ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року  м. ОдесаСправа № 916/3211/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Діброви Г.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

секретар судового засідання – Молодов В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1 – за ордером від 24.09.2018 року серія ОД № 107279;

від відповідача – ОСОБА_2 – за ордером від 13.08.2018 року серія КВ № 711275;

від третьої особи – ОСОБА_3 – за довіреністю від 13.03.2018 року № 122;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, м. Южне Одеської області і Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ”, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року, м. Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст рішення складено 02.07.2018 року

у справі № 916/3211/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ”, м. Одеса

до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, м.Южне Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 державного майна України, м. Київ

про стягнення 98 762 416 грн. 55 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції, історія справи

24.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” 105 822 484 грн. 39 коп., в тому числі: сума основного боргу 48 586 354 грн. 73 коп., 3% річних – 1 089 359 грн. 04 коп., договірна пеня – 10 980 788 грн. 30 коп., інфляційні – 7 260 024 грн. 96 коп., збитки з пп. 2 п. 1 Розділу VI «Правил постачання природного газу» 37 905 957 грн. 36 коп., а також просило суд відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договорами на поставку природного газу від 27.07.2016 року № 883, від 29.07.2016 року № 885, від 01.08.2016 року № 884.

19.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” 71 282 637 грн. 39 коп., в тому числі: сума основного боргу 14 586 354 грн. 73 коп., 3% річних – 715 690 грн. 25 коп., договірна пеня – 10 087 796 грн. 63 коп., інфляційні – 7 986 838 грн. 90 коп., збитки з пп. 2 п. 1 Розділу VI «Правил постачання природного газу» 37 905 957 грн. 36 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Заява мотивована частковою оплатою відповідачем грошових коштів на виконання вимог договорів на поставку природного газу.

06.03.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” звернулось до Господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” 98 762 416 грн. 55 коп., в тому числі 3% річних – 715 690 грн. 25 коп., договірна пеня – 10 087 796 грн. 63 коп., інфляційні – 7 986 838 грн. 90 коп., збитки 79 972 090 грн. 77 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Заява мотивована тим, що позивач має право змінити предмет або підставу позову до моменту винесення рішення у справі, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача 3 % річних, інфляційні, пеню, а також суму збитків, що складається зі збитків згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу, додаткових витрат і упущеної вигоди.

Дана заява прийнята Господарським судом Одеської області до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2017 року у справі №916/3211/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 державного майна України, м. Київ.

29.03.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення судової економічної експертизи у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2017 року у справі №916/3211/16 призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи підтверджуються документально та нормативно збитки у розмірі 79 972 090 грн. 77 коп., заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” у справі №916/3211/16 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.03.2017 року) до стягнення з ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” і зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи і повернення матеріалів справи.

13.02.2018 року до Господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта за результатом проведення судово-економічної експертизи, у зв’язку з чим ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 року у справі № 916/3211/16 поновлено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі №916/3211/16 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” збитки згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 коп., додаткові витрати у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 715 690 грн. 25 коп., пеню у сумі 5 000 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 7 986 838 грн. 90 коп., судовий збір за подання позову у сумі 126 727 грн. 77 коп., судовий збір за проведення експертизи у сумі 46 983 грн. 08 коп., в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення збитків згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу є обґрунтованими, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат є обґрунтованими у сумах, вказаних у висновку економічної експертизи, 3 % річних, інфляційні є обґрунтованими, пеня є частково обґрунтованою, а збитки у вигляді упущеної вигоди є необґрунтованими належними і допустимими доказами у справі, у зв’язку з чим в їх задоволенні судом першої інстанції відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” і Публічне акціонерне товариство “Одеський припортовий завод” з рішенням суду не погодились, тому звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, які ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року у справі № 916/3211/16 прийнято та об’єднано для спільного розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі №916/3211/16 в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” задовольнити повністю, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати, у тому числі й судові витрати за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована частковим порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ГАЗ” вважає обґрунтованим рішення суду в частині задоволення позовних вимог і не погоджується з відмовою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди у сумі 38210595 грн. 94 коп.

На думку скаржника, судом першої інстанції при вирішенні справи по суті не було надано належної правової оцінки того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДФІНАНС-КОНСАЛТ», що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності виданого ОСОБА_5 державного майна України від 26.11.2015 року № 927/15, відповідно до договору від 24.02.2017 року з позивачем виконало незалежну оцінку майнового збитку, заподіяного Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» в результаті неналежного виконання умов договорів постачання природного газу ОСОБА_4 акціонерним товариством «Одеський припортовий завод». За результатом оцінки, зокрема, встановлено, що  Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» укладено договір на зберігання природного газу в підземних сховищах ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укртрансгаз». Запаси природного газу в ПСГ поповнюються щомісяця для забезпечення безперебійної гарантованої поставки споживачам.

В апеляційній скарзі вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» має достатньо власних коштів і активів для забезпечення поставок в щорічному обсязі не менше 500 000,000 тис. куб. м. Імпорт природного газу з жовтня 2015 року склав більше 30 мільйонів кубічних метрів. За 18 років роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» напрацювало тісні виробничі зв'язки з компаніями різних сфер діяльності і секторів економіки України. Великими підприємствами - постійними споживачами (покупцями) були: Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»; Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ»; Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ-Поставка»; Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця»; Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Дніпропетровська залізниця»; Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Південно-західна залізниця»; Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Південна залізниця»; Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай»; Державне підприємство «Адміністрація морських Портів України», що включає всі морські порти півдня України.

