ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/4186/23 Справа № 243/7147/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                                         ОСОБА_4

за участю прокурора                                 ОСОБА_5

захисника                                         ОСОБА_6

обвинуваченого                                 ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В СТ А Н О В И Л А:

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2023 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.

На вказане рішення захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду відносно ОСОБА_7 скасувати. Вказує, що ризики мають формальний характер та є недоведеними. Зазначає, що суддя підійшов формально до розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .. В тексті ухвали суду першої інстанції не вказана стаття обвинувачення, а саме замість «ч. 2 ст. 111 КК України» зазначено «п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України», також в тексті оскаржуваної ухвали зустрічається інше прізвище.

Заслухавши суддю – доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, при продовженні ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров`я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.

Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого ОСОБА_7 , що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.

При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України у умовах воєнного стану .

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_7 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Щодо доводів апелянта, з приводу не вірно зазначеної статті обвинувачення та іншого прізвища особи обвинуваченого, колегія суддів вважає їх слушними, але вказані помилки є технічними та не впливають на суть прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 – 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді