У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  8 грудня 2009 року                                               м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, Державний нотаріус Десятої державної нотаріальної контори Юрко Л.О., ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и в:

У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що угоду укладено в результаті помилки, оскільки вважала, що підписує договір довічного утримання, а не договір дарування, та як відповідачка запевняла, що буде надавати їй матеріальну допомогу. Просила суд визнати недійсним договір дарування АДРЕСА_1 від 30 липня 1996 року.  

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2009 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та             ОСОБА_2 30 липня 1996 року, посвідчений державним нотаріусом Десятої державної нотаріальної контори Юрко Л.О., зареєстрований в реєстрі № ІУ-1117.  

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права  й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України  суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті   ними,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права , які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, Державний нотаріус Десятої державної нотаріальної контори Юрко Л.О., ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду              м. Києва від 24 вересня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                           В.С. Перепічай