УХВАЛА

26 вересня 2018 року

Київ

справа №816/416/18

адміністративне провадження №К/9901/56570/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018

у справі № 816/416/18

за позовом ОСОБА_2

до Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області,

третя особа - ОСОБА_3,

про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_2 подано касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. від 19.07.2018 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

В межах строку, визначеного ухвалою від 19.07.2018, скаржник усунув недоліки касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л. для розгляду судової справи № 816/416/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 09.02.2018 зазначена справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 816/416/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, адміністративний позов ОСОБА_2 до Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірною відмову Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 06.12.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 05.12.2017 № 25-/48-02/85000 про реєстрацію місця проживання з підстав відсутності згоди власників/співвласників житла. Зобов'язано Автозаводську районну адміністрацію Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зареєструвати громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1. Визнано неправомірною відмову Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 06.12.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 05.12.2017 № 25-/48-03/84990 про зняття з реєстрації місця проживання з підстав відсутності згоди власників/співвласників житла. Зобов'язано Автозаводську районну адміністрацію Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зняти громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704, 80 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині розподілу судових витрат, позивач подав касаційну скаргу.

Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, із рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для відшкодування судових витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору.

Судом встановлено, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати в сумі 15 354, 80 грн., з яких 704, 80 сума судового збору та 14 650, 00 грн. витрати на правничу допомогу.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Судами встановлено, що на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 03.01.2018, ордер на надання правової допомоги від 28.02.2018 № 172559 та квитанцію про оплату послуг.

Однак, позивачем не надано доказів взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, зокрема, акту виконаних робіт, звіту з детальним описом робіт, здійснених витрат тощо.

За таких обставин, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для їх відшкодування.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі № 816/416/18.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_2.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

І.Л. Желтобрюх