ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про оголошення перерви в судовому засіданні

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/7083/16

За заявою Державної іпотечної установи

про накладення арешту на майно

у справі № 910/7083/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

до Державної іпотечної установи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання договорів недійсними

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар судового засідання Бабаджанян М .Б.

Представники сторін:

від позивача: Шутов О. О., довіреність № б/н від 27.07.18;

від відповідача (заявника): Дяченко В. С., довіреність № 8500/15/1 від 27.12.17;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної іпотечної установи визнання договорів недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01 серпня 2016 року (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року (склад колегії суддів: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.), позов задоволено повністю. Визнано недійсними договір застави майнових прав №Д-3/2015 від 04 лютого 2015 року та договір відступлення права вимоги № Д-3.1/2015 від 04 лютого 2015 року, укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою. За результатами перегляду касаційною інстанцією, зазначене рішення було залишене без змін.

Через відділ канцелярії господарського суду 13.08.2018 від Державної іпотечної установи надійшла заява про накладання арешту на майно, в якій заявник просить суд накласти арешт на майнові права АТ "Дельта Банк" за кредитними договорами, укладеними між Банком та фізичними особами-позичальниками, та за договорами забезпечення по цих кредитах, зокрема, зазначених у додатку до Договору застави, у відповідності до положень ч. 12 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи № 910/7083/16, проведеного у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Лиськова М. О., заяву по справі № 910/7083/16 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П.

Відповідно до ч. 12 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, суд накладає на таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом.

Статтею 1057-1 Цивільного кодексу України внормовано, що у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Отже, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви відповідача про накладення арешту на майно суду необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів.

Оскільки станом на момент надходження заяви справа № 910/7083/16 перебувала в Київському апеляційному господарському суді, Суд відклад розгляд вирішення питання Державної іпотечної установи щодо розгляду заяви про накладення арешту на майно до повернення справи № 910/7083/16 з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва.

27.08.2018 від позивача по справі через відділ канцелярії господарського суду надійшли заперечення проти заяви Державної іпотечної установи про накладення арешту, в порядку ч. 12 ст. 238 ГПК України, в якій позивач просив відмовити в задоволенні заяви Державної іпотечної установи.

04.09.2018 справа № 910/7083/16 надійшла з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва та 14.09.2018 була передана до сектору судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 призначено судове засідання на 25.09.2018.

У судове засідання 25.09.2018 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представники сторін у даному засіданні надали усні пояснення по суті поданої заяви, представник відповідача (заявника) просив задовольнити заяву про накладення арешту на майно, а представник позивача просив відмовити в задоволенні даної заяви.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене, беручи до уваги необхідність подання сторонами додаткових письмових пояснень по суті поданої заяви про накладення арешту на майно, з метою створення сторонам необхідних умов для вирішення спору, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне проводити розгляд заяви в розумні строки та про оголошення перерви в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 113, 114, 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти слухання справи в судовому засіданні на 04.10.18 о 12:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .

2. Зобов'язати заявника та позивача надати до суду письмові пояснення щодо того, які зобов'язання мав забезпечувати договір застави майнових прав №Д-3/2015 по договору на обслуговування рахунку.

Ухвала набирає законної сили 26.09.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко