Справа № 147/292/21

Провадження № 1-кп/147/5/23

УХВАЛА

26 грудня 2023 року                                                                                 смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області 

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020020300000197 від 17.10.2020, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

26.03.2023 до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

        В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , будучи обізнаними в тому, що у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_6 , протягом світлового дня, відсутній господар, вирішили вчинити крадіжку чужого майна з житлового будинку. ОСОБА_4 , реалізуючи попередню домовленість, направлену на викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_5 , умисно, з метою крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно, тобто непомітно для господаря та сторонніх осіб, шляхом відчинення металевої хвіртки, проникли на подвір?я житлового домогосподарства, а в подальшому, шляхом відчинення рукою віконної шибки, через вікно, проникли до житлового будинку, звідки викрали товарно-матеріальні цінності, а саме: бензопилу марки «Lider ISO 9002» з шиною Profesional та ланцюг до вказаної бензопили «Долмар 325 32Z» вартістю 2312,70 грн. та 209,48 грн. відповідно, упаковку кави «Якобс» 60 г. вартістю 65,20 грн., коробку цукерок «Вишня в шоколаді» масою - 190 г. вартістю 61,30 грн., три пари чоловічих зимових шкарпеток під назвою «Добра Пара» розміром 25-27 загальною вартістю 58,50 грн., музичну колонку JBC 003 вартістю 302,25 грн., що на загальну суму викрадених об?єктів, які підлягали ідентифікації та подальшому визначенню їх вартості, складає 3009,43 коп. відповідно до висновку Вінницького відділення КНДІСЕ N?7454-7463/20-21 від 11.11.2020. Окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали коньяк України «три зірки» ТМ V.S "Flamber" 0,5 л. вартістю 129,00 грн., чоловічу туалетну воду AVON Full Speed (75 мл) вартістю 224,00 грн., 10 чугунних казанів місткістю: 20 л. - 1 шт. вартістю 500,00 грн., 10 л. - 5 шт. вартістю 315,00 грн. кожен, 5 л. - 1 шт. вартістю 245,00 грн., 8 л. - 3 шт. вартістю 270,00 грн. кожен, три зарядних пристрої, зокрема ТМ Samsung вартістю 122,40 грн., ТМ Хіаомі вартістю 113,80 грн. та ТМ Lenovo вартістю 143,27 грн., що на загальну суму викрадених об?єктів складає  3862,47 коп. відповідно до висновку Вінницького відділення КНДІСЕ №178-181/21-21 від 15.01.2021 та грошових коштів в сумі 500 грн. Викраденими речами та грошовими коштами на загальну суму 7371 грн. 90 коп. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд, а саме гроші витратили для власних потреб, а викрадене майно перенесли до місця проживання ОСОБА_4 , де зберігали з метою подальшого продажу. Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 7371 грн. 90 коп.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.

       В підготовчому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду. Також останнім було надано суду повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 11.01.2021 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.01.2021. Додатково прокурор зазначив, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не продовжувалися.

       Обвинувачений при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Потерпілий в підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом виділено в окреме провадження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження, що закріплені у ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Приписами ч. 2 ст. 9 КПК України на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладаються зобов`язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Отже, аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України та п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов`язує виключно із фактом закінчення строків досудового розслідування, а не завершенням досудового розслідування, можливістю проведення слідчих дій, виконання вимог ст. 290 КПК України, тощо.

Положеннями кримінального процесуального закону закріплених у ст.ст.219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акту.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Таким чином, згідно зі ст. ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст.291 та ч. 2 ст.283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування.

При цьому, згідно з Параграфом 3 Глави 24 КПК України, регламентуючи звернення до суду з обвинувальним актом, законодавець визначився, що передання обвинувального акту до суду та надання під розписку копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику здійснюється одночасно (ст.293 КПК України).

Таким чином, слід констатувати, що діючий процесуальний закон не передбачає можливості будь-яких затримок передання обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , кваліфікуються відповідно до ст. 12 КК України, як тяжкий злочини.

У рішенні у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р. ЄСПЛ зазначив, що відлік перебігу розгляду кримінальної справи для вирішення питання щодо його "розумності" у сенсі ч. 1 ст. 6 Конвенції починається з моменту виявлення ставлення державних органів до особи як до підозрюваного або як до обвинуваченого у вчиненні злочину. Зокрема, відлік строку провадження може починатися з дня: взяття особи під варту; повідомлення її про порушення щодо неї кримінальної справи; початку досудового розслідування.

Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено наступне.

17.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000197 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст.185 КК України.

Станом на 11.01.2021 ОСОБА_4 перебував у статусі підозрюваного, що свідчить про те, що 11.01.2021 йому було вручено пам`ятку та вручено повідомлення про підозру, яка була надана суду у підготовчому засіданні прокурором.

28.01.2021 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, з якою останній ознайомився 28.01.2021 о 12.00 год.

Нормами ч.1, 2 ст.28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Встановлено, що саме 11.01.2021 ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12020020300000197 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.01.20212 вбачається, що правова кваліфікація вчиненого правопорушення та формулювання обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, змінено не було.

Обвинувальний акт складено та затверджено 29.01.2021 начальником Тростянецького відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 .

Строк досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру в установленому законом порядку не продовжувався, про що свідчать інформація в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування, які знаходяться в матеріалах судової справи.

За вищевказаних обставин, без продовження строку досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, строк, визначений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України закінчився 10.03.2021.

Однак, лише 26.03.2023 даний обвинувальний акт було направлено до Тростянецького суду Вінницької області, що свідчить відмітка про отримання судом матеріалів кримінального провадження за вхідним №1707/21. Вихідний номер Бершадської місцевої прокуратури 02.31/5-135вих-21 від 09.03.2021.

Того ж дня було проведено автоматизований розподіл справи.

Відповідно до практики Верховного Суду, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі №752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Тобто, обвинувальний акт було скеровано до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки двомісячний строк після повідомлення про підозру на момент звернення до суду закінчився 10.03.2021.

Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При цьому слід згадати про правову позицію ККС ВС, викладену в постанові від 17.02.2021 у справі № 344/6630/17, яка визначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.

Закон містить поняття «завершення як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

Отже, закон містить чітку і недвозначну заборону вчинення будь-яких слідчих та процесуальних дій поза межами строку досудового розслідування. Строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.

Таким чином, обґрунтованим з точки зору засад кримінального провадження вбачається саме прийняття рішення про закриття даного кримінального провадження. Адже будь-яке інше рішення становитиме порушення права на справедливий суд та права на захист в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини з цього питання.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява N 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява N 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 р. у справі №556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, та відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минув обмежений процесуальний строк.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалах від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 13.10.2020 р. у справі №243/11589/19 (відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами прокурора в кримінальних провадженнях, закритих на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України судом першої інстанції у зв`язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування).

Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 15.09.2021 у справі №711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення ч. 5 ст. 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

З урахуванням викладеного, установлено наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому суд приймає рішення про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 .

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити під час розгляду виділеного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст.ст.124, 126 КПК України, а також, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №598/1781/17 від 17.06.2020 щодо питання правильності застосування судами статті 49 КК України та порядку компенсації процесуальних витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат в кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення судової експертизи на суму 1307,52 грн. з обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням кримінального правопорушення. Окрім того, слід зазначити що дана сума (1307,52 грн.) становить половину вартості проведеної експертизи.

Запобіжний захід у виді  цілодобового домашнього арешту, який застосований до ОСОБА_4   26.12.2023 з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого, до набрання  ухвалою суду законної слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 28, 113, 115, 116, 219, 283, п. 10 ч. 1 ст. 284, 293, 369-372, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000197 від 17.10.2020, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

  Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 52 коп.

До вступу ухвали суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі 7 днів після проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 08.30 год. 27.12.2023.

Суддя                                                                ОСОБА_1