Справа № 2-А-427/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року  Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С

при секретарі -     Бешлієвій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське справу за позовом
Аблаєва Ноіла Усеіновича     до

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації, третя особа Головне управління Державного казначейства в АР Крим, Міністерство фінансів АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації про визнання відмови виплатити одноразову грошову допомогу, що виплачується щорічно до 9 травня як учаснику бойових дій, в розмірі 1750 неправомірною та з вимогою зобов'язати відповідача виплатити йому недоотриману разову грошову допомогу, що виплачується щорічно до 9 травня учаснику бойових дій. Позивач вказує, що відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учаснику бойових дій виплачується щорічна разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що станом на 09.05.2007р. повинно складати 2030 грн.; відповідач не здійснив виплату разової грошової допомоги в розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», чим порушує його права. Позивач вказує також, що ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учаснику бойових дій здійснюється у розмірі меншому ніж встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає також, що оскільки норми ст.29 та п.13 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнані неконституційними та втратили чинність, він має право на отримання разової грошової допомоги як учасник бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій по віку, що на думку позивача складає 406 х 5 = 2030 грн., а оскільки 280 грн. йому вже були виплачені, то просить зобов'язати відповідача виплатити йому недоотриману разову грошову допомогу в розмірі 1750 грн. В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив суд позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання представника не направив, про місце, дату та час судового розгляду справи відповідач повідомлений належно, причини неявки представника відповідач не пояснив, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявним у справі доказами.

Третя особа Головне управління Державного казначейства в АР Крим свою позицію виклало в письмовому запереченні від 13.10.2008р., в якому зокрема пояснює, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, Головне управління Державного казначейства в АР Крим діяло в межах своїх повноважень та забезпечує фінансування витрат з державних і місцевих бюджетів відповідно до встановлених розмірів асигнувань і касового плану, прийнятих в межах бюджетних призначень згідно Бюджетного кодексу України.

Третя особа Міністерство фінансів АР Крим свою позицію виклало в письмовому запереченні від 01.08.2008р., в якому зокрема пояснює, що одноразова грошова допомога, що виплачується щорічно до 9 травня, виплачується в розмірі, встановленому Урядом України, в рамках бюджетних призначень, встановлених Законом України про державний бюджет. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів є керівники управлінь до компетенції яких відноситься питання праці та соціального захисту населення. Міністерство фінансів АР Крим пояснює, що здійснює в даному випадку тільки фінансування на підставі отриманих від управління фінансів реєстрів нарахованих сум.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Судом досліджено посвідчення АА № 508686, видане на ім'я позивача, згідно якого позивач має право на пільги, встановлені для учасника бойових дій.

Судом досліджено лист від 15.02.2008р. в якому відповідач вказує про проведені позивачу виплати разової грошової допомоги до Дня Перемоги в 2007р. в розмірі 280грн.

Судом встановлено, що позивач має пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, отримав разову грошову допомогу до 9 травня як учасник бойових дій в розмірі 280 грн.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, учаснику бойових дій - 280 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень.

Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 норми ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п.13 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, визнані неконституційними, тобто норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" були визнані неконституційними в період поточного року в якому ці норми діяли, а отже позивач мав право на отримання допомоги в розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "Кечко проти України" (заява №63134/02) та "Войтенко проти України" (заява №18966/02) прийшов до висновку, що посилання державних органів на неможливість виконання зобов'язань через відсутність законодавчих заходів та коштів є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,11,71,162 КАС України, ст.22,46 Конституції України, ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії щодо відмови Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації щодо виплати Аблаєву Ноілу Усеіновичу у 2007р. щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації виплатити Аблаєву Ноілу Усеіновичу за 2007рік різницю між розміром щорічної разової грошової допомоги, встановленої ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасника бойових дій та розміром зазначеної допомоги, що була виплачена позивачу станом на 05.05.2007р.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд.