Судове рішення #740234
Ленінський районний суд міста Севастополя

Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2-281\2007р. Категорія ЗО

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 лютого 2007 року Ленінський районний суд міста Севастополя в

складі:               головуючого судді - Лядової Т.Р.,

при секретарі - Хіштілової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Севастополі цивільну справу за позовом Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 17 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, по зустрічному позову ОСОБА_1 до Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 17 про визнання угоди про погашення заборгованості недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, уточнивши в ході розгляду даної справи позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по оплаті квартплати в сумі 1613грн.34коп. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 який перебуває на балансі РЕП-17. Заборгованість відповідачів на липень 2006р. складає 1613грн.34коп., яка підлягає стягненню у судовому порядку, оскільки відповідачами добровільно сума заборгованості не оплачується.

Зустрічний позов представник РЕП-17 не визнала, звертає увагу суду на той факт, що доводи представника позивача по зустрічному позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Представник ОСОБА_1 пред'явлений позов не визнала, пояснила суду, що квартира, належить ОСОБА_1 на праві власності, виключена з житлового фонду місцевої Ради, у зв'язку з чим повинна була бути знята з обслуговування РЕП-17, нарахування квартирної платні здійснюються позивачем незаконно. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що між позивачем і відповідачем відсутні договірні відносини, всі витрати за змістом квартири відповідач несе самостійно, яких-небудь актів прийому виконаних робіт між позивачем і відповідачем не підписувалося, у зв'язку з чим, на відповідача не може бути покладений обов'язок по оплаті квартирної платні. Представник відповідача також звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_2. повинна бути виключена з числа відповідачів, оскільки не є власником квартири.

Зустрічний позов підтримала у повному об'ємі, пояснила суду, що ОСОБА_1 підписала угоду про рестукторізації заборгованісті, оскільки співробітники РЕП-17 відмовлялися видати їй довідку про склад сім'ї.

 

Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилася повторно, поважних причин нез'явлення суду не повідомила, про дату і час розгляду справи сповіщена судовим листом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлені позивачем по первинному позову вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі, зустрічний позов, на думку суду, задоволенню не підлягає по наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Довідкою про склад сім'ї підтверджується, що у вказаній квартирі з відповідачем зареєстровані і проживають її дочка ОСОБА_2. та неповнолітній син; ОСОБА_3 (арк.с.З).

Матеріалами справи підтверджується, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі РЕП-17 (арк.с.40).

З представленого РЕП-17 розрахунку заборгованості відповідачів по комунальних платежах вбачається, що вона розрахована.з дотриманням діючих тарифів, затверджених Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації НОМЕР_1 (арк.с.49-52).

Матеріалами справи об'єктивно підтверджується, що РЕП-17 належним чином виконує основний об'єм робіт, при тарифі 0,23грн. за квадратний метр для будинків без ліфта і 0,33 грн. за квадратний метр в будинках з ліфтами, який також затверджений Розпорядженням СМДА НОМЕР_3(арк.с 41-48,53-75) .

Яких-небудь доказів, підтверджуючих неналежне виконання РЕП-17 своїх обов'язків відповідачами суду не представлено.

Суд знаходить неспроможними доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2. повинна бути виключена з числа відповідачів, оскільки не є власником квартири, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства. Зокрема, ст.64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають сумісно з ним, користуються нарівні з наймачем всіма правами і несуть всі обов'язки, витікаючі з договору найму. Дана норма права застосовується і до власників квартир та членів їх сім'ї. Той факт, що між РЕП-17 та ОСОБА_1 не укладений відповідний договір про зміст будинку і прибудинкової території, правового значення не має та не звільняє відповідачів від оплати квартирної платні, оскільки судом безперечно встановлено, що відповідачі фактично користуються послугами, наданими РЕП-17. Доказів, що спростовують даний висновок суду, відповідачами не представлено.

Відповідно до Правил користування приміщеннями в житлових будинках і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992р., власники або наймачі житлових приміщень зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинка платню за його обслуговування, ремонт, не пізніше за 20 число поточного місяця.

Сторонами у судовому засіданні не оспорювався той факт, що відповідачі впродовж тривалого періоду часу зобов'язань по внесенню квартирної платні не виконують.

Посилання представника відповідача на те, що квартира, належна ОСОБА_1 на праві власності, рішенням виконкому Севастопольської міської Ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 виключена з житлового фонду місцевих Рад, на думку суду, не мають правового значення для даного спору, оскільки дані обставини лише свідчать про зміну правового статусу житлового приміщення, що не є підставою для звільнення від виконання власниками квартир і членами їх сімей зобов'язань за змістом будинку і прибудинкової території.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.12.2003р. між директором РЕП-17 та ОСОБА_1 укладена угода, за умов якої відповідач визнала борг, що є у неї, по квартирній платні в сумі 1217грн. 56коп., узяла на себе зобов'язання протягом 36 місяців вказану заборгованість погасити (арк.с.4) .

 

Оскільки Угода підписана сторонами в грудні 2003р., то до даних правовідносин необхідно застосовувати правила Цивільного Кодексу України в редакції закону 1963р.

Відповідно до ст.161 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений договором термін. З тексту угоди вбачається, що сторони досягли згоди за всіх істотних умов.

Судом досліджені доводи представника позивача по зустрічному позову про те, що ОСОБА_1 підписала угоду про визнання суми боргу, у зв'язку з чим, вона повинна бути визнана недійсною.

З пояснень представника ОСОБА_1 виходить, що оскаржувана угода була підписана у зв'язку з необхідністю отримання в РЕП-17 довідки про склад сім'ї і відмовою відповідачем у видачі такої довідки до підписання Угоди. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем по зустрічному позову та її представником не представлено суду жодного доказу, підтверджуючого примушення відповідачем позивача у момент підписання Угоди. Більш того,ОСОБА_1 впродовж практично трьох років не оспорювала обставин підписання Угоди, не зверталася до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи висловлені обставини, суд приходить до висновку про те, що доводи ОСОБА_1 та її представника щодо обставин підписання позивачем Угоди про реструкторізацию наявного боргу, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим, підстав для задоволення зустрічного позову не вбачається.

Вимоги позивача по первинному позову про суму заборгованості відповідачів підтверджені відповідним розрахунком (арк.с.15), що є в матеріалах справи, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню в повному об'ємі.

На думку суду, на відповідачів повинна бути покладена солідарна відповідальність по оплаті квартирної платні, оскільки доводи представника ОСОБА_1 про те, що відповідач ОСОБА_2 впродовж одного року не проживає в квартирі АДРЕСА_1, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що РЕП-17 рішенням Ленінської районної Ради М.Севастополя від ІНФОРМАЦІЯ_2 надана пільга по сплаті державного мита (арк.с.5), у зв'язку з чим, судові витрати по даній справі слід віднести на відповідачів. Позивачем по зустрічному позову не в повному об'ємі сплачені судовим збором вимоги про визнання угоди недійсною, а також витрати, пов'язані з ІТО, у зв'язку з чим, вони підлягають стягненню за рішенням суду.

На підставі ст.64 ЖК України, ст.ст.153,161,162 ЦК України (в редакції закону 1963р.), керуючись ст.ст.10,11,60,88,179,212,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов РЕП-17 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 17 заборгованість по оплаті квартирної платні у розмірі 1613грн.34коп.

ОСОБА_1  у задоволенні зустрічного позову до РЕП-17 про визнання угоди недійсною - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито в дохід держави в сумі 68грн., а також в дохід Ленінського районного суду М.Севастополя витрати, пов'язані з ІТО в сумі 11грн.25коп.

 

Стягнути з ОСОБА_2 . держмито в дохід держави в сумі 25грн.50коп., а також в дохід Ленінського районного суду М.Севастополя витрати, пов'язані з ПО  в сумі 11грн. 25коп.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд міста Севастополя шляхом подачі в Ленінський районний суд міста Севастополя апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути поданий до Ленінського районного суду міста Севастополя протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація