Справа № 2-439/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05 березня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака А.В. при секретарі Миколайчук Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», третя особа - Виконуюча обов'язки директора ОСОБА_2 про поновлення на роботі, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення його на роботі на посаді завідувача науково-організаційним відділом Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», стягнути з відповідача належну йому частину зарплати у вигляді 25% від посадового окладу завідувача науково-організаційним відділом Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», як незаконно недоплачену, починаючи з 01.01.2007 року, що складає 1985 гривень. Також просив суд стягнути з відповідача різницю в заробітній платі за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді цього підприємства за період з 01.01.2008 року до дня ухвалення рішення по даній справі. Мотивував свої вимоги тим, що він працював на посаді завідувача науково-організаційним відділом Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» з 27 грудня 2004 року. Як зазначає позивач, у квітні 2008 року ним при отриманні роздруківки заробітної плати було виявлено невідповідність його посади посаді, вказаній у роздруківці. Також заробітна плата була нарахована йому за посадою завідувача відділу. Позивач зазначає, що жодних наказів про переведення його на іншу посаду він не отримував і лише 10 квітня 2008 року був підписаний наказ про його переведення з 01 січня 2008 року на іншу посаду та внесення змін до штатного розпису. Своєї згоди на таке переведення ним не надавалось, а тому він змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, вважає своє переведення та звільнення незаконним і просить суд задовольнити свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач був переміщений на іншу посаду, а у такому випадку згоди працівника непотрібно. Звільнений ОСОБА_1 був на законник підставах.

Крім того представник відповідача просив суд застосувати наслідки сплину строку позовної давності. В задоволенні позову просив суд відмовити повністю.

Третя особа в судовому засіданні підтримала думку представника відповідача та просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні підтверджено, що Відповідач є державною бюджетною науково-дослідною неприбутковою установою, яка перебуває у віданні НАН України і фінансується виключно за рахунок державного бюджету України.

Головним розпорядником бюджетних коштів, які виділенні на фінансування Відповідача, є Національна академія наук України. Відповідач користується бюджетними коштами відповідно до затвердженого Президією НАН України кошторису видатків, а заробітна плата працівникам Відповідача фінансується на підставі затвердженого Президією НАН України штатного розпису.

Позивачем в судовому засіданні не заперечувалось, що кошторис доходів і видатків та штатний розпис діє лише протягом бюджетного року і зокрема особисто він приймав безпосередню участь у розробленні штатного розпису Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», як завідувач відділу кадрів Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України».

В судовому засіданні знайшов відображення факт, який не заперечувався сторонами, що позивач в період з 01.01.07 року по 30.09.07 року отримував доплату у 25% до посадового окладу за складність та напруженість у роботі, а надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 25% від посадового окладу позивачу встановлено лише з 07.11.07 року і позивач отримував вказану надбавку з дати видачі наказу. Щодо виплати позивачу інших 25 % немає підстав, оскільки у вказаний позивачем період на підприємстві був відсутній відповідний наказ та позивач не надав жодних доказів суду на підтвердження цієї позовної вимоги.

Сторонами у судовому засіданні не заперечувався факт того, що наказ про призначення зазначеної позивачем надбавки за складність та напруженість у розмірі 25% від посадового окладу за період з 01.01.07 року по 30.09.07 рік відповідачем не видавався.

ОСОБА_1 не надав жодного доказу про те, що надбавка за високі досягнення у праці йому встановлювалась відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, позивач підтвердив, що не звертався із заявою до керівництва про встановлення йому додаткової надбавки.

Відповідно до ст. 98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до п. З Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.01 року № 74, надбавки та доплати до посадових окладів встановлюються на підставі розпорядження керівника у межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом доходів та видатків бюджетної установи. Всі надбавки та доплати працівникам Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» встановлювались на бюджетний рік в межах фонду заробітної плати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» частини заробітної плати у розмірі 25% від посадового окладу завідувача Науково-організаційного відділу Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» з 01.01.07 року по 30.09.07 року, оскільки йому така надбавка не встановлювалась і в установі відсутній відповідний наказ про її встановлення.

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження позивача, що він не був ознайомлений з наказом Відповідача від 28.04.07 року за № 45 «Про внесення змін до штатного розпису на 2007 рік» та наказом від 10.12.07 року за № 134 «Про внесення доповнень до наказу № 45 від 28.04.07 року щодо змін до штатного розпису у 2008 році», оскільки таке спростовується матеріалами справи.

Позивач не заперечував, що він був ознайомлений з наказом відповідача від 28.04.07 року за № 45 «Про внесення змін до штатного розпису на 2007 рік» ще 07.05.07 року, що підтверджується його власним підписом на наказі з поміткою «незгідний з новим окладом». Жодних зауважень та заперечень щодо ліквідації посади завідувача науково-організаційного відділу Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» від ОСОБА_1 на адресу адміністрації підприємства не надходило.

Суд вважає, що позивач не дотримав вимоги ст. 233 КЗпП України, у якій зазначено, що працівник може звернутися з позовною заявою у справі про трудовий спір у тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

Позивач дізнався про скасування посади завідуючого науково-організаційним відділом Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» 07 травня 2007 році, а з позовною заявою звернувся до суду у червні 2008 року, з пропуском строку позовної давності.

Від позивача клопотання про поновлення строків позовної давності з поважних причин не надходило. Також позивач не заперечував, що на момент ознайомлення з наказом від 28.04.07 року він знав про порушене його право. Пропуск строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу та правового обґрунтування заявленим позовним вимогам про незаконне його переведення (переміщення) з посади завідувача науково-організаційним відділом Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України» на посаду завідуючого кадрів Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України».

Згідно з посадовими обов'язками завідувача науково-організаційного відділу, є звітність із кадрових питань, ведення обліку військовозобов'язаних, збирання, оформлення і надання матеріалів у різні інстанції щодо реєстрації та перереєстрації статутних документів Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», представництво в органах державної статистики, дозвільної системи України, підготовка кадрових наказів про прийом та звільнення працівників, проведення обліку трудових книжок тощо. Тобто виконання обов'язків завідуючого відділом кадрів Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України». Позивачем не заперечувалось, та він приймав участь у нарадах керівництва Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», як завідувач відділу кадрів.

У своїх позовних вимогах позивачем було заявлено позовну вимогу про поновлення його на посаді завідуючого науково-організаційним відділом.

Суд вважає, що позивачем не дотримано вимоги ст. 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися з позовною заявою у справі про поновлення на роботі в місячний строк з дня вручення копії наказу. Отже в частині цієї позовної вимоги необхідно застосовувати наслідки сплину строків позовної давності в один місяць, враховуючи, що строки позовної давності позивачем пропущено і відповідачем було заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити в за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Музей народної архітектури та побуту України НАН України», третя особа -Виконуюча обов'язки директора ОСОБА_2 про поновлення на роботі - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.