2-5/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2007 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Рудницької О.М.,

при секретарі - Марук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» про зобов»язання прийняти заяв на рацпропозиції Використання материкової частини землеполотна як основи для шляхового покриття» і «Зміна конструкції та місцевлаштування підпірної стінки на галереї» та зареєструвати їх і про стягнення винагороди за використання цих рацпропозицій в сумі 1 000 000 грн.ч

встановив:

Позивач в травні 2003 р. звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що при зведенні в 2001 р. ВАТ «Мостобуд» четвертої черги естакади в Одеському морському торгівельному порту ним були запропоновані, а відповідачем були використані дві раціоналізаторські пропозиції: «Використання материкової частини землеполотна як основи для шляхового покриття» і «Зміна конструкції та місцевлаштування підпірної стінки на галереї».

Як вказує позивач, відповідач відмовив йому видав позивачеві свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, однак укласти письмовий договір про розмір винагороди відмовився, посилаючись на відсутність розрахунку економічного ефекту, а після здачі об»єкту в експлуатацію, відповідач заявив, що платити винагороду не буде.

Як вказує позивач, за його розрахунками економічний ефект від впровадження його рацпропозиції «Використання материкової частини землеполотна як основи для шляхового покриття» складає 269 782 грн., а за використання рацпропозиції «Зміна конструкції та місцевлаштування підпірної стінки на галереї» - 30 898 грн.

При поданні даного позову до суду позивач вимагав стягнути з відповідача за використання вказаних рацпропозицій 250 000 грн., не надавши суду розрахунку в обґрунтування такої суми.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов і уточнив свої вимоги, просив, враховуючи інфляційні витрати, стягнути з відповідача на свою користь 1 000 000 грн., при цьому позивач не надав суду розрахунку з викладенням підстав для нарахування вказаної суми.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позову заперечував, зазначивши, що вказані позивачем рацпропозиції не були визнані ВАТ «Мостобуд». оскільки не використовувалися при будівництві четвертої черги естакади в Одеському морському торгівельному порту.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Раціоналізаторська пропозиція визнається використаною з дня її застосування у виробничому процесі. Відомості про дату початку застосування раціоналізаторських пропозицій «Використання материкової частини землеполотна як основи для шляхового покриття» і «Зміна конструкції та місцевлаштування підпірної стінки на галереї» в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи також відсутні акти про використання вказаних раціоналізаторських пропозицій і розрахунки економічного ефекту.

Судом призначалась по справі техніко-економічна експертиза, на вирішення якої ставилися питання щодо використання вказаних рацпропозицій та щодо розміру

економічного ефекту від використання цих рацпропозицій. Однак експертиза не була проведена через відмову позивача провести оплату експертного дослідження.

Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Посилання позивача, як на доказ його позовних вимог, на лист без дати і без вихідного номера ТОВ «Союзтранспроект», не може бути прийнятий судом до уваги, так як суд вважає це неналежним доказом наявності факту визнання та використання відповідачем зазначених рацпропозицій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вирішення питання зобов»язання прийняти заяви на вказані рацпропозиції та зобов»язання їх зареєструвати, не входить до компетенції суду, оскільки рішення по рацпропозиції приймається керівником підприємства чи керівником відповідного підрозділу, на якого це покладено наказом по підприємству, тобто є виключною компетенцією керівника юридичної особи, до якої подана рацпропозиція. При цьому слід враховувати, що навръ в разі відмови у визнанні рацпропозиції або у прийнятті її до використання, всі заперечення автора рацпропозиції розглядаються не судом, а науково-технічною радою або аналогічним органом підприємства і рішення цих органів, прийняте за наслідками розгляду заперечення, є остаточним, тобто не може оспорюватися в суді.

Крім того, складання, подача, розгляд заяви на рацпропозиції та її використання має відповідати Методичним рекомендаціям, затвердженим Наказом Держпатенту України від 27.08.1995 р. № 131 по узгодженню з Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством статистики України та Товариством винахідників і раціоналізаторів України.

Керуючись Розділом VI ЦК України (1963 р.), ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» про зобов»язання прийняти заяв на рацпропозиції Використання материкової частини землеполотна як основи для шляхового покриття» і «Зміна конструкції та місцевлаштування підпірної стінки на галереї» та зареєструвати їх і про стягнення винагороди за використання цих рацпропозицій в сумі 1 000 000 грн. -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Голосіївського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.