Також скаржником зазначено, що протягом 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» постачало природний газ, крім перерахованих вище, ще 240 споживачам, серед яких: Закрите акціонерне товариство «Одесакондитер», Приватне акціонерне товариство «Одеський коньячний завод», Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство», Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта», Товариство з додатковою відповідальністю «Інтерхім», Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», Приватне акціонерне товариство «Одеський завод шампанських вин», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський олійно-екстракційний завод», Споживче підприємство «ВЕККА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, Товариство з обмеженою відповідальнітсю «Епіцентр К», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» філія Інфоксводоканал, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-в», Акціонерне товариство «Укрексімбанк»,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса», Публічне акціонерне товариство «ОДЕСА-АВТО», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль» та інші. У 2016 році Компанія згідно укладених Договорів купувала природний газ у наступних газодобувних компаній України: Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБ-ГАЗ»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «ЕСКО-ПІВНІЧ»; Приватне підприємство «ЕРУ-трейдинг»; Приватне акціонерне товариство Державне підприємство «Укрнафтобуріння».

До того ж, Товариством з обмеженою відповідальністю  «ЮГ-ГАЗ» укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу з польським трейдером, за умовами якого ведуться регулярні поставки в Україну природного газу європейського походження з подальшим його постачанням споживачам (покупцям) в Україні.

Висновком експерта було встановлено, що розмір упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ», внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань, становить 38 210 595 грн. 94 коп.

Позивач в апеляційній скарзі вказує, що на підтвердження реального наміру позивача та необхідності у закупівлі природного газу у серпні 2016 року та неможливості його закупівлі внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань було надано до матеріалів справи договір купівлі - продажу природного газу від 10.08.2016 року №1/1134/2 укладений між позивачем, у якості покупця, та газотрейдером, продавцем, Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДИНГ» та додаткові угоди № 1 та № 2 до вказаного договору.

За умовами вказаного договору позивач зобов’язався придбати 20 000,000 тис. куб. природного газу у вересні 2016 року та сплатити продавцю попередню вартість природного газу розмірі 124 302 000 грн. 00 коп. в строк до 30 серпня 2016 року. У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань та не здійсненням розрахунку, позивач розірвав договір і не отримав природний газ у вересні 2016 року за ціною 6 215 грн. 10 коп. за 1000 куб. м. природного газу.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки висновку спеціаліста, яким підтверджено упущену вигоду на 36   514 584 грн. 24 коп.

Також в апеляційній скарзі викладено доводи щодо безпідставного зменшення судом першої інстанції нарахованої до стягнення з відповідача пені за прострочку виконання грошового договірного зобов’язання.

Публічне акціонерне товариство “Одеський припортовий завод” в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у сумі 37   095 957 грн. 36 коп., додаткових витрат у сумі 3   855 537 грн. 47 коп.

Апеляційна скарга мотивована частковим порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно з Розділом VI «Правил постачання природного газу», затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496 відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється зокрема якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем). Таким чином, обсяг природного газу у розмірі 20 478,938 тис. куб. м., що Постачальник зобов’язаний передати, а Споживач прийняти і оплатити за Договором № 884, є підтверджений сторонами, та встановлений в договорі №884, та жодним чином не може бути підставою для застосування приписів Розділу VI «Правил постачання природного газу» про відшкодування збитків. А тому. вимога позивача сплатити суму збитків у розмірі 37 905 957 гри. 36 коп., є безпідставною, та такою, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.

Відповідач вважає, що для відшкодування збитків немає всіх необхідних складових, а саме вини відповідача і причинно-наслідкового зв’язку, тому фактично позивач не зазнав збитків від прострочення сплати відповідачем належних платежів за вищевказаними договорами. На думку скаржника, застосування непомірно великих штрафних санкцій до нього є таким, що не відповідає принципу розумності та справедливості.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що підставою укладання Кредитного договору № 29107/OF була невчасна оплата відповідачем наданих послуг.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи щодо апеляційних скарг

16.08.2018 року від ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ», в якому відповідач просить суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» відмовити повністю і задовольнити апеляційну скаргу відповідача. Доводи відзиву відповідача співпадають з доводами апеляційної скарги.

04.09.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 в оскаржуваній відповідачем частині без змін.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» зазначає, що 26.09.2016 року постачальником згідно з Розділом VI "Правил постачання природного газу" на адресу споживача було направлено Акт - претензію від 01.09.2016 року про сплату суми збитків за договором № 884 у загальній сумі 37 905 957 грн. 36 коп. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем, зокрема, було спожито надлишковий обсяг природного газу, сторонами було підписано та скріплено печатками додаткову угоду  від 31.08.2016 року № 3, в якій відповідач та позивач погодили обсяг саме надлишково спожитого ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" природного газу, який складає 10 378.938 тис. куб. м. При цьому із преамбули цієї угоди випливає, що її складено у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та невиконанням ним п. 6 додаткової угоди № 1.

При задоволенні позову в частині стягнення 3 855 537 грн. 47 коп. додаткових витрат суд першої інстанції цілком правомірно виходив із того, що розмір заявлених до стягнення додаткових витрат у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., які були понесені позивачем внаслідок несанкціонованого відібрання відповідачем об’єму природного газу та здійснення розрахунків за природний газ з порушенням строків на таку оплату, підтверджується висновком експертизи, проведеної в рамках даної справи, і підстави для неврахування такого висновку в цій частині відсутні.

У відзиві також вказано, що відповідач, вказуючи, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок, між несвоєчасними розрахунками та додатковими витратами, зокрема, необхідністю укладання кредитного договору не врахував, що сума заборгованості (несвоєчасного розрахунку) є значною, не враховує специфіку роботи як ринку природного газу в цілому, так і специфіку роботи позивача, основною діяльністю якого є постачання природного газу, а також, відповідачем не враховано і напрямок використання кредитних коштів - закупівля природного газу у газових трейдерів, також апелянтом не враховано, що, фактично відібравши страховий обсяг природного газу, що зберігався в ПСГ, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» було змушене його поповнити природним газом, для поновлення такого страхового запасу, який на час отримання кредиту становив 10 % від планового обсягу постачання природного газу на наступний місяць.

Судовою колегією відзиви долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_5 державного майна України письмових пояснень на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надав.

21.09.2018 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» надійшло клопотання про залучення висновку експертного дослідження і письмових пояснень до матеріалів справи, яке мотивовано тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут судових експертиз» з проханням провести економічне дослідження в частині правомірності розрахунку заявлених позовних вимог на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справи № 916/3211/16. Водночас, висновок експертного економічного дослідження надійшов позивачу 03.09.2018 року, тому позивач не міг його надати до суду першої інстанції.

Судова колегія вважає за можливе задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» про залучення висновку експертного дослідження і письмових пояснень до матеріалів справи, оскільки вважає причини неподання цього висновку до суду першої інстанції поважними, а висновок експертного дослідження необхідним для повного та всебічного розгляду даної справи, з огляду на те, що всі документи, які були предметом дослідження, знаходяться в матеріалах справи і суд першої інстанції надав їм правову оцінку, правомірність якої є предметом  перегляду суду апеляційної інстанції в межах заявлених доводів та вимог.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники позивача і відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційних скарг з мотивів, що викладені письмово. Представник ОСОБА_5 державного майна України усно підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та заперечував проти апеляційної скарги позивача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди у сумі 20 791 669 грн. 28 коп. із залишенням без змін оскаржуваного рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з  відповідача на користь позивача збитків згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 коп., додаткових витрат у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 715 690 грн. 25 коп., пені у сумі 5000000 грн. 00 коп., інфляційних втрат у сумі 7 986 838 грн. 90 коп. з відмовою в іншій частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (Постачальник) та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Споживач) було укладено договір від 27.07.2016 року № 883 на поставку природного газу, за умовами якого Постачальник зобов’язався передати, а Споживач прийняти та оплатити природний газ  в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1.3. договору № 883 Постачальник зобов’язаний до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, підписувати зі своєї сторони акт прийму-передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником, Споживачем, газорозподільним підприємством та акт прийму-передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником та Споживачем із зазначенням вартості переданих обсягів газу та передавати їх Споживачу.

Відповідно до п. 3.3 договору № 883 запланований обсяг поставки природного газу у липні 2016 року складав 10 000,00 тис. куб. м.

Право власності на переданий газ від постачальника до споживача переходить з моменту підписання акту прийму-передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником, Споживачем та газорозподільним підприємством (п. 3.4. договору).

Умовами п. 4.2 договору № 883 передбачено, що газ вважається поставленим Постачальником та прийнятим Споживачем після підписання повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником та Споживачем із зазначенням вартості переданих обсягів газу. Фактично спожитий обсяг природного газу вважається переданим Постачальником Споживачеві на дату підписання сторонами акту прийму-передачі  фактично спожитих обсягів газу між  Постачальником, Споживачем та ОСОБА_4 акціонерним товариством «Одесагаз» та Акту прийому передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником та Споживачем з зазначенням вартості переданих обсягів газу.  

Згідно з п. 5.1 договору № 883 ціна газу на дату укладання цього договору за 1000 (одну тисячу) куб. м. природного газу встановлюється у розмірі 6555 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ  - 20%.

Пунктом 5.2. договору № 883 встановлено, що загальна вартість цього договору визначається як сума вартості обсягів газу, переданих протягом терміну дії цього договору. На момент укладання сторонами цього договору загальна вартість газу, який передається за цим договором складає 65 556 000 грн., з урахуванням ПДВ.

Оплата вартості отриманих обсягів газу проводиться на поточний рахунок постачальника на підставі акту прийму-передачі фактично спожитих обсягів газу до 14.08.2016 року (п. 6.2. договору № 883).

У відповідності до п. 7.2. договору № 883 за прострочку в перерахуванні грошових коштів за газ згідно умов цього договору, Споживач сплачує на користь Постачальника окрім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за я кий сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх виконання (п. 10.1. договору № 883).

З підписаних сторонами 31.07.2016 року акту прийому-передачі обсягів природного газу та акту прийому-передачі природного газу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" передало, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" розподілило, а Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" прийняло у липні 2016 року природний газ в обсязі 10 000 000 кубічних метрів на загальну суму 65 556 000 грн. в тому числі ПДВ 20%.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставлений газ обсягом 10 000 000 кубічних метрів на загальну суму 65 556 000 грн. був оплачений з порушенням встановленого сторонами у договорі строку на таку оплату.

