ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-7821/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3913 про встановлення початку військової служби, зарахування строку навчання у військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А 3913, в якому просить встановити початком військової служби день зарахування до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою – 20.08.1995 року, зобов’язати посадових осіб військової частини А 3913 зарахувати своїм рішенням строк навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком військової служби 20.08.1995 року, з внесенням змін в його особову справу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 20.08.1995 року по 13.06.1998 року він навчався у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, створеному відповідно до постанови КМ України №490 від 19.08.1992 року, і на нього поширювалися чинні на той час норми абз.4 п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (в редакції 1992 року) та абз.4 п.4 р.І Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затв. Указом Президента України від 15.05.1993 року № 174/93, відповідно до яких початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військового навчального закладу (військового ліцею), вказаному у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов’язаних. Однак командування військової частини А3913 відмовилось зарахувати йому час навчання у військовому ліцеї у загальний строк військової служби і у строк безперервної військової служби у Збройних Силах України.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заперечення проти позову, суть яких зводиться до того, що відповідно до чинної на даний час редакції ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» норма щодо зарахування у строк військової служби часу навчання у військовому ліцеї відсутня, тому просив відмовити у задоволенні позову. Одночасно заявив клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.
Суд, заслухавши думку позивача, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Поняття та види військової служби встановлені статтею 2 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 року, проте навчання у військовому ліцеї як вид військової служби нею не передбачений.
Відповідно до ст.ст. 4, 15, 20 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 року Збройні Сили України комплектуються шляхом призову громадян, яким виповнилось 18 років, або прийняття на військову службу осіб віком від 17 років.
Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут створений відповідно до постанови КМ України № 490 від 19.08.1992 року і підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 року №217 визначено, що до ліцею зараховуються учні, які закінчили 7 (9) клас школи, тобто мають вік 14-16 років, що є меншим віку громадян, які вступають на військову службу.
Позивач ОСОБА_1 наказом начальника Львівського військового ліцею від 20 серпня 1995 року № 114 зарахований ліцеїстом 1 курсу ліцею.
На момент вступу до ліцею позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 14 років.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту» у військових ліцеях, середніх навчальних ліцеях, середніх навчальних закладах проводиться допризовна підготовка, яка по своєму змісту не є тотожною проходженню військової служби.
З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставним посилання позивача на чинні на час його навчання у військовому ліцеї норми абз.4 п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (в редакції 1992 року) та абз.4 п.4 розділу І Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 15.05.1993 року № 174/93, оскільки вони не поширювалися на ліцеїстів, а стосувалися допризовників, призовників і військовозобов’язаних, які направлялись на навчання до військового навчального закладу (військового ліцею) згідно припису, виданого військовим комісаріатом.
Крім цього, у ст. 25 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу», котра регламентує порядок проходження військової служби громадянами, які навчалися чи навчаються у військово-навчальних закладах, мова йде лише про курсантів та слухачів. Така категорія осіб як ліцеїсти в ній не згадується.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А 3913 про встановлення початку військової служби, зарахування строку навчання у військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 14 січня 2010 року.
Суддя Хома О.П.