Справа № 2а- 122/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого Лили В.М.
секретаря Дяченко М.О.
за участю
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу,-
в с т а н о в и в:
позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року позивачка є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 даного Закону, з 01.01.2006 року позивачці повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але у 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась, оскільки Верховною Радою України були прийняті Закони «Про державний бюджет України на 2006 рік» і «Про державний бюджет України на 2007 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Як вказано в позовній заяві, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007, визнав положення п. 12. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01.01.2006 р. – 350 грн., з 01.04.2006 р. – 359 грн., з 01.10.2006 р. – 366 грн., з 01.01.2007 року – 380 грн., з 01.04.2007 р. – 406 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн. Невиплачена позивачці щомісячна державна соціальна допомога за 2006 р. складає 1290 грн. (4302 ? 30) : 100, за 2007 р. складає 1442 грн. (4809 ? 30) : 100. Тому, сума невиплаченої позивачці щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 р. по 2007 р. складає 2732 грн.
Також в позовній заяві позивачка вказала, що про належні їй виплати її не повідомляли, тому про факт порушення її прав позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 р. У зазначеному рішенні вказано, що воно повинно бути опубліковано в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України», що й було зроблено у № 4 від 07.11.2007 р. Тому, про порушення своїх прав позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. В зв’язку з цим, у позовній заяві позивачка просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів; стягнути з відповідача на свою користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 р. у розмірі 2732 грн., та зобов’язати відповідача нараховувати позивачці щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, з надбавкою до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач не з’явився двічі в судове засідання, та не повідомив про причини своєї неявки.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено, що позивач двічі : 07.12.2009 р. та 11.01.2010 р. не з’явилася в судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 155 КАС України, суд, -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської обл. шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, та шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лила В.М.