Так, відповідачем були проведені наступні платежі: 03.08.2016 року -  3 000 000 грн.; 08.08.2016 року – 10 000 000 грн.; 09.08.2016 року -  5 000 000 грн.; 10.08.2016р.  – 5 000 000 грн.; 19.08.2016 року  – 10 000 000 грн.; 30.08.2016 року -  5 000 000 грн.; 31.08.2016 року – 5000000 грн.; 05.09.2016 року – 3 000 000 грн.; 07.09.2016 року – 3 000 000 грн.; 12.09.2016 року – 3 000 000 грн. 00 коп.; 30.09.2016 року – 5 000 000 грн.; 06.10.2016 року – 5 000 000 грн.; 25.10.2016 року – 3 556 000 грн., що підтверджено відповідними довідками ОСОБА_4 акціонерного товариства "Марфін Банк".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (Постачальник) та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Споживач) було укладено договір від 29.07.2016 року № 885 на поставку природного газу, за умовами якого Постачальник зобов’язався передати, а Споживач прийняти та оплатити природний газ, згідно погоджених заявок Споживача в обсязі 927,480 тис. куб.м. в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в цьому договорі.

Згідно з п. 5.1 договору ціна газу, з урахуванням ПДВ - 20%, встановлюється у розмірі 6555 грн. 60 коп. за 1000 (одну тисячу) куб. м.

Пунктом 5.2. договору № 885 встановлено, що загальна вартість цього договору визначається як сума вартості обсягів газу, переданих протягом терміну дії цього договору. На момент укладання сторонами цього договору загальна вартість газу, який передається за цим договором складає 6 080 187 грн. 89 коп., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 6.2 Договору № 885 передбачено, що оплата вартості планових обсягів газу визначених в заявці проводиться на поточний рахунок Постачальника, не пізніше 14.08.2016 року.

Умовами п. 4.2 договору № 885 передбачено, що газ вважається поставленим Постачальником та прийнятим Споживачем після підписання повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником, Споживачем та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одесагаз" та Акту прийому передачі фактично спожитих обсягів газу між Постачальником та Споживачем з зазначенням вартості переданих обсягів газу.  

З підписаних сторонами 31.07.2016 року акту прийому-передачі обсягів природного газу та акту прийому-передачі природного газу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" передало, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" розподілило, а Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" прийняло у липні 2016 року природний газ в обсязі 927 480 кубічних метрів на загальну суму 6 080 187 грн. 89 коп. в тому числі ПДВ 20%.

Відповідачем поставлений газ обсягом 927 480 кубічних метрів на загальну суму 6080187 грн. 89 коп. було оплачено з порушенням встановленого сторонами у договорі строку на таку оплату.

Так, відповідачем були проведені наступні платежі: 16.08.2016 року  – 3 000 000 грн.; 23.08.2016 року – 3 080 187 грн. 89 коп., про що свідчить відповідна довідка ОСОБА_4 акціонерного товариства "Марфін Банк".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (Постачальник) та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Споживач) було укладено договір від 01.08.2016 року № 884 на поставку природного газу, за умовами якого, з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод від 15.08.2016 року № 1, від 16.08.2016 року № 2 та від 31.08.2016 року № 3, Постачальник зобов’язався передати, а Споживач прийняти та оплатити природний газ, згідно погоджених заявок Споживача в обсязі 10100 тис. куб. м. в порядку та на обумовлених сторонами в цьому договорі.

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору від 01.08.2016 року № 884, п. 3 викладено п.1.2 договору у наступній редакції: на дату укладання додаткової угоди №3 від 31.08.2016 року обсяг надлишково спожитого споживачем природного газу складає 10378,938 тис. куб. м., який споживач зобов’язаний прийняти та оплатити в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в цьому договорі.

Згідно з п. 3.3. договору № 884 (в редакції додаткової угоди № 3) Постачальник здійснює постачання природного газу протягом серпня 2016 року.

Пунктом 2.2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3) визначено, що Споживач зобов’язався прийняти та оплатити природний газ в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в договорі, в кодексах ГТС, ГРС, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493, від 30.09.2015 року № 2494, та Правилах постачання природного газу, затверджених постановою НРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1382/27827.

Право власності на переданий газ від Постачальника до Споживача переходить з моменту підписання Акту прийому-передачі природного газу між Постачальником, Споживачем та Оператором ГРС, що передбачено п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди № 3).  

Відповідно до п. 4.3. договору № 884 допускається відхилення фактичного обсягу поставки газу в межах 5% від загального обсягу поставки газу, визначеного в порядку п.3.3. цього договору. У випадку відхилення фактичного обсягу газу від загального обсягу поставки газу, зазначеного у п. 3.3 цього договору більше ніж на 5% складається додаткова угода щодо зміни обсягів споживання.

З огляду на те, що відповідачем, зокрема, було спожито надлишковий обсяг природного газу, сторонами було підписано та скріплено печатками додаткову угоду  від 31.08.2016 року № 3, в якій відповідач та позивач погодили обсяг саме надлишково спожитого відповідачем природного газу, який складає 10 378,938 тис. куб. м. При цьому із преамбули цієї угоди випливає, що її складено у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та невиконанням ним п. 6 додаткової угоди № 1.

Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди №3) встановлено, що загальна вартість цього договору визначається як сума вартості обсягів газу, переданих  протягом терміну дії цього договору.

На момент укладення сторонами додаткової угоди № 3 загальна вартість газу, який передається за цим договором складала 124 655 295 грн. 61 коп., крім того ПДВ - 20% - 24931059 грн. 12  коп., всього 149 586 354 грн. 73 коп.

Відповідно до п. 6.2. договору (в редакції додаткової угоди №3) оплата загальної  вартості газу вказаної в п. 5.2 договору проводиться Споживачем на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 11 цього договору до 15.08.2016 року включно.

