ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018                             місто Дніпро                                                Справа №  912/3933/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 (суддя Кабакова В.Г., повне рішення складено 26.03.2018) у справі  №912/3933/16

за  позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", м. Кропивницький Кіровоградської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", м. Новоукраїнка Кіровоградської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, с. Новопавлівка Кіровоградської області

про:  стягнення 3855937,60 грн. збитків за договором складського зберігання, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" збитки за договором складського зберігання на суму 3 860 925,41 грн..

09.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" подало заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" збитки у сумі 3 855 937,60 грн. та 57 913,88 грн. судового збору.

Саме такі вимоги підтримує позивач при новому розгляді справи.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" 3 855 937,60 грн. збитків та 57 839,10 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 року скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" 2 238 028,00 грн. збитків та 33 569,79 грн. судового збору за подання позовної заяви; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі №912/3933/16 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" 2 238 028,00 грн. збитків та 33 569,79 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неповерненням відповідачем товару - ОСОБА_2 в кількості 17840 л, який переданий за договором зберігання укладеним у спрощений спосіб шляхом оформлення накладної від 31.01.2015 (ОСОБА_2 в кількості 42240 л). Місцевий господарський суд визнав встановлений факт нестачі на зберіганні відповідача товару - ОСОБА_2 в кількості 17840 л та зазначив про звернення позивача під час розгляду справи із заявою про повернення товару або сплати вартості товару.

Місцевий господарський суд вважає доведеним наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки  відповідача  (неналежне виконання послуг по зберіганню, що призвело до втрати (нестачі) товару, шкода (виявлена різниця між обсягом товару за складськими накладними та фактичною наявністю), а також існування безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачу збитками  (шкода виступає об’єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання умов зберігання).

Місцевий господарський суд визначив середню вартість 1 літра ОСОБА_2 у сумі 123,46 грн. на підставі поданих позивачем доказів придбання вказаного товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Монсанто Україна" (5 214 950,64  грн. / 42240 л), та дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 2    202    526, 40 грн. (17840 л х 123,46 грн.).

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі №912/3933/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" повністю, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом були порушені вимоги матеріального права, викладені у статтях 938, 949, 950, 951, 953 Цивільного кодексу України.  Апелянт вважає, що місцевим господарським судом передчасно стягнуто збитки, завдані втратою (нестачею) товару, у зв’язку із відсутностю вимоги позивача про повернення речі до моменту звернення з вимогою про стягнення збитків.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом під час нового розгляду справи не враховані обов’язкові вказівки Вищого господарського суду щодо: встановлення за яким саме договором складського зберігання був переданий товар; встановлення відповідності чинному законодавству матеріалів інвентаризації; а також наявність складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на цивільний позов позивача, заявленого з тих же підстав з того ж предмету та з тих же підстав у кримінальній справі №12016120020012132.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується передання відповідачу на зберігання товару відповідно до договору від 01.02.2015. Також позивач  вважає, що матеріали інвентаризаційної перевірки відповідають вимогам законодавства, матеріали справи містять докази на підтвердження відсутності у відповідача товару, переданого йому на зберігання у кількості 17840 л. Оскільки товар передавався позивачем відповідачу як юридичній особі на підставі угоди, позивач вважає правомірним пред’явлення позову про стягнення збитків саме з відповідача. Щодо пред’явлення вимоги про повернення товару, то позивач зазначає, що з урахуванням висновку Верховного Суду України пред’явлення вимоги про повернення товару може бути шляхом подання позову, тому доводи апелянта про передчасність вимоги про стягнення збитків є безпідставними. Крім того, в процесі розгляду справи вимога про повернення товару пред’явлена позивачем.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №912/3933/16 колегією суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Кузнецова В.О., Чус О.В., відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16.

Згідно із розпорядженням керівника апарату суду №606/18 від 12.06.2018, у зв'язку із звільненням з посади судді Євстигнеєва О.С., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/3933/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №912/3933/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №647/18 від 18.06.2018, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Чус О.В., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/3933/16.

Згідно із протоколом автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №912/3933/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №912/3933/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Кузнецов В.О., Чередко А.Є., розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 11.07.2018.

Розгляд справи призначений у судове засідання на 11.07.2018 не відбувся, у зв'язку із  відрядженням головуючого колегії ОСОБА_3

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі №912/3933/16 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16 призначено у судове засідання на 06.08.2018.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.08.2018, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів  Кузнецова В.О., Чередка А.Є. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/3933/16.

Згідно із протоколом автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №912/3933/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 у справі №912/3933/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.

У судовому засіданні 06.08.2018 оголошено перерву до 26.09.2018.

У судових засіданнях, які відбулися 06.08.2018 та 26.09.2018 представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечення на апеляційну скаргу.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (зберігач) укладений договір складського зберігання, відповідно до пункту 1.1 якого зберігач приймає від поклажодавця на зберігання засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння та садівний матеріал (товарно-матеріальні цінності) за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д до вимоги повернення.

Відповідно до пункту 2.5 договір дійсний з моменту укладення і діє до 31.12.2014 та в будь-якому випадку до повного виконання  прийнятих на себе зобов'язань.

01.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (зберігач) укладений договір складського зберігання, відповідно до пункту 1.1 якого зберігач приймає від поклажодавця на зберігання засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння та садивний матеріал (товарно-матеріальні цінності) за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д до вимоги повернення.

Згідно з пунктом 1.3 договору від 01.02.2015 перелік майна, його кількість, і оцінка засвідчуються складською накладною, що видається після передачі товарів на зберігання.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.02.2015 зберігач зобов'язаний здійснювати належне зберігання товарів, вести складський облік товарів, що знаходиться на зберіганні, фіксувати належним чином кількість (коробів, ящиків, мішків) товарів при прийнятті їх на зберігання та при частковому отриманні товару поклажодавцем (представником поклажодавця).

Вживати всіх заходів для забезпечення схоронності товарів (пункт 3.3 договору від 01.02.2015). Пунктом 3.9 договору від 01.02.2015  сторони перебачили, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути товар, прийнятий на зберігання за умови проведення 100% оплати за здійснені послуги. При несплаті має право затримати товар до повного розрахунку за послуги зберігання.

Поклажодавець зобов'язаний передати товар на зберігання з обов'язковим оформленням складської накладної (пункт 4.1 договору від 01.02.2015).

Відповідно до пункту 6.1 договору від 01.02.2015  плата за зберігання товарів за цим договором становить 4 000,00 грн. з ПДВ на місяць (навіть коли товар не зберігався повний місяць на складі, але був переданий на зберігання) та підлягає сплаті шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Зберігача чи внесенням готівкою до каси підприємства не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків.

Договір дійсний з моменту укладання і діє до 31.10.2015 та в будь-якому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань (пункт 2.5 договору від 01.02.2015).

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (зберігач) укладений договір складського зберігання № 62, який діє з  моменту укладення до 31.12.2016 та в будь-якому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується, що  Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" засоби захисту рослин, що підтверджуються:

- накладною № НУ-0000016 від 31.01.2015 на товар ОСОБА_2 із загальною кількістю 42 240 літрів (а.с. 56, том 1),

- накладною НУ-0000069 від 26.02.2015 на товар ОСОБА_2 із зазначеною кількістю 14 080 літрів (а.с. 56, том 1),

- накладною № НУ-0000070 від 26.02.2015 на товар ОСОБА_2 із зазначеною кількістю 14 080 літрів (а.с. 58, том 1),

- накладною № НУ-0000071 від 26.02.2015 на товар ОСОБА_2 із зазначеною кількістю 14 080 літрів (а.с. 57, том 1),

- накладною № НУ-0000072 від 26.02.2015  на товар ОСОБА_2 кількістю 14 080 літрів (а.с. 58, том 1).

У вказаних накладних зазначено назву та кількість отриманих відповідачем  від позивача  засобів захисту рослин. Вартість товару, номер та серію партії, у вищезазначених накладних не зазначено.

Враховуючи дату договору - 01.02.2015, відсутність доказів внесення до нього змін щодо дати його укладання, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що товар ОСОБА_2 в кількості 42240 л за накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015 переданий на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" за договором зберігання, укладеного у спрощений спосіб відповідно до статті 181 Господарського кодексу України.

При цьому місцевим господарським судом враховано: основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" - "Складське господарство", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 161-163, том 1); існування раніше між сторонами договірних відносин щодо складського зберігання (договір від 05.02.2014 №62); звіти про  рух товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутіл технології в Україні" на зберіганні в Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс"; підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт щодо зберігання товару; пояснення директора товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс".

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що товар ОСОБА_2 в кількості 42240 л переданий на зберігання відповідачу за договором зберігання, укладеного у спрощений спосіб; ОСОБА_2 у кількості 56320 л переданий на зберігання за договором  складського зберігання від 01.02.2015; за договором складського зберігання від 01.01.2016 № 62 товар ОСОБА_2 на зберігання взагалі не передавався.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" зазначає, що товар за накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015 (ОСОБА_2 в кількості 42240 л) переданий після закінчення строку дії договору складського зберігання від 05.02.2014 та до укладення договору складського зберігання від 01.02.2015, тому та з посиланням на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, вважає, що цей товар є безпідставно набутим майном, вимога про повернення якого позивачем не пред'являлась, тому вимога про стягнення збитків є передчасною (а.с. 141 – 145, том 4).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" вважає, що дата договору - 01.02.2015 є технічною помилкою, так як 01.02.2015 це неділя, а допущення технічної помилки (описки) при укладенні договору складського зберігання  не скасовує факт передання товару  31.01.2015 в рамках укладеного договору  складського зберігання  від 01.02.2015.

19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" надало пояснення, в яких зазначило, що товар за видатковою накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015  переданий на зберігання на підставі договору складського зберігання від 01.02.2015.

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Обидві сторони – і Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" вважають, що товар за видатковою накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015  переданий на зберігання на підставі договору складського зберігання від 01.02.2015, тобто погоджуються на застосування норми частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Враховуючи згоду сторін договору на застосування  частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, товар за видатковою накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015 є переданим на зберігання на підставі договору складського зберігання від 01.02.2015.

Відповідно до статті 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (стаття 961 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Згідно з  пункту 3.2 договорускладського зберігання від 01.02.2015  зберігач зобов'язаний надати можливість поклажодавцю огляду товарів, вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

Як зазначає позивач у позові, керівник відповідача ОСОБА_4 повідомив про  можливу втрату матеріальних цінностей телефонним зв’язком.

Скориставшись правом здійснення контролю за забезпеченням схоронності товарів, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" видано наказ від 12.10.2016 № 30 про проведення інвентаризації товарних запасів, які знаходяться на відповідальному зберіганні  на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" з визначенням відповідальних осіб на чолі з начальником відділу (засобів захисту рослин) ОСОБА_5 (а.с.  61, том 1). Представниками створеної комісії 13.10.2016 здійснена контрольна перевірка наявності цінностей, що зберігаються на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", про що складено ОСОБА_5 контрольної перевірки наявності засобів захисту рослин на складі зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13 Д) та виявлено нестачу переданого на зберігання майна, в тому числі       ОСОБА_2  в кількості 17 840 л (а.с. 62, том 1).

В той же день факт залишків товарів на складах (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 13Д) та нестача товарно-матеріальних цінностей, в тому числі ОСОБА_2 в кількості 17 840 л зафіксовано ОСОБА_5 перевірки, який підписаний представниками поклажодавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" - керівником відділу продаж ОСОБА_5, менеджером по логістики ОСОБА_6Н, водієм-експедитором ОСОБА_7, директором ОСОБА_8 та представниками зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" - головним бухгалтером ОСОБА_9 та в.о. завідуючим складом (базою) ОСОБА_1 та скріплений печатками підприємств (а.с. 63, том 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні"  згідно накладних від 13.10.2016 (142-145, том 3) вивезено залишки товару переданого на зберігання, у т.ч. ОСОБА_2 у кількості 2700 л (накладна №  НУ-0000663 - а.с. 144, том 3).

13.10.2016 ОСОБА_5 звернувся до Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області із заявою про заволодіння невідомими особами належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" товару, а саме ОСОБА_2 в кількості 17840 л (а.с. 152, том 3).

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України 24.10.2017, якою справу направлено на новий розгляд, суди не дослідили всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності і належним чином не встановили, чи відповідають матеріали інвентаризації вимогам чинного законодавства щодо їх оформлення, підстави участі представників відповідача в інвентаризаційній комісії, суди попередніх інстанцій не обґрунтували в рішенні та постанові, чи можна в такому випадку матеріали інвентаризації, а саме ОСОБА_5 контрольної перевірки цінностей на складі зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" станом на 13.10.2016 та ОСОБА_5 перевірки щодо встановлення залишків товарів на складах вважати належними та допустимими доказами нестачі товарно-матеріальних цінностей та підтвердження факту наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення за нестачу майна, яке було передане йому за договором складського зберігання.

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (далі - Положення про інвентаризацію), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Проведення інвентаризації, відповідно до пункту 7 розділу 1 Положення про інвентаризацію є обов'язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Положення про інвентаризацію, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Таким чином, виявивши відсутність товарно-матеріальних цінностей,  керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" зобов'язаний був створити інвентаризаційну комісію для перевірки наявності переданого на зберігання майна.

Матеріали справи містять пояснення від 07.03.2017, надані  директором  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс"  ОСОБА_4, в яких зазначено, що розпорядчого документу щодо створення інвентаризаційної комісії за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та  впровадження ноутілл технології в Україні" щодо інвентаризації залишків ТМЦ по договору складського зберігання від 01.02.2015 не приймалось.

У період з  04.10.2016 по 14.10.2016 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_4 перебував на лікарняному.

Станом на 01.10.2016 по договору складського зберігання на зберіганні у підприємства значився ОСОБА_2 у кількості 17 840 л.

Старшим слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_10 на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 912/3933/16, надано належним чином засвідчену копію заяви директора ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_4 від 05.10.2016, подану ним до правоохоронних органів, про яку зазначено вище і зміст якої відповідає "фабулі" з кримінального провадження (а.с. 173, 174, том 3).

Матеріали справи не містять доказів створення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_4  інвентаризаційної комісії  не тільки за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та  впровадження ноутілл технології в Україні", а й по самому Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс".

З цього приводу місцевий господарський суд зазначив наступне, при дослідженні такого різновиду письмових доказів, як сумісний акт контрагентів за договором, належне складення якого неможливо без свідомих дій обох сторін господарського спору, необхідно враховувати, що особа, яка звинувачується контрагентом в порушенні господарського зобов'язання, може уникати дій, необхідних для складання документу в передбаченій законодавством формі з метою уникнення відповідальності в подальшому.

Враховуючи те, що ОСОБА_4, виявивши  нестачу товару ОСОБА_2 в кількості 17840 л, не видав розпорядчого документу по створенню інвентаризаційної комісії для документального підтвердження його відсутності на зберіганні, місцевим господарським судом розцінено як ухилення від належного документального оформлення факту відсутності на зберіганні товарно-матеріальних цінностей – ОСОБА_2 в кількості 17840 л, тому місцевим господарським судом прийнято як належний доказ відсутності ОСОБА_2 в кількості 17840 л -  ОСОБА_5 інвентаризації станом на 13.10.2016, який підписаний представниками поклажодавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" - керівником відділу продаж ОСОБА_5, менеджером по логістики ОСОБА_6Н, водієм-експедитором ОСОБА_7, директором ОСОБА_8 та представниками зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" - головним бухгалтером ОСОБА_9 та в.о. завідуючим складом (базою) ОСОБА_1 та скріплений печатками підприємств (а.с. 63, том 1).

Враховуючи письмові пояснення ОСОБА_4 станом на 01.10.2016 по договору складського зберігання на зберіганні у підприємства значився ОСОБА_2 у кількості 17 840 л (а.с. 41, том 3); звіти про рух товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" за вересень та жовтень 2016 року (а.с. 164, 166, том 2); акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" від 13.10.2016 (а.с. 62, том 1);  накладну від 13.10.2016 № НУ-0000663 (а.с. 144, том 3); звернення  ОСОБА_4 до правоохоронних органів із заявою про викрадення товарно-матеріальних цінностей (а.с. 174, том 3); звернення представника позивача ОСОБА_5 13.10.2016 до правоохоронних органів (а.с. 152, том 3); акт інвентаризації станом на 13.10.2016 (а.с. 63, том 1), місцевий господарський суд дійшов до висновку про незабезпечення відповідачем збереження  переданого на зберігання товару, а саме ОСОБА_2 в кількості 17 840 л.

В матеріалах справи міститься заява  директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс"  ОСОБА_4 від 05.10.2016 та витяг з кримінального провадження №12016120020012519, відповідно до яких 05.10.2016 до Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області звернувся керівник відповідача ОСОБА_4 з заявою про злочин, що стала підставою для порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, про що здійснено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 150, 151, том 3).

Згідно заяви та  витягу з кримінального провадження №12016120020012519 в розділі "фабула" зазначено, що в період часу з 01.07.2016 по 01.10.2016 матеріально-відповідальні особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" перебуваючи в м. Кіровограді вул. Мурманська,13 Д, за попередньою змовою між собою привласнили 17 840 літрів засобів захисту рослин ОСОБА_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", передані останніми Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на зберігання згідно договору №62 складського зберігання від 01.01.2016.

Відповідач надав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному  в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016120020012132 від 28.09.2017 відносно ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 94 - 98) та ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.12.2017 про призначення підготовчого судового засідання  у зазначеному кримінальному провадженні (справа № 404/7642/17, номер провадження 1-кп/404/731/17)  (а.с. 93, том 4).

Відповідно до статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Місцевим господарським судом зазначено, що конкретні строки повернення товару переданого на зберігання сторонами погоджені не були, ні по договору зберігання ОСОБА_2, укладеного у спрощений спосіб (накладна від 31.01.2016 № НУ-0000016), ні по договору зберігання від 01.02.2015.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 2.5 договору складського зберігання від 01.02.2015 договір дійсний з моменту укладення і діє до 31.10.2015 та в будь-якому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов’язань.

Як встановлено апеляційним господарським судом товар за видатковою накладною №НУ-0000016 від 31.01.2015 є переданим на зберігання на підставі договору складського зберігання від 01.02.2015 (з урахуванням приписів частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України).

Дію договору сторонами встановлено до 31.10.2015.

Відповідно до статті 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Строк дії договору складського зберігання від 01.02.2015 закінчився 31.10.2015.

Доказів звернення до відповідача із вимогою повернути товар у зв’язку із закінченням строку дії договору складського зберігання від 01.02.2015 до 31.10.2015 матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.  

Позивач розрахував суму збитків у сумі 3 855 937,60 грн. з розрахунку 17840 л х 216,14 грн. за 1 л.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Місцевий господарський суд визнав доведеним наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки  відповідача  (неналежне виконання послуг по зберіганню, що призвело до втрати (нестачі) товару, шкода (виявлена різниця між обсягом товару за складськими накладними  та фактичною наявністю), а також існування безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачу збитками  (шкода виступає об’єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання умов зберігання).

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направив відповідачу вимогу  від 17.10.2016  № 17/10 про повернення ОСОБА_2  в кількості 17840 л, яка згідно відмітки отримана бухгалтером ОСОБА_11 17.10.2016 (т. 3 а.с. 23).

Однак у наданим письмових поясненнях від 07.03.2017, ОСОБА_11 заперечила  факт отримання нарочно будь-яких документів від представників позивача в т.ч. вимоги від  17.10.2016  № 17/10 (т. 3 а.с. 44).

Потім позивачем 01.03.2017 направлено  відповідачу вимогу  № 01/03  про повернення ОСОБА_2  в кількості 17840 л, а у випадку неможливості повернення, позивач вимагав відшкодування понесених збитків (т. 3 а.с. 24, 25).

У відповіді від 04.03.2017 № 66 на вказану вимогу  відповідач зазначив, що по договору  від 01.02.2015 прийняв  на зберігання ТМЦ.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся про повернення товару після закінчення строку дії договору складського зберігання від 01.02.2015, тому відповідальність  зберігача за втрату (нестачу) настає у порядку частини 3 статті 950 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 950 Цивільного кодексу України зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.  

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять належних та допустимих  доказів наявності умислу або грубої необережності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" за втрату (нестачу) майна по договору складського зберігання від 01.02.2015.

В матеріалах справи міститься договір складського зберігання від 01.10.2016, однак доказів передання речей, в тому числі й спірного майна, за вказаним договором в установленому законом порядку матеріали справи не містять. Як не містять і доказів продовження в установленому законом порядку продовження строку дії договору складського зберігання від 01.02.2015.

За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення збитків за договором складського зберігання від 01.02.2015 у сумі 3 860 925,412 грн.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд доводи апелянта вважає обґрунтованими, апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції, як прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про відмову в позові.          

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 у справі  №912/3933/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 86 758,59 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена – 27.09.2018.

Головуючий суддя                                                                      Н.В. Пархоменко

Суддя                                                                                             Л.А. Коваль  

Суддя                                                                                             Ю.Б. Парусніков