КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа№ 910/406/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Сотнікової І.О.

у присутності представника скаржника Косянчука В.В. - довіреність № 11/18 від 30.07.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжгалузева машинобудівна корпорація" на постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року

у справі № 910/406/18 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕРТ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі №910/406/18 визнано ТОВ „ПЕРТ" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Пономарьова В.А., вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ТОВ „Міжгалузева машинобудівна корпорація" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у даній справі та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Зубець Л.П., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року апеляційну скаргу ТОВ „Міжгалузева машинобудівна корпорація" на постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі № 910/406/18 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.

Згідно відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 23.08.2018 року.

29.08.2018 року, згідно відтиску штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду, тобто у встановлений судом строк скаржником на виконання ухвали суду від 20.08.2018 року подано додаткові пояснення в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження та права звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Міжгалузева машинобудівна корпорація" на постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі №910/406/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 20.09.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшли додаткові пояснення по справі, а від ліквідатора банкрута - відзив на апеляційну скаргу, в якому останній погоджується з доводами, які викладені у ній, просить її задовольнити та здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник ТОВ „Міжгалузева машинобудівна корпорація" в судовому засіданні 20.09.2018 року вимоги апеляційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень, підтримав, просив її задовольнити, постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року скасувати та припинити провадження у справі.

20.09.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року - скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „ПЕРТ", з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, боржник - ТОВ „ПЕРТ" зареєс трований 10.07.2007 року як суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно статуту ТОВ „ПЕРТ", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „ПЕРТ" (протокол № 10 від 18.03.2015 року), а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) ТОВ „ПЕРТ" є громадянин України ОСОБА_4, який володіє 100% статутного капіталу товариства, розмір внеску до статутного фонду - 40 000 000,00 грн.

В процесі здійснення господарської діяльності, враховуючи недоцільність провадження подальшої господарської діяльності, беручи до уваги наявну кількість кредиторських вимог та незадовільний фінансовий стан підприємства, а також відсутність подальших перспектив його розвитку рішенням єдиного учасника боржника від 27.09.2017 року, яке оформлено протоколом № 02, було вирішено припинити господарську діяльність ТОВ „ПЕРТ" шляхом його ліквідації, призначити головою ліквідаційної комісії Пономарьова В.А. та встановити строк для прийняття претензій кредиторів протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ „ПЕРТ".

28.09.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи ТОВ „ПЕРТ" шляхом ліквідації. Строк для заявлено кредиторами свої вимог встановлено до 11.12.2017 року.

Протягом строку, встановленого ст. 105 ЦК України та рішенням єдиного учасника товариства для заявлення кредиторами своїх вимог, з грошовими вимогами до боржника звернулися ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит", ПрАТ „АвтоКраз", ПрАТ „Зовнішньоторгівельна фірма „КрАЗ" та ПрАТ „Готель „Славутич", які ліквідаційною комісією ТОВ „ПЕРТ" визнані в повному обсязі.

При цьому, ліквідаційною комісією боржника за даними інвентаризації було встановлено наявність кредиторської заборгованості у боржника на суму 388 000 600,00 грн.

В процесі здійснення інвентаризації майна боржника ліквідаційною комісією встановлено наявність дебіторської заборгованості у розмірі 194 459 139,55 грн., що підтверджується даними фінансової звітності ТОВ „ПЕРТ".

Крім того, залишок коштів на рахунках боржника в банках складає 9 776,71 грн., а також на балансі підприємства обліковуються основні засоби, визначені в актах інвентаризаційних описів № 1-6.

За результатами проведеної роботи щодо виявлення кредиторів та розгляду грошових вимог останніх, виявлення та оцінки активів боржника, ліквідаційною комісією ТОВ „ПЕРТ" було складено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 28.12.2017 року, відповідно до якого загальної вартості активів боржника не вистачає для погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, у зв'язку з недостатністю у боржника майнових активів для погашення кредиторської заборгованості, на виконання приписів чинного законодавства, 28.12.2017 року єдиним учасником ТОВ „ПЕРТ" прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 04, відповідно до якого було вирішено затвердити проміжний ліквідаційний баланс ТОВ „ПЕРТ" станом на 28.12.2017 року.

При цьому, рішення про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ПЕРТ" в порядку та строки, передбачені Законом про банкрутство було прийнято на засіданні загальних зборів учасників боржника 19.12.2017 року (протокол № 03).

12.01.2018 року голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „ПЕРТ" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство у зв'язку з недостатністю вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі № 910/406/18 визнано ТОВ „ПЕРТ" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Пономарьова В.А., вирішено інші процедурні питання.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної кредитором постанови, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно статті 209 ГК України, у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Згідно вимог ч. ч. 1,3 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення. зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства є ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання перед господарським судом процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно зі статтею 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок визначений ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

При цьому дотримання вимог у відповідності до ст. 111 ЦК України та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті додаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Як передбачено ч. 1 ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Так, у заяві про порушення справи про банкрутство заявник (боржник) посилається на наявність у нього дебіторської заборгованості в розмірі 194 459 139,55 грн., яка підтверджується Актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками, та іншими дебіторами та кредиторами від 20.09.2017 року.

В якості доказів вжиття відповідних заходів щодо стягнення вказаної заборгованості боржником додано копії листів-претензій від 08.11.2017 року за вих. №№ 08-11/01-08-11/18 щодо необхідності погашення ними заборгованості перед ТОВ „ПЕРТ".

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено та ліквідатором не заперечується, що у порушення наведеної норми ст. 111 ЦК України, головою ліквідаційної комісії не заявлено позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи, тобто не вжито всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2017 року у справі № 910/19196/16).

В свою чергу, докази пред'явлення претензії до дебітора про сплату боргу та, відповідно, визнання ним заявлених вимог, не можуть бути прийняті як докази вжиття заходів із повернення дебіторської заборгованості на користь боржника, оскільки лише констатують наявність такої заборгованості, визнаної сторонами відповідного правовідношення.

Крім того, в ч. 7-8 ст. 111 ЦК України, зокрема, зазначено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітній період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, вбачається із заяви боржника та не заперечується ліквідатором, всупереч наведених норм, матеріали справи не містять доказів подання документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності за останній звітній період до органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, що також є свідченням неналежного проведення досудової процедури ліквідації боржника.

При цьому, переглядаючи законність винесення оскаржуваної постанови на підставі наявних у справі доказів, судом також враховано, що рішення єдиного учасника ТОВ „ПЕРТ" про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято на засіданні загальних зборів учасників боржника 19.12.2017 року (протоколом № 03), в той час як проміжний ліквідаційний баланс за результатами проведеної роботи щодо виявлення кредиторів та розгляду грошових вимог останніх, виявлення та оцінки активів боржника було затверджено 28.12.2017 року (протоколом № 04).

Тобто, питання щодо звернення до суду із заявою про порушення відносно боржника справи про банкрутство було вирішено ще то того, як було затверджено проміжний ліквідаційний баланс учасниками боржника, що не узгоджується із загальними положеннями досудової процедури ліквідації підприємства, визначеними ЦК України, відповідно до якої лише за наслідками дослідження розміру активів та пасивів боржника, який відображається у проміжному ліквідаційному балансі, можливо вирішувати питання щодо подальших дій з підприємством.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність обов'язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої статтею 95 Закону про банкрутство.

Крім того, судова колегія також не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про призначення ліквідатором банкрута Пономарьова В.А. з огляду на наступне.

Як встановлено судом, у прохальній частині заяви про порушення відносно боржника справи про банкрутство міститься клопотання про призначення ліквідатором банкрута Пономарьова В.А.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону).

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

При цьому, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство, господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

Порядок призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство врегульований ст. 114 Закону про банкрутство, за якою кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

При цьому, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 911/3730/16 та від 06.02.2018 року у справі №908/433/17).

Тобто, процедура призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство не має винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власниками, за особливостями провадження відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство, та не звільняє суддю, якому передано на розгляд заяву про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, від обов'язку щодо вчинення електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором боржника, за наявності правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

Колегія суддів зазначає, що господарським судом міста Києва у постанові про визнання боржника банкрутом не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності призначення в якості ліквідатора у даній справі саме Пономарьова В.А. і не зазначено конкретних обставин, які б унеможливлювали обрання іншого, не пов'язаного з боржником, ліквідатора в порядку статті 114 Закону із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Таким чином, призначення ліквідатором у даній справі Пономарьова В.А., який виконував повноваження ліквідатора ТОВ „ПЕРТ" в досудовому порядку, без вчинення у даній справі електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури ліквідатора, здійснено судом всупереч приписам Закону про банкрутство.

Місцевий господарський суд встановлені судом апеляційної інстанції недоліки залишив поза увагою, чим в свою чергу допустився порушень вимог законодавства щодо повного та всебічного розгляду заяви боржника на підставі фактичних обставин справи та наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку про визнання ТОВ „ПЕРТ" банкрутом за ст. 95 Закону про банкрутство, оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідаційною комісією ТОВ „ПЕРТ" не дотримано в повному обсязі вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, що є порушенням вимог ст. 95 Закону про банкрутство, з огляду на що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку з безпідставним її порушенням.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжгалузева машинобудівна корпорація" на постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі № 910/406/18 задовольнити.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року у справі № 910/406/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким провадження у справі № 910/406/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕРТ" закрити.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

5. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 25.09.2018 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Л.П. Зубець

С.В. Сотніков