31.08.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ", ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одесагаз" (газорозподільне підприємство) були складено 3 акти приймання-передачі природного газу про те, що Постачальник передав, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" розподілило, а Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" згідно з договором від 01.08.2016 року № 884  прийняло: 1) замовлений та погоджений обсяг природного газу в обсязі 5 900 000 кубічних метрів на суму 43 095 960 грн. в тому числі ПДВ 20% – 7 182 660 грн.; 2) замовлений та погоджений обсяг природного газу  в обсязі 4 200 000 кубічних метрів на суму 30 678 480 грн. в тому числі ПДВ 20% – 5113080 грн.; 3) природний газ, що перевищує замовлений та погоджений обсяг природного газу  в  обсязі 10 378 938 кубічних метрів на суму 75 811 914 грн. 73  коп. в тому числі  ПДВ 20% – 12 635 319 грн. 12 коп.

Натомість, як встановлено судом, відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов’язань, поставлений за договором № 884 природний газ було оплачено з порушенням встановленого сторонами у договорі строку на таку оплату.

Так, відповідачем були проведені наступні платежі: 25.10.2016 року – 12 000 000 грн.; 26.10.2016 року – 12 000 000 грн. 28.10.2016 року – 15 000 000 грн.; 31.10.2016 року – 20 000 000 грн., 01.11.2016 року – 12 000 000 грн.; 10.11.2016 року - 15 000 000 грн.; 17.11.2016 року  – 15 000 000 грн., 02.12.2016 року – 10 000 000 грн., 09.12.2016 року – 10000000 грн.; 14.12.2016 року – 14 000 000 грн.; 19.12.2016 року – 14 586 354 грн. 73 коп., про свідчить відповідна довідка ОСОБА_4 акціонерного товариства "Марфін Банк".

З умов договору та актів приймання-передачі природного газу, вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", всупереч умовам договору щодо поставки 10100 тис. куб. м. природного газу, також було надлишково спожито природний газ обсягом 10 378,938 тис. куб. м.

З  огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договорами поставки природного газу, позивачем було нараховано до стягнення 3% річних у сумі 715   690 грн. 25 коп., пеню у сумі 10 087 796 грн. 63 коп. та інфляційні нарахування у сумі 7986838 грн. 90 коп.

Позивач вказує, що через те, що відповідачем було спожито природний газ з перевищенням встановленого договором № 844 обсягу, йому було завдано збитків, що складаються із: збитків згідно Правил постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 грн. та упущеної вигоди у розмірі 38 210 595 грн. 94 коп., додаткових витрат у розмірі 3 855 537 грн. 47 коп., а саме: витрат, понесених при викачуванні/закачуванні з/до ПСГ природного газу в розмірі 1208381 грн. 47 коп., комісії банку 0,5%, згідно кредитного договору №29107/OF – 57900 грн. 00 коп., за моніторинг кредиту та забезпечення у сумі 7500 грн. 00 коп., за користування кредитом 22% річних в розмірі 2547600 грн. 00 коп., за транш 0,15% - 17370 грн. 00 коп., страховий платіж 0,1 % - 24286 грн. 00 коп.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини

За приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з п.п. 27-28 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Підпунктом 2, 15 п. 5 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 визначено, що діючий постачальник - постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст.  14 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що у разі порушення або невиконання своїх обов’язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобовязання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України).

Доводи відхилення аргументів апеляційної скарги відповідача, часткового відхилення аргументів апеляційної скарги позивача, за якими суд апеляційної інстанції  погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог із зміною частини задоволених вимог.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем належними та допустимими доказами по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 коп., виходячи з наступного.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені, зокрема, розділом VI  Правил постачання природного газу, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ±5% від підтвердженого обсягу природного газу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про ринок природного газу"  правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками.

Згідно з приписами  розділу VІ Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об’єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою

В = (Vф - Vп) x Ц х K, де:          Vф-об’єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп-підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц-ціна природного газу за договором постачання природного газу; K-коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

З матеріалів справи вбачається, що обсяг понаднормово спожитого відповідачем природного газу в об'ємі 10378,938 тис. куб. м. за серпень 2016 року (різниця між договірним обсягом природного та фактичним обсягом споживанням природного газу) фактично становить небаланс природного газу, тому суд першої інстанції правомірно визнав вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 37 905 957 грн. 36 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовою колегією розглянуті і відхилені посилання відповідача на те, що згідно з Розділом VI «Правил постачання природного газу», затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем). На думку відповідача, обсяг природного газу у розмірі 20 478,938 тис. куб. м., що Постачальник зобов’язаний передати, а Споживач прийняти і оплатити за Договором № 884, є підтверджений сторонами, та встановлений в договорі № 884, та жодним чином не може бути підставою для застосування приписів Розділу VI «Правил постачання природного газу» про відшкодування збитків, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем, зокрема, було спожито надлишковий обсяг природного газу, сторонами було підписано та скріплено печатками додаткову угоду від 31.08.2016 року № 3, в якій відповідач і позивач погодили обсяг саме надлишково спожитого ОСОБА_4 акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" природного газу, який складає 10 378,938 тис. куб. м. При цьому із преамбули цієї угоди випливає, що її складено у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та невиконанням ним п. 6 додаткової угоди № 1.

Також, судом першої інтонації вірно встановлено, що з акту приймання-передачі, підписаного сторонами 31.08.2016 року, вбачається, відповідач прийняв у серпні 2016 року природний газ, що перевищує замовлений та погоджений обсяг природного газу у розмірі 10378.938 тис.куб.м.

