ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3486/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Старосуда М.І., Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (головуючий 1 інстанції: Бадюкова Ю.В.) по справі № 820/3486/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправною відмову ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.10.2017 року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- зобов'язати ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2017 року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. встановленої законом на 01 січня відповідного року. Встановити негайне виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт з наголошує та доводить, що в зв'язку з тим, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особа військовослужбовець, тому у нього є право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст..59 Закону №796. Відмова пенсійного фонду у перерахунку пенсії у 5-ти кратному розмірі є безпідставною.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, 263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи та про розгляд справи в порядку письмового за правилами спрощеного провадження, що не є перешкодою для вирішення справи за наявними у справі документами, наявність яких є достатньою для надання належної оцінки спірним правовідносинам та прийняття судового рішення. Позивач просив провести розгляд справи у його відсутність. У наданому відзиві на апеляційну скаргу, в якому висловлена позиція відповідача щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, вимог про розгляд справи за їх участі не висловлювалось.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, також є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст..54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796) до 01.03.2012 року.

З 01.03.2012 року позивача знято з обліку у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом в ГУ ПФУ в Харківській області та є отримувачем державної пенсії по 2 групі інвалідності, основний розмір якої обчислений 80 % грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262) та додаткову пенсію по відшкодуванню шкоди завданої здоров'ю призначену відповідно до Закону №796 в розмірі визначеному постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210.

Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи, що підтверджується документально ГУ ПФУ, з 01.01.2018 пенсію позивача було перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Копією довідки УМВС України в Харківській області від 27.08.1997 року №7/1295 підтверджується, що ОСОБА_1 з 20.11.1988 року по 20.05.1989 року виконував службові завдання та приймав участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача із зверненням про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

На зазначене звернення, відповідачем надана відповідь від 25.04.2018 року №2713/В-14 щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії відповідно статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Така відмова обґрунтована видом основної державної пенсії, яку отримує позивач відповідно до Закону №2262, а не Закону №796, яка призначається за різними правилами та різними органами пенсійного фонду. В даному випадку підстав для перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону №796 відсутні, не може бути проведений відповідачем, бо останній не є отримувачем державної пенсії по цьому закону. За правилами ст..7 Закону №2262 обумовлено, що особа має право отримувати лише один вид державної пенсії на свій вибір. Запропоновано звернутися до Ізюмського об'єднаного УПФУ в Харківській області для визначення можливості та доцільності призначення пенсії на умовах Закону №796.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В межах справи не є спірним стосовно наявності у позивача 2 групи інвалідності отриманої внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія1), яка отримана ним та пов'язана з виконанням службових завдань з 20.11.1988 року по 20.05.1989 року.

Основним спірним питанням в межах справи, є наявність або відсутність права позивача на здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796 у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 01.10.2017 року. На думку позивача він таке право має, пов'язує з перебуванням його на спеціальних зборах та прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в той же час, як за висновками відповідача таке право мають особи, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Позивач під час ліквідації наслідків на ЧАЕС не перебував на дійсній строковій службі та не є отримувачем пенсії по Закону №796.

Статтею 59 зазначеного Закону №796 регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з урахуванням внесених змін постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851 передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Виходячи з правового аналізу вищенаведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини, основною умовою для отримання зазначеної допомоги, є саме проходження дійсної строкової військової служби на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Такий статус особи, як віднесення до категорії військовослужбовець або особа призвана на збори на час ліквідації, що має право відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону №796 на перерахунок та виплату пенсії у відповідному розмірі. не передбачений.

Як вже було встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії.

Окрім того, як встановлено за матеріалами справи, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ч.3 ст.59 Закону №796 є отримувачем пенсії призначеної на умовах Закону №2262. Додатково до державної пенсії призначеної до цього Закону №2262, перерахунок якої був проведений з 01.01.2018 року (а.с.29) здійснюється доплата (надбавка) до основного розміру пенсії, як інваліду 2 групи за шкоду заподіяну здоров'ю, отриманої внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ч.1, 2 ст.59 Закону №796, пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Відповідно до ст..49 Закону №796, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Положеннями ч.1 стаття 54 Закону №796 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ст..7 Закону №2262, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Правовий аналіз наведених норм законів, доводить різну правову складову з відповідними притаманними наслідками між призначеною держаною пенсією за правилами положень Закону №796 та відповідно за правилами Закону №2262. Зазначені види пенсій, мають різне правове навантаження в сфері пенсійного забезпечення, який залежить від різних складових ознак, правил та умов призначення, їх фінансування, органів, що їх призначають та виплачують, в тому числі перерахунку таких видів пенсії.

Отримання позивачем додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, не створює юридично значимих наслідків та не встановлює право позивача на здійснення перерахунку пенсії за правилами ч. 3 ст.59 Закону №796. Позивач не є отримувачем державної пенсії за цим законом, а тому у нього відсутнє право на такий перерахунок пенсії. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, що Закон №2262 не передбачає можливості обчислення пенсії по інвалідності в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796.

Крім того, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, що позивач, в тому числі не довів та не відповідає критеріям, які є обов'язковими та визначені у ч.3 ст.59 Закону №796, що він у період з 20.11.1988 року по 20.05.1989 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби.

На підставі викладеного, з огляду на визначені позивачем правові підстави для здійснення перерахунку його пенсії відповідно до вимог що положення ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ , висновки суду першої інстанції стовно того, що положення ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ на позивача не поширюються, є цілком обґрунтованими та правомірними.

Під час ухвалення рішення, суд першої інстанції обґрунтовано також врахував правові позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08 травня 2018 року (справа № 820/1148/18 (провадження № Пз/9901/33/18), в якій також зазначено, що право на обчислення пенсії п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, з урахуванням також положень Закону №2262, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 257, 263, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року по справі № 820/3486/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко

Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд Л.В. Тацій