної скарги з доданими до неї доказами.

       Оцінюючи доводи скаржника про причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.

       Апеляційну скаргу подано з пропуском строку на два з половиною місяці. Однак, це повторне завернення відповідача з апеляційною скаргою. Вперше апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції 16 травня 2018 року, тобто впродовж визначеного законом строку.

       Цю апеляційну скаргу було повернуто відповідачу ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16 травня 2018 року з тієї підстави, що був порушений порядок її подання, оскільки пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга мала бути подана відповідачем черз суд першої інстанції.

       Копію вказаної ухвали вручену відповідачу 18 травня 2018 року, в п’ятницю, тому відповідач мав тільки один робочий день понеділка 21 травня 2018 року для подання апеляційної скарги до суду першої інстанції без порушення строку на апеляційне оскарження.

       В обґрунтування причин пропуску строку відповідач посилається на те, що ухвалу суду про повернення апеляційної скарги було зареєстровано на підприємстві 18 травня 2018 року, однак документ не було передано до юридичної служби та втрачено канцелярією, що було виявлено під час службової перевірки 06 серпня 2018 року. Ця ситуація виникла у зв’язку з простоєм підприємства та звільненням працівників.

       Апеляційний суд вважає, що за встановлених обставин, які підтверджуються матеріалами справи, а також актом службової перевірки, пропущений відповідачем строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню з наступних підстав.

       Відповідач одразу після отримання копії судового рішення вжив заходів для його оскарження, пропуск ним строку є незначним, тому поновлення пропущеного строку не порушить принципу правової визначеності та принципу справедливості судових процедур, а також забезпечить відповідачу конституційне право на судовий захист.

       Згідно зі статтею 129 Конституції України  однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

       Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. Конституційним Судом України надано висновок про те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

       Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин 1 та 2 статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

       Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

       Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

       Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

       Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

       Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

       Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа № 61-12112сво18).

       З вказаних вище підстав пропущений позивачем строк на апеляційне оскарження рішення суду підлягає поновленню.

       Зміст апеляційної скарги відповідає вимогам статті 356 Цивільного процесуального кодексу України.

       Повноваження представника на підписання апеляційної скарги підвтерджені належним чином оформленою доіреністю.

       Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 2378,70 гривень, що відповідає розміру ставки, встановленої пунктом 9 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

       Керуючись статтями 127,351-356,359,360,361 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив :

       Поновити Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» строк на апеляційне оскарження рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області

від 19 квітня 2018 року.

       Відкрити апеляційне провадження.        

       Копію апеляційної скарги з доданими до неї документами надіслати позивачу та роз’яснити право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі, який має містити:        

       1) найменування суду апеляційної інстанції;

       2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;

       3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

       4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

       5) перелік матеріалів, що додаються.

       До відзиву мають бути подані докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

       Встановити строк для надання заперечень на апеляційну скаргу – до 12 жовтня 2018 року.

       Роз’яснити учасникам справи, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

        Копію ухвали направити учасникам справи.

       Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

       Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud1290/.

       Судді:                                                                        Н.М.Авалян

                                                                                       ОСОБА_2

                                                                                       ОСОБА_3