АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/3840/15 Справа № 200/2808/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.
Категорія 48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Пономарь З.М., суддів Пищиди М.М., Петешенковій М.Ю., при секретареві Яловій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 16 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровськ від 16.09.2014р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. В апеляційній скарзі, підписаній представником ОСОБА_2 – ОСОБА_4, заявлено про скасування вказаного судового рішення з посиланням на невідповідність його вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.05.2004р. по 3.09.2010р. (а.с.6,7). Від шлюбу мають дитину ОСОБА_5, 14.05.2004р.н. Шлюб сторін розірвано 3.09.2010р. У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, яким просив поділити їх з ОСОБА_3 спільне майно подружжя - плазмовий телевізор, пральну машину, пилосос, DVD, м’які меблі загальною вартістю 77000грн. На підтвердження придбання у шлюбі вказаного майна та його вартості посилався на аналогічні позовні вимоги, заявлені ОСОБА_3 до Кіровського райсуду м.Дніпропетровськ у 2011 році. Інших доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 не надано. Відповідачкою позовні вимоги ОСОБА_2 не визнано, а наявність спільного майна після розірвання шлюбу заперечувалась (а.с.29,30).
Враховуючи встановлені обставини про недоведеність ОСОБА_2 позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України, ст.69 СК України відмовив у їх задоволенні.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що у судовому засіданні при розгляді Кіровським райсудом м.Дніпропетровськ позову ОСОБА_3 встановлено обсяг та вартість придбаного у шлюбі майна не можуть бути прийняті до уваги. Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Зокрема, за положеннями ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, ухваленим 8.07.2011р. заочним рішенням Кіровським райсудом м.Дніпропетровськ за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 вирішувалось питання про поділ майна у якості спільного майна подружжя, у тому числі, і заявлене до поділу ОСОБА_2 у його позові. Зокрема, за вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 виділялось квартиру АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення по пр.Кірова,125 у м.Дніпропетровськ, а ОСОБА_2 - плазмовий телевізор, пральну машину, пилосос, DVD, спальний гарнітур, м’які меблі, домашній кінотеатр (а.с.12-14). Проте вказане рішення законної сили не набрало, оскільки рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.09.2011р. було скасовано з відмовою у задоволенні позову ОСОБА_3 (а.с.27,28). У зв’язку з цим обставини, які були встановлені рішенням Кіровського райсудом м.Дніпропетровськ, не можуть вважатись такими обставинами, які у розумінні вимог ч.3 ст.61 ЦПК України не повинні доказуватись при розгляді даної справи. Доводи в апеляційні скарзі про те, що обсяг та вартість майна подружжя у судовому засіданні Кіровського райсуду м.Дніпропетровськ були підтверджені усіма учасниками судового процесу суперечать дійсним обставинам. Вказана справа розглянута судом у заочному порядку без участі відповідача. Допитані свідки давали покази лише відносно проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім’єю у відповідний період та придбання нерухомого майна. Як вбачається зі змісту судового рішення лише факти щодо проживання однією сім’єю та придбання нерухомості і були встановлені судом. Щодо придбання подружжям іншого – нерухомого майна встановлених судом відповідного факту чи обставин рішення суду взагалі не містить, проте вказане нерухоме майно виділене саме ОСОБА_2 Посилання в апеляційній скарзі, як і в позовній заяві ОСОБА_2, фактично зводяться лише до того, що у письмовій позовній заяві ОСОБА_3 зазначалось про таке нерухоме майно. Однак таке зазначення не вважається доказом по справі за позовом ОСОБА_2, а фактично має характер припущень відносно придбання у період шлюбу цього майна. Між тим, відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи наведене, підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 16 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: Пономарь З.М.
ОСОБА_6
ОСОБА_7