АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14312/18Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є.

Провадження № 33/789/300/18 Доповідач - Коструба Г.І.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Коструба Г.І.

розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв”язку з відмовою останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, цією постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 352, 40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить строк на апеляційне оскарження поновити, постанову місцевого суду скасувати як незаконну та прийняту з порушенням вимог КУпАП, а справу направити на новий розгляд.

Зазначає, що місцевий суд не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи і, хоча у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в місцевому суді 06 серпня 2018 р. о 10.00 год., стверджує, що такого типу повідомлення є орієнтовним і не може мати імперативного характеру, а тому вважає, що суд, не направивши йому повістки, порушив його право на захист, зокрема право бути присутнім при розгляді справи. Крім того, він проживає в іншій області і не має можливості без законних на те підстав їздити до м. Тернополя та переконуватись в дійсності зазначеної в протоколі дати.

Стверджує, що будь-яких повісток про день та час розгляду справи він не отримував, а про постанову суду він дізнався з Єдиного реєстру судових рішень 21 серпня 2018 року.

Крім того вказує, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння не може бути беззаперечним доказом перебування особи в такому стані, а тому суд повинен був всебічно дослідити всі докази, в тому числі і його пояснення та пояснення незацікавлених свідків, чого зроблено не було.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адмінправопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього, оскільки у відповідній графі протоколу про адмінправопорушення, копію якого він отримав, зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 06.08.2018 року о 10 год. 00 хв. у Тернопільському міськрайонному суді.

Крім того, ОСОБА_1, знаючи, що ймовірно у вищезазначену дату відбудеться розгляд справи відносно нього, не проявив належної зацікавленості щодо стадії розгляду справи та не з”явився на вказану дату до суду, не повідомивши про це місцевий суд та не надіславши повідомлення на адресу суду щодо можливого перенесення або розгляду справи за його відсутністю, у зв”язку з чим суд розглянув дану справу без його участі і, на думку суду апеляційної інстанції, не порушив при цьому право ОСОБА_1 на захист.

Тим не менш, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо отримання ОСОБА_1 направленої місцевим судом на його адресу копії оскаржуваної постанови, а тому, враховуючи статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також вимоги ст.256 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.

26 вересня 2018 року ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи відносно нього апеляційним судом, на електронну адресу Апеляційного суду Тернопільської області надіслав повідомлення з проханням розглянути його апеляційну скаргу за його відсутності, у зв”язку з чим вважаю за можливе розглянути його справу у відсутності апелянта.

Що стосується суті оскаржуваної постанови, то, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд дійшов вірного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Так, відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 23 липня 2018 року близько 05 год. 15 хв. на автодорозі М09 Тернопіль- Львів — Рава- Руська 4 км. керував автомобілем “Сеат Толедо” д.н.з. RP 78328 з явними ознаками алкогольного сп”яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу: газоаналізатора “Драгер Алкотест 6810” та проходження такого огляду в ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться: протоколом про адмінправопорушення серії БД №066530 від 23 липня 2018 року, згідно якого останній 23 липня 2018 року близько 05 год. 15 хв. на автодорозі М09 Тернопіль- Львів — Рава- Руська 4 км., керуючи автомобілем “Сеат Толедо” д.н.з. RP 78328 з явними ознаками алкогольного сп”яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, - від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу: газоаналізатора “Драгер Алкотест 6810” та проходження такого огляду в ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, відповідно до яких водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп”яніння в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4; письмовими поясненнями вказаних свідків, які зазначили, що ОСОБА_1, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп”яніння, та іншими матеріалами.

Ці пояснення свідків, протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис підставно судом першої інстанції були покладені в основу рішення, оскільки вони є об”єктивними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, у зв”язку з чим дійшов вірного висновку про наявність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження апелянта про те, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння не може бути беззаперечним доказом перебування особи в такому стані, є необґрунтованим, оскільки місцевий суд притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не за керування у такому стані.

Що стосується повернення матеріалів справи на новий розгляд, про що у своїй скарзі ставить питання апелянт, то відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Направити матеріали на новий розгляд суд апеляційної інстанції не уповноважений.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Строк на апеляційне оскарження поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, — без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5