АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 33/796/2062/2018 Постанова винесена суддею Грегуль О.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Києві,

зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року закрито провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді справи стосовно ОСОБА_2 не з'ясував усіх її обставин, як того вимагає ст. 280 КУпАП, а провівши судовий розгляд і перерахувавши у постанові досліджені докази, не надав їм жодної оцінки та закрив провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, чим порушив вимоги закону щодо обов'язкового встановлення в діях ОСОБА_2 наявності чи відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адже за змістом ст. 38 КУпАП для обчислення встановленого строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі у зв'язку із його закінченням, необхідним є встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення.

Крім того, вважає, що доказами у справі доводиться вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому звертає увагу на висновок експертного автотехнічного дослідження від 15 вересня 2017 року № 2017-09-15, згідно якого в діях водія автомобіля «Санг Йонг» встановлено порушення вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, які знаходились у причинно-наслідковому зв'язку із виникненням ДТП, а також висновок експерта від 05 березня 2018 року № 12-1/128-9/18, відповідно до якого в діях водія автомобіля «Санг Йонг» з технічної точки зору також було встановлено невідповідність вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.

Вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтримали апеляційне прохання, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом постанови, суд першої інстанції розглянув матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, але не встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення і не вирішивши питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2 у його вчиненні, дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Між тим, на думку суду апеляційної інстанції, ухвалюючи указане рішення, суд не дотримав вимог закону, які регулюють порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, зокрема судове рішення повинно містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Крім того, ст. 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи.

При цьому постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, коли: відсутні подія і склад адміністративного правопорушення (п.1), закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу (п.7).

За змістом цих правових норм, провадження в справі може бути закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням передбачених законом строків накладення стягнення лише при наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Положення п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП дійсно не містять вимог стосовно встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ця норма закону передбачає підстави для закриття провадження.

В той же час, приписи ст. 280 КУпАП є імперативними і зобов'язують суд встановити обставини, зазначені в цій нормі закону.

Тому висновок суду з посиланням на положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини про те, що встановлення вини особи з одночасним закриттям справи буде порушенням права людини на справедливий суд є хибним.

Навпаки, не з'ясування обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, може призвести до того, що стосовно особи, яка не вчинила правопорушення чи за відсутності самої події адміністративного правопорушення, провадження закрите лише у зв'язку з тим, що сплинули строки накладення на неї адміністративного стягнення, тобто з нереабілітуючих підстав.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року стосовно ОСОБА_2 підлягає скасуванню з прийняттям, згідно зі ст. 294 КУпАП, нової постанови.

Як убачається з матеріалів справи, 21 березня 2017 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за змістом якого 25 січня 2017 року об 11 год. 26 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Санг Йонг», державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по Московському мосту в м. Києві, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 10.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при зміні напрямку руху не переконався в безпеці руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який після зіткнення здійснив наїзд на відбійник, а автомобіль «Санг Йонг» здійснив зіткнення з причепом «Кроне», державний номерний знак НОМЕР_3, автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів та травмування пасажира ОСОБА_7

За змістом п. 2.3.б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Викладені в протоколі обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджуються дослідженими під час апеляційного розгляду справи доказами. Зокрема, даними, які містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2017 року, складеному уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, в якому детально викладено суть правопорушення (а.с. 2);

- протоколі огляду місця ДТП від 25 січня 2017 року, де, серед іншого, описані: розташування місця ДТП і організація дорожнього руху на цій ділянці дороги, локалізація пошкоджень на транспортних засобах (а.с. 9-13);

- схемі пригоди, на якій зафіксовано напрямок руху усіх транспортних засобів та кінцеве їх положення після зіткнення (а.с. 14);

- письмових поясненнях водія ОСОБА_4, за змістом яких, керуючи автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_2, він рухався зі сторони масиву Троєщина в сторону масиву Оболонь на початку Московського мосту у крайній правій смузі, оскільки смуга була вільною, а по сусідній смузі автомобілі рухалися із значно меншою швидкістю; несподівано автомобіль із сусідньої лівої смуги виїхав в його смугу; не маючи часу на будь-які дії, він застосував екстрене гальмування, але відстань була незначною і передньою лівою частиною свого автомобіля він наздогнав задню праву частину машини, що почала виїжджати в його смугу руху, а саме автомобіль «Санг Йонг»; від удару передній автомобіль наздогнав своєю передньою лівою частиною вантажний автомобіль, який рухався попереду нього; задню частину його авто занесло і автомобіль отримав пошкодження задньої правої частини об обмежуючий відбійник, що викинуло його автомобіль посередині між першої та другою смугами; другий автомобіль розвернуло у напрямку протилежного руху, а великовантажний автомобіль отримав ушкодження задньої правої частини причепа (а.с. 15);

- письмових поясненнях водія ОСОБА_2, за змістом яких він, керуючи автомобілем «Санг Йонг, рухався по Московському мосту в м. Києві в сторону Оболоні в другій смузі за &qu-i;фурою&qu45;; побачивши яму, він спробував її об'їхати правіше; почавши її об'їжджати, почув удар у праву задню сторону, після чого вдарив машину вантажного транспорту, яка їхала спереду у другій смузі, після чого його автомобіль розвернуло; як з'ясувалось, його автомобіль вдарив автомобіль «Субару», який рухався на великій швидкості по смузі міського транспорту (а.с. 16);

- світлинах, а також відеозаписі з місця ДТП, з якого вбачається, що перед первинним контактуванням з автомобілем &qun>;Субару&qu c; водій ОСОБА_2 змінив напрямок руху (а.с. 22 -26, 52-56, 128);

- висновку експертного автотехнічного дослідження від 15 вересня 2017 року № 2017-09-15, відповідно до якого в даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля «Санг Йонг» ОСОБА_2, які не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР України (а.с. 93-98);

- висновку судової фототехнічної та автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 05 березня 2018 року № 12-1/128-9/18, згідно з яким в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Санг Йонг», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР України (а.с. 132-150).

До того ж в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечив порушення ним вимог ПДР України, які призвели до ДТП та її наслідків, але зауважив, що водієм ОСОБА_4 в дорожній ситуації, що склалася, також було порушено ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з ДТП.

Аналіз указаних доказів у взаємозв'язку між собою доводить, що ОСОБА_2 не виконав вимог п. 10.1 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, водночас фактичні обставини правопорушення відповідають змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому слід зазначити, що суд позбавлений можливості надати оцінку діям водія ОСОБА_4 з точки зору порушення ним ПДР України, на які звертає увагу ОСОБА_2, і вирішити питання щодо наявності його вини у даній ДТП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою посадовою особою Національної поліції, проте протокол про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП не складався.

Враховуючи, що адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено 25 січня 2017 року, а відповідно до ст. 38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення, провадження в справі стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року - скасуванню з прийняттям нової постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року, якою закрито провадження в справі стосовно ОСОБА_9 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати та прийняти нову постанову.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі стосовно нього закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва О.П.Павленко