З урахуванням зазначеного, враховуючи обов’язковість умов договору, в силу припису ст. 629 Цивільного кодексу України, факт підписання сторонами додаткової угоди №3 та акту приймання-передачі природного газу, в яких зазначено про прийняття природного газу, обсяг якого перевищує погоджений, свідчить про те, що сторони узгодили факт передачі ОСОБА_7 обсягом 10 378,938 тис.куб.м. як надлишково спожитого і це не звільняє відповідача від відповідальності за умовами розділу VІ Правил постачання природного газу.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., виходячи з наступного.

В заяві про уточнення позовних вимог від 06.03.2017 року зазначено, що збитки у вигляді додаткових витрат, що фактично понесено позивачем становлять 3 855 537 грн. 47 коп., а саме:

- витрати, понесені при викачуванні/закачуванні з/до ПСГ природного газу в розмірі 1208381 грн. 47 коп.;

- комісія банку 0,5% згідно з Кредитним договором № 29107/ОТ – 57 900 грн. 00 коп. (11 580 000 грн. * 0,5%);

- за моніторинг кредиту та забезпечення в сумі 7 500 грн. 00 коп.;

- за користування кредитом 22% річних в розмірі 2 547 600 грн. 00 коп. (11 580 000 грн. 42%);

- за транш 0,15% -17 370 грн. 00 коп. (11 580 000 грн. *0,15%);

-страховий платіж 0,1% - 24 286 грн. 00 коп. (24 286 000 грн. * 0,1%).

Для подальшого (після вчинення порушення відповідачем, що полягало у несанкціонованому відборі) ведення господарської діяльності та підтвердження номінації оператором газотранспортної системи, внаслідок надмірно спожитого відповідачем природного газу, позивач був зобов’язаний створити за власні кошти страховий запас природного газу та поповнити газове сховище газом, що був відібраний для ОСОБА_4 акціонерного товариства «Одеський припортовий завод».

Внаслідок несвоєчасного здійснення розрахунків відповідачем, позивач для забезпечення страхового запасу природного газу (тобто його придбання та закачування у газосховище), поповнення обігових коштів для купівлі природного газу та виконання умов укладених договорів щодо постачання природного газу уклав Кредитний договір №29107/ОТ з ОСОБА_4 акціонерним товариством «Марфін Банк», предметом якого було надання Позичальнику грошових коштів у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 11 580 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов’язався прийняти вказані кошти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку Кредит, сплатити за користування Кредитом 22% річних, комісії, пені і штрафі та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 2.7 кредитного договору Позичальник сплачує Банку комісію за оформлення цього Договору в розмірі 0,5%  від ліміту заборгованості; за надання траншів за кредитною лінією, що будуть отримані Позичальником за кредитними договором, в розмірі 0,15%; за моніторинг Кредиту та забезпечення у сумі 7 500 грн. 00 коп., що сплачується Позичальником у день укладання цього договору.

Листом від 28.09.2016 року № 896 на ім’я керуючого ОСОБА_4 акціонерного товариства «Марфін Банк» в м. Одеса, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» звернулося з проханням надання траншу згідно Кредитної угоди № 29107/ОР для здійснення оплати за договорами № ПГ-Т/16-008/41, № ПГ-Т/16-008/42, № ПГ-Т/16-010/36 та митних платежів.

Згідно банківської виписки ОСОБА_4 акціонерного товариства «Марфін Банк» по рахунку позивача № 20627262284 за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року підприємством отримано кредитні кошти в розмірі 11 580 000 грн. 00 коп., відповідно до умов кредитного договору.

На виконання умов п. 2.1 кредитного договору позивачем укладено договір застави обладнання від 21.09.2016 року № 08346-СО з ОСОБА_4 акціонерним товариством «Марфін банк» (предметом застави є газопостачальне обладнання, яке оцінено в 24 286 000 грн. 00 коп.) та Договір добровільного страхування заставленого майна від 21.09.2016 року  № 20-1609-129489- 450 з ОСОБА_4 акціонерним товариством «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект» (предметом Договору добровільного страхування заставленого майна є майнові інтереси Вигодонабувача (ОСОБА_4 акціонерного товариства «Марфін банк») та Страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»).

За умовами п. 5.1 Договору добровільного страхування заставленого майна від 21.09.2016 року № 20-1609-129489-450, розмір страхової суми, у межах якої Страховик (Публічне акціонерне товариство «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект») відповідно до умов цього договору, зобов’язаний здійснити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку, яке дорівнює 24 286 000 грн. 00 коп..

Безумовна франшиза складає 1% від страхової суми, зазначеної у п. 5.1 цього договору. Страховий платіж складає – 24 286 грн. 00 коп. та сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект» відповідно до платіжного доручення від 28.09.2016 року № 734.

Відповідно до Актів приймання - передачі природного газу при закачуванні в ПСГ, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» передало, а Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» прийняло і здійснило закачування до ПСГ природного газу загальним обсягом 5007424,0 м , в т.ч. страхового запасу 1 892 864,0 м та відбір природного газу шляхом заміщення з ПСГ обсягом 6774220,0 м. Загальна вартість послуг з закачування та відбору природного газу до/з ПСГ становить 1 208 381 грн. 47 коп. з ПДВ.

Отже, додаткові витрати позивача внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача за договором № 883, договором № 884 та договором № 885 підтверджуються в заявленій в уточненій позовній заяві сумі 3 855 537 грн. 47 коп. документами по справі та висновком судово-економічної експертизи.

Водночас, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у повному обсязі у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди, і вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йде не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач, які - відповідач. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру. Це правило базується на положеннях ст. 218 Господарського кодексу України.

Втім Цивільним кодексом передбачені певні додаткові умови відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди, або фактори, які впливають на розмір втраченої вигоди, які повинні враховуватися і учасниками господарських відносин. Так, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів, підготовки виробничого обладнання, приміщень, складів тощо). Це положення орієнтує потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби договір був виконаний належним чином.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Так, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Водночас обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків; протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків; вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Звертаючись із заявою про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, кредитор повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір.

У Цивільному кодексі присутня норма, відповідно до якої якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим, ніж доходи, одержані особою, яка порушила право (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України). Це означає, що якщо порушник господарського зобов'язання отримав доходи внаслідок свого правопорушення (наприклад, в порушення укладеного раніше договору продав товар іншому покупцю за більш високою ціною), розмір упущеної вигоди, що має бути відшкодована потерпілій стороні в якості понесених збитків, не може бути меншим, ніж доходи, що отримав порушник зобов'язання. Ця норма сприяє захисту порушених прав кредитора і позбавляє боржника можливості збагатитися внаслідок порушення зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» за договорами № 883, 884, 885 було спожито природного газу на загальну суму 221 222 542 грн. 62 коп. Граничним строком оплати за вищевказаними договорами було вказано 16.08.2016 року.

Відповідач за кожним із договорів оплатив частину наданого газу з порушенням граничного строку, а саме:

- за договором № 883 – 19.08.2016 року  – 10 000 000 грн.; 30.08.2016 року -  5000000 грн.; 31.08.2016 року – 5 000 000 грн.; 05.09.2016 року – 3 000 000 грн.; 07.09.2016 року – 3000000 грн.; 12.09.2016 року – 3 000 000 грн. 00 коп.; 30.09.2016 року – 5 000 000 грн.; 06.10.2016 року – 5 000 000грн.; 25.10.2016 року – 3 556 000 грн.;

- за договором № 885 – 23.08.2016 року – 3 080 187 грн. 89 коп.

- за договором № 884 – 25.10.2016 року – 12 000 000 грн.; 26.10.2016 року – 12000000 грн. 28.10.2016 року – 15 000 000 грн.; 31.10.2016 року – 20 000 000 грн., 01.11.2016 року – 12 000 000 грн.; 10.11.2016 року - 15 000 000 грн.; 17.11.2016 року  – 15 000 000 грн., 02.12.2016 року – 10 000 000 грн., 09.12.2016 року – 10 000 000 грн.; 14.12.2016 року – 14000000 грн.; 19.12.2016 року – 14 586 354 грн. 73 коп.

Тобто, відповідач несвоєчасно оплатив надані послуги за договорами № 883 і № 884 на загальну суму 192 142 354 грн. 73 коп., а за договором № 885 несвоєчасно з прострочкою в 7 днів було оплачено 3 080 187 грн. 89 коп.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» правомірно очікуючи отримати від ОСОБА_4 акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» оплату наданого газу в граничний строк, уклало з Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» договір купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» (оптовий покупець) зобов’язалось оптом купити у Приватного підприємства «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» (оптовий продавець) газ за обсягом і ціною, визначеними у додаткових угодах.

У додатковій угоді від 10.08.2016 року № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2 сторони погодили, що оптовий продавець зобов’язався передати у власність оптового покупця у вересні 2016 року газ в обсязі 20 000,000 тис. куб. м. Ціна газу на момент укладання додаткової угоди складала з ПДВ 6215 грн. 10 коп. за 1000 куб. м. газу.

В додатковій угоді від 10.08.2016 року № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2 встановлено попередню оплату за договором у сумі з ПДВ 124 302 000 грн. 00 коп., яка мала бути попередньо сплачена до 30.08.2016 року.

Умовами договору купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2 передбачено, що несплата попередньої оплати за договором прирівнюється до відмови від договору і до покупця застосовуються штрафні санкції.

У зв’язку з неотриманням коштів позивачем від відповідача за наданий за договорами № 883, 884, 885 газ у граничний термін, позивач стверджує, що не мав коштів розрахуватись з Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» за договором купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2 до 30.08.2016 року, тому для запобігання уникнення несприятливих наслідків за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» і Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» було укладено додаткову угоду від 31.08.2016 року № 2 до договору купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2, в якій сторони погодили розірвати договір купівлі-продажу природного газу від 10.08.2016 року № 1/1134/2.

Таким чином, позивач втратив можливість придбати 20 000,000 тис. куб. м. за ціною з ПДВ 6 215 грн. 10 коп. за 1000 куб. м. газу.

Вказані 20 000,00 тис. куб. м. газу які, не були придбані у Приватного піпдриємства «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» придбало у вересні та жовтні за договорами за вищими цінами, внаслідок чого суттєво зменшився прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» при продажі вказаного обсягу природного газу своїм споживачам.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу у жовтні 2016 року на виконання умов укладених договорів позивач отримав газ в обсязі 2000,00 тис.м3 на суму 12800040 грн. 00 коп., за актами:

Акт вiд 31.10.2016 року  на обсяг газу 750,000 тис.м3 на суму 4800015 грн.;

Акт вiд 31.10.2016 року  на обсяг газу 750,000 тис.м3 на суму 4800015 грн.;

Акт вiд 31.10.2016 року  на обсяг газу 500,000 тис.м3 на суму 3200010 грн.

Зазначене придбання підтверджується номінацією вiд 27.10.2016 року № 1064 та звітом про фактично поставлений обсяг природного газу вiд 07.11.2016 року № 1097, що подавались до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Також, позивачем було укладено Договір купівлі - продажу природного газу вiд 20.10.2016 року № ПГ01-10-20 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ». Додатковою угодою  вiд 03.11.2016 року № 2 до даного договору встановлено, що позивачу передається Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ» у листопадi 2016 року обсяг газу 13 000, 000 тис. куб.м. загальною вартістю 105 300 000 грн. з ПДВ. Ціна за 1000,000 м3 газу встановлена в сумі 8 100 грн. з ПДВ.

