АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9902/14 Справа № 2-4595/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27     

У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Михайловської С.Ю., Красвітної Т.П., при секретареві Глубоченку М.О.,                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК” на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2014 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

       Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 16.09.2014р. відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В апеляційній скарзі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

       Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

       Судом першої інстанції встановлено наступне.

        8.07.2008р. ОСОБА_3 підписала заяву про надання “ПРИВАТБАНК” банківських послуг та отримання кредитної картки “Універсальна” з кредитним лімітом у сумі 7000грн. з відсотковою ставкою 2.5 % на місяць. Банком зроблено відмітки у заяві про відкриття 23.07.2008р. рахунків за двома картками: №5457092905016451 та №6762462037025282 (а.с.6).

       Посилаючись на існування заборгованості за кредитним договором від 8.07.2008р., банк просив стягнути з ОСОБА_3 її у сумі 15037грн.18коп., у тому числі, 7050грн.32коп. заборгованості за кредитом, 6294грн.61коп. заборгованості за відсотками, 500грн. комісії та штрафи у сумі 500грн. та 692грн.25коп. (а.с.4,5).

       Однак, ОСОБА_3 визнала факт отримання лише картки за №6762462037025282, проте заперечувала існування заборгованості по ній, отримання іншої картки та підписання 29.07.2008р. умов користування карткою “Універсальна”. Дійсно, заява ОСОБА_3 від 8.07.2008р. взагалі не містить вказівки про фактичне отримання нею жодної із зазначених карток №5457092905016451 та №6762462037025282. Відмітки у цій частині заяви здійснені лише представником банку (а.с.6). Крім того, за висновком судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_3 у наданому банком у якості доказу документі “Умови користування карткою “Універсальна” від 29.07.2008р. виконані не нею, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (а.с.80-85).

За наданою банком випискою з рахунку за карткою №6762462037025282 ОСОБА_3 видано: 30.07.2008р. - дві грошові суми по 2060грн., 22.11.2008р. – 1236грн., 8.12.2008р. – 2060грн. та 515грн., 16.12.2008р. – 108грн., 19.12.2008р. – 309грн. При цьому нею, одночасно, починаючи з 4.08.2008р. здійснювалось повернення кредиту наступними грошовими сумами: 4.08.2008р. – 730грн., 27.08.2008р. -200грн., 10.09.2008р. – 300грн., 19.09.2008р. – 400грн., 26.09.2008р. – 200грн., 3.10.2008р. – 300грн., 16.10.2008р. – 100грн. та 1400грн., 27.10.2008р. -200грн., 19.11.2008р. -350грн., 2.12.2008р. – 250грн., 17.12.2008р. - 400грн., 15.01.2009р. -500грн., 2.03.2009р. – 200грн., 27.03.2009р. – 250грн., 10.04.2009р. – 150грн., 23.04.2009р. – 300грн., 30.04.2009р. – 200грн., 3.06.2009р. – 250грн., 31.07.2009р. – 200грн..16.10.2009р. – 250грн., 21.10.2009р. -300грн., 2.2.2009р. – 200грн., 29.12.2009р. – 150грн., 26.03.2010р. – 200грн., 16.06.2010р. – 200грн., 8.10.2010р. – 150грн., 26.11.2010р. – 100грн., 24.02.2011р. – 100грн., 14.03.2011р. – 200грн., 15.07.2011р. – 100грн. (а.с.38-40).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.ст.1048,1054 ЦК України ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку за їх недоведеністю.

Посилання банку в апеляційній скарзі на те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи не є належним доказом не можуть бути прийняті до уваги. Експертизою встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у наданому банком у якості доказу документі “Умови користування карткою “Універсальна” від 29.07.2008р. виконані не нею, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Доказів, які б спростовували вказаний висновок ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять. У зв’язку з цим застосовуватись вказані умови не можуть. Фактично у якості належного доказу матеріали справи містять лише одну заяву від 8.07.2008р. у частині, якою ОСОБА_3 просила “ПРИВАТБАНК” надати їй банківські послуги та кредитну картку “Універсальна”. Між тим, оформлення та видача картки здійснено банком, у тому числі, і у бланку цієї заяви, неналежним чином. У зв’язку з цим суд при вирішенні справи обґрунтовано виходив лише з тих фактів, які визнавались самою ОСОБА_3 Надані банком відомості свідчать, що ОСОБА_3 фактично повернула надані їй за карткою кредитні кошти і підстав для стягнення сум, зазначених у позові не малось. У зв’язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

                               у х в а л и л а :

        Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК” відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М.

        ОСОБА_4

        ОСОБА_5