Згідно з Актом приймання-передачі природного газу вiд 30.11.2016 року позивачем отримано газ в обсязі 13000,00 тис.м3 на суму 105 300 000 грн. з ПДВ.

Зазначене придбання підтверджується номінацією вiд 28.11.2016 року № 1190 та звітом про фактично поставлений обсяг природного газу вiд 07.12.2016 року № 1228, що подавались до ОСОБА_4 акціонерного товариства  «Укртрансгаз» позивачем за листопад 2016 року.

Обсяг реально реалізованого природного газу своїм споживачам у жовні 2016 року склав 7009,164 тис. куб. м. (підтверджується звітністю до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укртрансгаз», договорами зі споживачами та актами приймання - передачі).

Обсяг реально реалізованого природного газу своїм споживачам у листопаді 2016 року склав 12550,5 тис. куб. м. (підтверджується звітністю до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укртрансгаз», договорами зі споживачами та актами приймання - передачі).

Тобто, у жовтні 2016 року позивач фактично закупив газ за ціною 6400 грн. 02 коп., замість 6 215 грн. 10 коп. (як було передбачено у договорі з Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДІНГ») і реалізував 7009,164 тис. куб. м. за ціною 7 080 грн. 00 коп., у листопаді позивач фактично закупив газ за ціною 8 100 грн. 00 коп. замість 6215 грн. 10 коп. (як було передбачено у договорі з Приватним підприємством «ЕРУ ТРЕЙДІНГ») і реалізував 12550,495 тис. куб. м. за ціною 8 220 грн. 00 коп.

Розрахунок упущеної вигоди позивача здійснений як різниця мiж можливою ціною придбання обсягів газу за договором № 1/1134/2 у серпні 2016 року та фактичною ціною придбання цих обсягів, помноженою на обсяг реально реалізованого природного газу споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» за жовтень-листопад 2016 року.

При цьому, до складу упущеної вигоди не враховується ПДВ, оскільки п. 6.1 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ вiд 29.11.1999 року № 290 не визнаються доходами надходження вiд інших oci6 у вигляді сум податку на додану вартість, акцизних, інших податків i обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондiв.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги висновок судової економічної експертизи, висновок експертного економічного дослідження та висновок Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДФІНАНС-КОНСАЛТ» оцінки майнового збитку, заподіяного позивачу, матеріали справи в частині наявних документів реального існування у позивача понесених збитків в цій частині, судова колегія вважає обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами у справі позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди у загальній сумі 20 791 669 грн. 28 коп., тоді як упущена вигода на суму 17 418 926 грн. 66 коп. не підтверджена позивачем належними доказами по справі і вірним розрахунком, оскільки позивач не довів суду необхідність застосування іншої ціни газу, тому не підлягає задоволенню.

Місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди в повному обсязі, оскільки упущена вигода на суму 20 791 669 грн. 28 коп. підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга позивача частково підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат і 3 % річних не оскаржуються сторонами, тому з урахуванням приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія не перевіряє арифметичну правильність їх розрахунку.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про неправомірне зменшення судом першої інстанції пені, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України.

З урахуванням вказаних вище приписів чинного законодавства України, надавши оцінку обставинам, викладеним у клопотанні про зменшення розміру пені, наявність у суду першої інстанції суб’єктивного права для задоволення такого клопотання з урахуванням скрутного майнового стану відповідача, насичення позовних грошових вимог, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду в цій частині у відповідності до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеними доводами суду апеляційної інстанції щодо правомірності винесення рішення  місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків та додаткових витрат.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому підлягає зміні з в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди у сумі 20 791 669 грн. 28 коп. із залишенням без змін оскаржуваного рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з  відповідача на користь позивача збитків згідно з Правилами постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 коп., додаткових витрат у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 715 690 грн. 25 коп., пені у сумі 5 000 000 грн. 00 коп., інфляційних втрат у сумі 7 986 838 грн. 90 коп. з відмовою в іншій частині позовних вимог. На користь позивача з відповідача також відшкодовуються судовий збір за подання позову у сумі 159 159 грн. 00 коп., судовий збір за проведення експертизи у сумі 46 983 грн. 08 коп., судовий збір за апеляційний перегляд справи у сумі 238 738 грн. 50 коп., оскільки відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, м. Южне Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі №916/3211/16– задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі №916/3211/16 – змінити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ», м. Одеса до ОСОБА_4 акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”, м. Южне Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 державного майна України, м. Київ про стягнення 98 762 416 грн. 55 коп. – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ", 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, каб. 303, код ЄДРПОУ 30194498 збитки згідно Правил постачання природного газу за перебір природного газу у сумі 37 905 957 грн. 36 коп., додаткові витрати у сумі 3 855 537 грн. 47 коп., упущену вигоду у сумі 20 791 669 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 715 690 грн. 25 коп., пеню у сумі 5 000 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 7 986 838 грн. 90 коп., судовий збір за подання позову у сумі 159 159 грн. 00 коп., судовий збір за апеляційний перегляд у сумі 238 738 грн. 50 коп., судовий збір за проведення експертизи у сумі 46 983 грн. 08 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2018 року у справі № 916/3211/16 – залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 25.09.2018 року, повний текст постанови складено  26 вересня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7

Судді ОСОБА_8

ОСОБА_9